22 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Нова роль книгозбірень

Сьогодні як ніколи актуальні дискусії книголюбів і технофілів з приводу майбутнього друкованих видань. Любителі книг упевнені, що паперові носії інформації житимуть вічно, а прихильники ідеї технічного прогресу не сумніваються в електронному майбутньому. І хоча учасників диспуту розсудить лише час, однак причини спору породжують низку перетворень у нашому суспільстві. Фундаментальні зміни торкнулися і храмів знань – бібліотек. Але саме завдяки їм останні не тільки не втрачають своєї значимості, а й отримують нові ролі.

Відвідувачі за комп'ютерами – тепер звична картина бібліотечних буднів.
Звісно, якби на сьогодні бібліотеки залишалися лише місцем, де зберігаються книги, то багато хто справді забув би туди дорогу. Але вони продовжують жити активним і насиченим життям. Про це наглядно свідчать і полтавські книгозбірні.

…Нещодавно довелося бувати в Центральній міській бібліотеці, що знаходиться в мікрорайоні Алмазному. У читальному залі очікувала побачити рівненькі столики, кілька згорблених за ними постатей та відчути майже суцільну тишу, яка б не порушувала плину думок у відвідувачів. Але на мене очікував сюрприз. У залі було багато людей різного віку. Праворуч за комп'ютерами сиділи діти та підлітки, активно граючи в «танчики» чи блукаючи «коридорами» соціальних мереж. Ліворуч на столах красувалася яскрава виставка оригамі, поряд чимало відвідувачів гортало свіжу пресу, журнали чи книги, а трохи далі молоді люди упівголоса консультували клієнтів. Одне слово, у читальному залі всім було чим зайнятися.

На черзі – комп'ютеризація

Те, що технічний прогрес бере своє, стало зрозумілим понад 15 років тому. Над тим, як не втратити книгозбірень як культурного інституту, а реабілітувати їх як сучасні інформаційні осередки, першими подумали Білл та Мелінда Гейтси. І не дивно, адже саме Білл Гейтс став автором найпопулярнішого у світі програмного забезпечення Microsoft і нажив мільярдних статків. Разом із дружиною Меліндою сер Уїльям створив одну з найкрупніших у світі благодійних організацій. Фонд Білла і Мелінди Гейтсів займається розв'язанням глобальних світових проблем, зокрема питаннями охорони здоров'я та освітою у відсталих країнах і тих, що розвиваються. Тож кілька років тому в Україні як одній із таких держав була запроваджена програма глобалізації бібліотек під назвою «Бібліоміст». Вона передбачає комп'ютеризацію книгозбірень, забезпечення їх сучасною технікою та безкоштовним доступом до інтернету. Цього року програма охопила і полтавські бібліотеки – Полтавська міська централізована бібліотечна система виграла грант на забезпечення чотирьох книгозбірень комп'ютерами та інтернетом. А ще три роки тому, у 2009-му, інвестиції посольства США дозволили комп'ютеризувати бібліотеку-філіал для дорослих №7 та дитячу книгозбірню №13. Також кілька років тому обладнали сучасною технікою ще два відділення бібліотечної системи – уже коштом місцевого бюджету.

Індивідуальні проблеми і глобальна мережа
Юристи Микола Казак та Тетяна Візір консультують полтавку.

Бібліотекарі говорять, що безкоштовний інтернет набув неабиякої популярності. Адже не в усіх людей є можливість доступу до мережі в себе вдома. Серед користувачів не тільки школярі чи студенти, а й викладачі, юристи, фермери, пенсіонери. Їх цікавить не лише пошук необхідної інформації, вакансій, але й спілкування, соціальні мережі, налагодження зв'язків.

За поточний рік послугами всесвітньої «павутини» у книгозбірнях скористалися понад 38 тисяч разів. Полтавець Ігор Дрон активно послуговується безкоштовним інтернетом у бібліотеках майже рік. Говорить, що він дуже допомагає йому в професійній діяльності:
– Я працюю юристом, тому мені необхідний постійний доступ до законодавчої бази, мушу слідкувати за оновленнями. Мій персональний комп'ютер зламався. Не всі зміни законів устигають швидко видрукувати та направити до бібліотек, а от електронні варіанти з'являються оперативно. Для мого професійного зростання це дуже важливо. Якби не було можливості сидіти в інтернеті безкоштовно, то доводилося б знаходити альтернативні джерела. Я користувався платним інтернетом одного з провайдерів, але він дуже повільний.

А тут усе швидко, можна скачати потрібну інформацію, скористатися бібліотечною флешкою, роздрукувати матеріали на принтері за невисоку плату. Окрема розмова – чудове обслуговування. Наші бібліотекарі – прекрасні, чемні люди. Окрім інтернету, переглядаю свіжу пресу. Цікавлюся політикою та спортом. У наших бібліотеках дуже приємно проводити час.

