27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

Євген Пілюгін: «Квіти, як люди, складаються в прекрасний букет»

Уже майже сорок років на Полтавщині мешкає легендарна родина художників Пілюгіних. Їхні роботи побували на багатьох республіканських та всесоюзних виставках і завжди викликали захоплення глядачів. Ось і недавно сім'я повернулася з Міжнародного фестивалю мистецтв у Туреччині, де гідно представила решетилівські та опішнянські народні традиції. Та все одно, зізнаються Лариса і Євген Пілюгіни, їхнє серце належить рідному краю – Полтавщині.

Євген Іванович Пілюгін народився в мальовничому селі Замостя Чернігівського району, почав брати участь у художніх виставках з 1973 року та допомагав у створенні художніх промислів Решетилівки. Він виготовляв гобелени для Донецького оперного театру за ескізами художника-графіка Андрія Чебикіна, став автором герба та прапора Решетилівщини. Роботи творця знаходяться в музеях Полтави, Києва, Дніпропетровська, Решетилівки, Опішні та у приватних зібраннях.

Дружина Лариса Михайлівна родом з Мічурінська Тамбовської області. Її руками було зроблено понад 300 вишиванок, які зберігаються в різних музеях України, але на досягнутому жінка не зупиняється і своїми тендітними руками продовжує творити красу.

Подружжя має двох прекрасних доньок. Старша, Наталя, здобула художню освіту саме на Полтавщині. Вона так само, як і батько, працює над створенням килимів, але особливо гарно й неповторно виготовляє іграшки-мотанки, якими захоплюється малеча. Один з її багатьох гобеленів був подарований нашими дипломатами Папі Римському Івану Павлу ІІ, а ниточкову іграшку «Кінь» подарували Полтавському літературно-меморіальному музею Панаса Мирного.

Молодша донька Ольга теж з дитинства успадкувала любов до мистецтва від своїх батьків. З кожним днем маленька донечка пізнавала образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, навчалася живопису, кераміки, вишивки. Батько часто дарував їй пензлі, фарби та інші приладдя для творчості, яким дуже раділа. Дівчинка часто брала участь у місцевих та обласних художніх виставках. Професійну художню освіту здобула в Решетилівському художньому професійно-технічному училищі, яке закінчила з відзнакою. А вищу освіту за спеціальністю художника образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва здобула в Полтавському Національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка. Її курсова та дипломна роботи досі зберігаються в експозиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім.М.Ярошенка. Ольга не тільки володіє прекрасним талантом, а й допомагає освоїти техніку ручного ткацтва своїм учням – дітям, які навчаються в Полтавській художній дитячій школі. Вона прекрасний учитель і наставник, з яким завжди цікаво займатися такою трудомісткою працею, як створення гобеленів.

А тим часом у нашому місті триває виставка робіт родини Пілюгіних, на якій ми знову і знову переконуємося в тому, що кожен з її членів – це творча, натхненна й освічена особистість, навіть маленький онук подружжя, Павлик, каже, що він – художник.

Якщо батько та доньки – автори оригінальних, у народному стилі, гобеленів та килимів у техніці ручного ткацтва, то мама Лариса виготовляє блискучі вишиванки «білим по білому», прекрасні святкові рушники в українському стилі, які гармонійно доповнюють виставку і викликають захоплення кожного відвідувача. Створення гобелена, діляться секретами своєї майстерності Пілюгіни, – це вельми трудомісткий і тривалий процес; крім того, родина власноруч фарбує вовну, готує верстати й малює ескізи на папері для створення шедевру. А із залишків ниток майстерні руки з допомогою техніки валяння створюють решетилівські іграшки.

А оця робота Євгена Івановича «Диво» називається мільфльором (у перекладі з французької мови – «тисяча квітів») і є різновидом тканих килимів. «У такому стилі я зобразив свою родину, де квіти, як люди, складаються в прекрасний букет», – зазначає художник.
Вражає стенд з іграшками, які з рогози і прядива виготовили доньки Наталя та Ольга. Тут і новорічна ялинка, і ангели, а також півники і решетилівські барани, які, до речі, можуть як сидіти, так і стояти.

Про таких людей, як родина Пілюгіних, так і хочеться сказати словами героя роману Олеся Гончара «Собор» Івана Баглая: «…Людина доти й людина, доки не втратила здатності бачити, крім потворності життя, і його красу…».
Інна Діхтенко, 24.01.2013, 16:411772
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень