22 березня 2019 • № 12 (1548)
Rss  

Коли варто захищатися від… їжі

Щодня у випробувальному центрі державного підприємства «Полтавастандартметрологія» перевіряють найрізноманітніші продукти харчування. Тестують їх на відповідність рецептурі, за мікробіологічними та фізико-хімічними показниками, а також на наявність хімічних добавок тощо. Нещодавно список випробувань доповнився можливістю дослідити у продукті наявність алергенів.

Алергія чи ні?
Надія Ремізова, начальник науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія», демонструє апаратуру, що визначає хімічні добавки в їжі.

Алергія – одна з тих хвороб, яким ще півстоліття тому не приділяли такої прискіпливої уваги. Але хвороба поширюється: за статистикою, лише в Україні від алергічних захворювань страждають від п'яти до десяти мільйонів осіб. Особливо від алергії харчової – неадекватної реакції, котра виникає на нормальну, придатну до вживання їжу. Імунна система настільки активно реагує на речовину-алерген, що може спричинити смертельно небезпечні симптоми. Та чи настільки часто ми стикаємось із харчовою алергією у повсякденному житті?

– Однозначної відповіді тут немає, – зазначає Надія Ремізова, начальник науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія». – Багато людей можуть не здогадуватися, що хворі на алергію. Часто виною цьому – різна швидкість виникнення алергічної реакції та різноманітні симптоми. У деяких випадках реакція виявляється відразу, в інших – через день-два. У цьому й проблема: часто люди звинувачують у поганому самопочутті зміну погоди, недосипання, втому. Можемо погрішити на все що завгодно, але ми переважно не аналізуємо того, чим харчуємося. Часто через це продовжуємо вживати продукти, які викликають ускладнення.

Звісно, з такими симптомами варто звернутися до лікаря й або методом виключення, або методом так званих «провокаційних проб» (приймання малих доз продукту і відстеження реакції) виявити їжу, вживати яку не варто. Найчастіше, за даними досліджень, алергію викликають яйця, арахіс, молоко, соя, лісові горіхи, риба, ракоподібні та пшениця.

Крім алергії, є й інші, дуже схожі на неї, розлади. Але виникають вони по-різному. Якщо алергічна реакція – це відповідь імунної системи на певну речовину, то несприйняття їжі може викликати нестача травних ферментів чи психологічні фактори.

Де шукати алерген?

– Симптоми харчової алергії часто можна сплутати із проявами зовсім інших хвороб, – пояснює Надія Ремізова. – Кольки, гастрит, камені, проблеми з печінкою. Не дивно, що в таких випадках у людей виникає бажання прийняти ліки, які полегшили б їхній стан. Таке рішення дуже ризиковане, адже, не розв'язавши проблеми, ми починаємо лікувати симптоми. Та ліків від харчової алергії немає. Єдиний спосіб поліпшити стан – виключити з раціо­ну продукти-подразники.

Але часто не вживати алергенів буває так само складно, як і виявляти їх. Усе через те, що до більшості продуктів на полицях магазинів входять одразу кілька інгредієнтів, і несумлінні виробники не завжди зазначають на споживчому маркуванні їхній повний перелік.

– Питання, безперечно, важливе: у закладах харчування вам не нададуть інформації про перелік та якість компонентів, які входять до складу страви, тому що ніхто цим не опікується, – продовжує Надія Леонідівна. – Якщо ви зайдете в супермаркет, вам ніхто не дасть гарантії, що в обраних вами консервах, соусі або приправі відсутній певний алерген. Часто в магазинах немає навіть сертифікатів відповідності на продукцію…

Проблему маркування продуктів щодо вмісту алергенів успішно розв'язали в європейських країнах. Так, на споживчому маркуванні обов'язково має зазначатися інформація про вміст і кількість глютену, або клейковини – білка, що міститься в багатьох злаках. Його використовують у хлібобулочних виробах як важливу складову тіста. Але він небезпечний для людей, хворих на целіакію, тобто несприйнятливість глютену. Для хворого безпечною вважається доза у 20 міліграмів глютену на кілограм спожитої їжі. Та оскільки ця речовина міститься у багатьох продуктах, уникати передозування хворим дуже важко. Отже, якщо закордонні продукти мають на упаковці інформацію про нього та інші алергени, наші – ні. Щоправда, не так давно було прийнято у першому читанні постанову Верховної Ради України про внесення змін до законодавства, яка зобов'яже більшість підприємств харчової галузі досліджувати продукцію на вміст і виносити отриману інформацію на маркування.

У Полтаві тепер також проводитимуть тестування на алергени. Наприклад, продукти харчування, що експортуються за межі України, навіть у сусідні Росію, Білорусь і Казахстан, уже сьогодні в обов'язковому порядку повинні контролюватися на наявність алергенів за вимогою країн-імпортерів. У Полтаві першими тестувати продукцію почали кондитери.

Окрім вимог і бажання виробників, потрібна ще й апаратура. І така у Полтаві є. Не так давно у ДП «Полтавастандартметрологія» придбали імуноферментний аналізатор. Коштує апарат 200 тисяч гривень і, крім алергенів, може визначати у продуктах цілу низку мікробіологічних показників і вміст антибіотиків.

– Хоча робота аналізатора потребує чималих затрат, – каже Надія Ремізова, – ці дані важливі для багатьох людей. Наприклад, іноземці, які приїжджають до нас, дуже дивуються, коли бачать асортимент продукції одного із заводів області. У них одразу виникає запитання: як таке підприємство може вміститися на такій невеликій площі, якщо воно повинно займати десятки гектарів? За європейськими технологіями виробництво сплановане так, що коли це суто чорний шоколад, то в ньому немає жодних зайвих інгредієнтів. У нашому ж запросто можуть міститися «незаплановані» вкраплення горіхів. А для багатьох алергіків вони – страшна загроза.

Щоб через алергію не трапилося біди, фахівці радять обачніше ставитися до їжі на своєму столі. Якомога менше вживати продуктів із різноманітними добавками, а нові для себе споживати обережно.
Сергій Лещенко, 31.01.2013, 13:262083
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<лютий