20 лютого 2019 • № 7 (1543)
Rss  

Водонапірну башту змінив пам’ятник козакам

Покрова завжди була великим і значущим святом для козаків. Цього дня на Січі навіть обирали нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства. Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву – Козацька Покрова.

Полтавщина – здавна козацький край. По-лтавський полк, заснований Богданом Хмельницьким у 1648 році, займав значну територію. За 127 років його існування (полковий устрій був ліквідований царицею Катериною II у 1775 році) сталося чимало драматичних подій. Від кого тільки не потерпала ненька Україна! Усього було: спустошливі набіги татар полишали по собі попелища; точилася кривава братовбивча боротьба за гетьманську булаву; пережили й шведську навалу. Полтавський полк за свою історію то набирав сили, то занепадав, втрачаючи свій вплив і авторитет. Усе залежало від здібності й далекоглядності самого керівника полку.

До пам'ятника Українським загиблим козакам часто покладають квіти.
Найталановитішими полтавськими полковниками були Мартин Пушкар, Федір Жученко, Іван Іскра, Прокіп та Іван Левенці, Іван Черняк. Останнім полтавським полковником, який понад тридцять років очолював полк, був Андрій Горленко. Роки минули, але Полтавський полк залишив у історії непересічний слід.

9 вересня 1994 року багато полтавців прийшли на Панянський бульвар на відкриття пам'ятника Українським загиблим козакам. Можливо, влада зробила б це на Покрову, але Указ Президента України, згідно з яким день 14 жовтня став відзначатися як День українського козацтва, вийшов пізніше – 1999 року.

Мітинг з цієї нагоди відкрив голова міськ-ради Анатолій Кукоба, який зазначив, що цей пам'ятник став нашою великою шаною пращурам, які загинули за незалежність, за волю України, він – символ скорботи і величі нашого народу. Пам'ятник освятили настоятель Свято-Успенської церкви, протоієрей отець Миколай і настоятель Макаріївського собору протоієрей отець Володимир. На мітингу виступали голова обласної ради народних депутатів Микола Залудяк, відповідальний секретар обласної організації Спілки письменників України Володимир Мирний, полковник Юрій Стрюк. Народна артистка України, лауреат державної премії імені Тараса Шевченка Раїса Кириченко виконала нову пісню Олексія Чухрая на вірші Володимира Назаренка, написану в ознаменування цієї події. Пройшли парадним кроком воїни Полтавського гарнізону, прогримів урочистий залп.

Автори пам'ятника Українським загиблим козакам – колишній головний художник міста Вік-тор Батурин, який пішов із життя, не дочекавшись його відкриття, архітектор В.Шевченко, скульптор В. Білоус. Пам'ятник зроблений у вигляді гранітного хреста, що символізує безсмертя козацької слави, національних традицій, української духовності. На хресті – напис «Українським загиблим козакам» і знак «Всевидяче око», вписаний у рівнобедрений трикутник. Такі символи зображали на козацьких хоругвах.

Відтоді для полтавців стало доброю традицією покладати квіти до пам'ятника на День Незалежності, День міста, Покрову та інші свята.
А що ж було тут раніше? Територія Панянського бульвару, перерита валом і ровом, ще за часів існування Полтавської фортеці була її форштадтом (з Київськими і Спаськими воротами неподалік). На початку ХІХ століття, коли фортечні стіни зруйнували, рови і вали зрівняли із землею, а центр міста перемістився, тут утворилося порожнє місце, що поступово заповнилося дерев'яними торговельними лавками. А на місці, де нині знаходиться пам'ятник Українським загиблим козакам, височіла водонапірна башта. Це підтверджено не лише світлинами початку ХХ століття, а й позначено на «Плані губернського міста Полтава» того ж періоду. Дерев'яну башту на цокольній основі, яка забезпечувала стару частину міста водою, під час Великої Вітчизняної війни зруйнували.
Володимир Сулименко, 12.10.2012, 10:131105
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29
<січень