Ігор Миколайович – далеко не єдиний, кому бібліотечний інтернет допоміг у професійній діяльності. Фермер Юрій, котрий живе в передмісті Полтави, займається розведенням птиці. Оскільки комп'ютерною технікою не володіє, то дізнаватися про новітні технології у птахівництві йому допомагають працівники бібліотеки. А от полтавська майстриня Людмила, котра займається народними промислами, знайшла в інтернеті однодумців та переїхала працювати до Києва. На знак подяки подарувала працівникам книгозбірні великий вишитий рушник.

Заввідділом обслуговування бібліотеки Валентина Купінська говорить, що до них іноді приходять люди, які бажають просто провести час серед приємного товариства:
 Час від часу до нас приходить чоловік похилого віку, аби просто подивитися фільми. Він має змогу робити це і вдома, але йому не хочеться відчувати себе самотнім, тож дивиться їх у читальному залі бібліотеки.

Чимало людей намагаються вирішувати власні проблеми з допомогою нових бібліотечних послуг. Часто пишуть скарги через інтернет до органів влади чи комерційних структур. Реєструють свої резюме, знаходять роботу. Одній пенсіонерці лікар прописав сміхотерапію, і вона приходить, щоб знаходити смішні відеоролики, які дивиться на комп'ютері та слухає через навушники. Дехто з відвідувачів намагається знайти рідних, реєструючись у базі передачі «Жди меня». Бібліотекар Інна Жих згадує, що до них регулярно ходить жіночка, котра щомісяця просить зайти на благодійний сайт «Допоможіть дитині», обирає котресь хворе дитя та виписує реквізити, аби переказати кошти.

Установлюємо зв'язки

Книгозбірні стають осередками, де проводять виставки, змагання, майстер-класи, відбуваються засідання певних гуртків. Нещодавно «Полтавський вісник» писав про те, що в центральній міській бібліотеці збирається місцевий клуб «Книголюби». Директор Полтавської централізованої бібліотечної системи Таміла Дузенко говорить, що наші книгозбірні із задоволенням надають свій «дах» найрізноманітнішим ініціативам. У них презентують нові книги, проводяться шахові й шашкові турніри.

Організатор виставки оригамі (яку мені довелося побачити), громадський діяч Юрій Герасименко під час вибору місця для експозиції навіть не сумнівався, де її провести: ну звісно, у центральній бібліотеці. Адже туди ходить чимало дітей та підлітків, а метою виставки і є саме пропаганда паперопластики серед молоді. Вироби, представлені на виставці, були створені вихованцями гуртка полтавського оригаміста Миколи Яременка та його доньки Ольги Сухаревської. Митці говорять, що оригамі – чудовий засіб арт-терапії (лікування мистецтвом), допомагає регулювати тиск, розвивати моторику рук, коригувати роботу опорно-рухового апарату. Виставки супроводжуються оголошеннями про майстер-класи, які мають неабиякий успіх. На уроки паперопластики приходять діти і їхні батьки.

Представниця японського культурного центру "Сан" Міюкі Цудзукі проводить майстер-клас з ориграмі у приміщенні центральної міської бібліотеки.
Юрій Герасименко, котрий допомагав організовувати виставку, говорить, що нею вони хочуть привернути увагу влади до поширення цього японського мистецтва серед молоді. Між іншим, Юрій Юрійович просить мерію допомогти налагодити зв'язки з японським посольством у Києві. Бо коли на майстер-класі присутні представники із самої країни Вранішнього Сонця, то сплеск інтересу до оригамі неабияк зростає. Це засвідчив візит співробітниці японського культурного центру «Сан» Міюкі Цудзукі на один із майстер-класів.

Ініціатори виставки кажуть, що працівники бібліотеки завжди із задоволенням відгукуються на пропозиції провести певні заходи. Не варто нікому нічого нагадувати: на дверях при вході миттю з'явиться оголошення про майстер-клас, а під час нього бібліотекарі допоможуть створити необхідну атмосферу: це й відповідна музика, і забезпечення оргтехнікою, і підшукування потрібної літератури.

Бібліотека-консультант

Директор Таміла Дузенко розповіла, що бібліотеки домовилися приймати у своїх стінах і виїзні консультативні пункти обласного управління юстиції. Тобто у певний день, приміром кожного другого понеділка місяця, до бібліотеки приїжджають компетентні юристи й надають безкоштовні роз'яснення громадянам із питань, що їх цікавлять. Фахівці роз'яснюють чинне законодавство, допомагають при підготовці та подачі документів до суду, консультують, як вирішувати соціальні конфлікти в галузі спадкового права, розлучення тощо. Для таких консультацій необхідно просто попередньо записатися в бібліотекарів, указавши своє ім'я та контактний телефон.

І нехай песимісти говорять, що книгозбірням залишилося існувати лічені роки, читачі ще користуються паперовими формулярами, а не сучасними пластиковими картками, книги видаються за допомогою довгого ручного запису: зрештою зовнішня модернізація – справа часу. Важливо те, що бібліотеки живуть, збирають під своїм дахом однодумців, стають новітніми інтелектуальними та культурними центрами.
Надія Руденко, 13.12.2012, 12:072673
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень