18 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

Володимир Мохначов: Швидка допомога повинна справді рятувати життя людей

У минулому номері «ПВ» писав про сімейну медицину як нову структуру в системі охорони здоров'я. Продовжуючи роз'яснення подробиць реформи цієї галузі, звертаємося до змін у роботі служби екстреної медичної допомоги, що викликає неабиякий інтерес у суспільства. Розібратися в цьому питанні ми попросили Володимира Мохначова, начальника відділу медицини катастроф та мобілізаційної роботи Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації.

– Володимире Ярославовичу, що ж саме визначає Закон України «Про екстрену медичну допомогу»?
– Закон України «Про екстрену медичну допомогу» – надзвичайно важливий законодавчий акт, який є кроком нашої держави до впровадження основних принципів надання екстреної медичної допомоги, що існують у розвинутих країнах світу. Фактично це крок до європейського та світового рівня. Уперше держава визначила на законодавчому рівні норми функціонування найскладнішої служби та прийняла відповідальне рішення про її повне утримання. Швидка допомога повинна виїздити лише на ті випадки, у яких людина справді знаходиться на межі життя і смерті. Усе, що виходить за ці межі, не функція швидкої допомоги. Інші функції повинні виконувати інші, окремі установи.

– А які головні особливості цього Закону?
– По-перше, одна з головних переваг реформи – екстериторіальність надання екстреної медичної допомоги. Це дозволяє рятувати життя людей незалежно від місця їх проживання та місця події, а також транспортувати хворого не в найближчий до події лікувальний заклад, а в той, де йому буде надана відповідна його захворюванню та стану медична допомога. По-друге, створення централізованої системи управління бригадами з єдиної диспетчерської на всій території області. Вона матиме оперативну координацію дій з іншими адміністративними територіями держави, що особливо важливо при надзвичайних ситуаціях у так званих прикордонних районах. Ця система дозволить використовувати в будь-якому районі області будь-яку необхідну кількість бригад швидкої допомоги, незалежно від кількості штатних бригад у цьому районі. Тобто, якщо в певному районі перекинувся автобус і невідкладної допомоги потребує близько двадцяти чоловік, а в районі лише дві бригади, то з усіх найближчих місць перебування бригад виїжджає саме та кількість, яка зможе надати необхідну допомогу всім двадцятьом постраждалим.

– Чому ж ця реформа викликає часом негативні відгуки?
– Проблема в тому, що тепер населення не матиме змоги звернутися в дуже зручну цілодобову службу для вирішення питань, які взагалі не мають стосунку до прямих зобов'язань служби екстреної допомоги. Нині законодавчий орган установив, що таке звернення можливе лише за умови, що в пацієнта є явна загроза життю. Установлено й відповідні нормативи: десять хвилин на те, щоб дістатися до пацієнта у місті, і 20 хвилин – у селі. Якщо ж швидка допомога й надалі виконуватиме функції, які не входять до її прямих обов'язків (підвозити лікарів-консультантів, виконувати призначення сімейних лікарів тощо), то ніколи ці норми не виконуватимуться. І от тепер за службою екстреної допомоги залишається лише функція збереження життя в критичних випадках.

– А як в інших країнах?
– У багатьох країнах служба швидкої допомоги має ширший простір для роботи, але вона розділена на підрозділи, які мають свою спеціалізацію. Хтось надає допомогу пацієнтам із хронічними захворюваннями, а хтось займається екстреними випадками. Зараз же, коли людина викликає швидку допомогу, наприклад, уночі, виникає питання: а чи професійно спрацював дільничний (тепер сімейний) лікар? Чи надав він своєчасну допомогу та необхідне лікування пацієнту, у якого все ж таки з'явилася потреба у невідкладній допомозі вночі? Якщо сімейний лікар працює кваліфіковано, то й вірогідність того, що пацієнт викличе незнайомого лікаря «швидкої», значно зменшується. Якщо лікар має достатній контакт із хворим, знає історію його хвороби, то і пацієнт довірятиме своєму лікареві, спілкуватиметься з ним щиро, наче зі священиком.

– Чи справді сімейна медицина може зменшити кількість викликів «швидкої»?
– Яскравий приклад – місто Комсомольськ. Там запровадження сімейної медицини почалося ще з 1997 року, і тепер кількість викликів швидкої допомоги найменша в області. Кваліфікований сімейний лікар повинен запобігти погіршенню стану здоров'я пацієнта або ж ужити заходів, щоб людина не викликала «швидкої», а знала, які пігулки чи мікстуру треба прийняти. Отже, саме від роботи сімейного лікаря значною мірою залежить здоров'я пацієнта та необхідність у викликах до нього швидкої допомоги.
– Та чи залишиться робота у служби швидкої допомоги?
– Ніхто не каже, що роботи у неї не буде, адже людина ні від чого не застрахована і будь-яка травма може трапитися в будь-який момент. Але якщо «швидка» виїжджає до хронічного хворого, щоб виконати призначення лікаря (що не є екстреною ситуацією), а в цей момент трапиться дорожньо-транспортна пригода і життя постраждалих справді залежатиме від негайної допомоги, то хто буде винен? Швидка допомога! Адже за законодавством вона мала прибути на місце ДТП за десять або двадцять хвилин – залежно від місця аварії.

Хоча вже й тут виникає питання: а чому мешканець села повинен чекати на допомогу удвічі довше? Ці розрахунки формувалися виходячи зі стану доріг та транспортного забезпечення швидкої допомоги. Але зараз, з ухваленням цього закону, зроблено й значний крок у напрямку збільшення відповідальності за життя людей. І якщо не відразу, то поступово покращиться не лише організація та відповідальність певних структур, а й матеріальне забезпечення «швидкої».

– Як же можна визначити в домашніх умовах ступінь важкості стану людини?
– Звісно, важливо зрозуміти, потрібно викликати «швидку» чи ні? Тут уся відповідальність лягає на плечі людини, що викликає допомогу, і самого диспетчера, який приймає виклик. Диспетчер швидкої допомоги – це не просто оператор, а досвідчений працівник, який задає ті питання, відповіді на які повинні сформувати загальну картину стану хворого. Правильні та повні відповіді дадуть змогу диспетчеру проконсультувати, повідомити, що потрібно зробити в найближчий час і зрештою, якщо з'ясується, що це необхідно, направити бригаду за викликом. Звісно, людський фактор завжди впливатиме на ситуацію, і помилки можливі, але наше завдання – звести ці негативні моменти до мінімуму.

– Ходять чутки, що нібито послуги та виклик «швидкої» – платні. Це правда?
– Швидка допомога ніколи не була і не буде платною послугою! Крім того, ця служба забезпечена медикаментами на найближчі два роки, що дозволить не витрачати на це кошти й найближчим часом.

– Що ж урешті-решт дають згадані вами зміни?
– Усе це дасть змогу службі екстреної медичної допомоги своєчасно прибути на виклик, надати медичну допомогу та врятувати життя.

Жоден з видів медичної допомоги, навіть найбільш високотехнологічного лікування, не має такого прямого впливу на збереження рівня здоров'я та збільшення тривалості життя людей, як своєчасна кваліфікована екстрена медична допомога.
Володимир Оніщенко, 17.01.2013, 13:312056
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень