22 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Іван Гончаренко: «Комп'ютер — лише інструмент, ним потрібно вміти користуватися»

У гімназії №13, відомій далеко за межами Полтави та навіть України, «комп'ютерну проблему» розв'язали просто, а головне – ефективно: замість того, щоб обмежувати використання комп'ютерів і забороняти інтернет, машини тут «приручили». Вони не тільки допомагають учням здобувати нові знання, а й стежать за розкладом, виставляють оцінки і виконують ту роботу, з якою не впорався б і вдвічі більший штат учителів.

Директор гімназії та автор електронної системи школи Іван Дмитрович Гончаренко (на фото) впевнений: комп'ютер, як і будь-який інший інструмент, можна використовувати по-різному, головне – цілі та характер користувача. А оскільки така техніка вже посіла важливе місце в житті сучасної людини, дітям із перших днів навчання показують приклад того, як комп'ютер може служити на благо:

– Усі шкільні комп'ютери підключені до інтернету, – розповідає Іван Дмитрович, – також у школі є бездротовий інтернет, доступ до нього вільний для всіх. Цим досягається важливий виховний момент: чим більше учень використовуватиме інтернет для корисних справ, тим менше часу в нього лишатиметься для «зворотного» боку мережі.

І справді: «онлайн-роботи» в учнів більш ніж достатньо – ще з 2000 року в школі домашні завдання виконують через інтернет. Завдяки цьому вчителі дістали можливість давати кожному учневі індивідуальне домашнє завдання й контролювати його виконання, адже перевірити близько тридцяти різних завдань у кожному класі, особливо якщо у вчителя їх кілька, справа фактично нездійсненна.

Натомість програми, написані самим директором, витрачають на перевірку домашніх робіт близько 10-15 хвилин. Учні від такого розпорядку роботи дістають додаткову користь: завдання можна виконувати не щодня, а самому визначати для себе навантаження – це робить дітей самостійнішими. Також така система змінює і ставлення учнів до вчителя, адже контроль переходить до техніки, яку не можна звинувачувати у несправедливому ставленні, тому до вчителя йдуть по допомогу в навчанні, а не намагаються списати або уникнути двійки, «забувши» щоденник. До речі, оцінки своєї дитини батьки можуть побачити в «електрон­ному журналі», котрий оновлюється щодня і ведеться паралельно зі звичайним «паперовим» варіантом. Окрім інших очевидних плюсів, він має ще й своєрідну «антикорупційність»: внести до нього виправлення «заднім числом» не може навіть учитель, не кажучи вже про школяра, який випадково отримав пароль.

Крім навчального процесу, стежать комп'ютери і за життям школи: на шкільному сайті відображається температура повітря на подвір'ї та в молодших класах. «Стежить» техніка і за розкладом занять: на перервах у класах гасне частина ламп, а в зачинених кабінетах за кілька хвилин до початку уроків автоматично відчиняються двері. Близько шостої години ранку, поки в класах ще нікого немає, програма дає команду на ввімкнення кварцових ламп, які знезаражують повітря у класах. Кілька років використання подібної системи дали чудовий результат: захворюваність серед учнів скоротилася більш ніж наполовину.

Тож цілком справедливо в гімна­зії № 13 вважають: комп'ютер – друг людини, а тим більше – учня.
Сергій Лещенко, 16.11.2012, 12:032048
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень