23 травня 2019 • № 21 (1557)
Rss  

«Де ця вулиця, де цей дім?. . »

Незабаром тисячі полтавців можуть не «впізнати» назв своїх вулиць. Уже давно письменники-фантасти підкидали нам сюжети про роботів, які виходять з-під контролю і починають панувати над людством. І от нині техніка вже починає «підкеровувати» нами, диктуючи свої жорсткі умови. Через банківські картки, комп'ютерні програми, інтернет, звичні вже всім мобільні телефони тощо. І навіть люди, далекі від техніки, хоч-не-хоч змушені миритися з «примхами» нових технологій. А нині вони вже добрались і до… геонімів – назв вулиць, площ, алей, бульварів, провулків тощо. Отже, незабаром ви й справді можете не «впізнати» назви своєї вулиці чи провулка. Принаймні в офіційних документах.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України, ще від 7 лютого 2002 року, №7/5 з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень було затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Ним передбачено, що адміністратором Реєст­ру прав власності на нерухоме майно є державне підприємство «Інформаційний центр» Мін'юсту, що здійснює програмно-інформаційне забезпечення Реєстру, відповідає за його функціонування, збереження даних і захист їх від руйнування, має повний доступ до структури єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Простіше кажучи, ішлося і про створення єдиної уніфікованої бази даних. Ясна річ, тут головним чином важлива чіткість у всьому – від правильності прізвища власника до його адреси. Власне кажучи, щось подібне ми пам'ятаємо ще з часів Мартина Борулі (Берулі), який постраждав саме через неправильне написання прізвища. Але тепер ситуація повертається, як кажуть, іншим боком. Уже в «геонімічному» сенсі.

Так-от з адресами… Ви, певне, помічали, що й у мобільному телефоні наші контакти програма вибудовує по-своєму, вона не розуміє, де в людини прізвище, де ім'я, тому в телефонній книзі якогось Івана Петренка треба шукати на букву «І», а Петра Іваненка на букву «П», у той час як (за нашою логікою) все мало б бути навпаки. Отак і з вулицями. Вулицю Маршала Бірюзова у Полтаві комп'ютер занесе в реєстр на букву «М», а бульвар Богдана Хмельницького – на букву «Б». Неважко здогадатися, куди «тупа» комп'ютерна програма запроторить вулицю Панаса Мирного чи Петра Юрченка, провулки Костянтина Заслонова чи Лізи Чайкіної, у той час як вулиці Карла Лібкнехта і Клари Цеткін в алфавітному порядку опиняться десь поруч.

Нині це питання стало, як кажуть, руба. Що ж «пропонує» нам електронна база даних? Вона «хоче», аби та ж вулиця Маршала Бірюзова в офіційних документах фігурувала як «Бірюзова Маршала», Панаса Мирного – як «Мирного Панаса», Карла Лібкнехта – як «Лібкнехта Карла»… А як же тоді має зватися вулиця Героїв Сталінграда? Ну, виходячи з комп'ютерної логіки, Сталінграда Героїв… А можливо, й ні – тут уже питання швидше до мовників, аніж до укладачів програми. Але як бути з тією ж вулицею Мирного Панаса, оскільки це не ім'я і прізвище, а літературний псевдонім відомого полтавського письменника, який має звучати саме так – Панас Мирний. Або от вулиця Лесі Українки чи провулок Марка Вовчка (літературний псевдонім письменниці Марії Вілінської). Що ж до іншої згадуваної тут вулиці, то в деяких документах вона навіть згадується як «М.Бірюзова», хоча, звісно, ідеться саме про маршала, а не про Миколу чи Михайла (Бірюзова, як відомо, звали Сергій Семенович). Але це вже, як кажуть, дещо інша тема.

А як бути з провулком 8 Березня, вулицею 23 Вересня? У багатьох населених пунктах є й вулиці на кшталт 50-річчя Жовтня, а в Кременчуці, крім однойменного проспекту, є ще й… вулиця 1905 року.

Але повернемося до Полтави. Загалом же навіть за повоєнний час тут (та й у інших містах теж) накопичилося чимало різних геонімічних заковик. Є, наприклад, вулиця Уютна, а є провулок Затишний і проїзд Затишний. Цю назву останній свого часу дістав на території одного із садових товариств, і хоча вона не фігурує серед «загальноміських» геонімів, та де-факто існує у так званих первинних документах. Не кажучи вже про те, що вулиця Уютна мала б бути теж Затишною. Утім, «радянська двомовність» у цій царині наробила чимало хаосу. Варто згадати лише Октябрський район, з яким досі невідомо що робити, оскільки ця «революційна» назва не просто анахронізм, а ще й русифікований. Але ж свого часу навіть записи у паспортах та інших державних актах нерідко залежали й від мовних уподобань рядової паспортистки ЖЕКу, яка могла написати «вул. Південна», а могла й «ул. Южная». Тому на вулиці Південній у Полтаві можна знайти навіть сусідів, які де-юре живуть на різних вулицях – Південній і Южній.

Цікаво, що у Полтаві інколи навіть важко тепер розібратися, де фактично закінчується та чи інша вулиця і починається однойменний провулок. Скажімо, вулиця Матросова і провулок Матросова… Є такі вулиці, як 1-ша Адміністративна, 2-га… Є провулок Прожекторний, а там – 1-й проїзд, 2-й, 3-й і так аж до 9-го!

А як бути, коли з часом вулиці перейменовувалися? Як засвідчують фахівці Полтавської філії ДП «Інформаційний центр», якщо у первинних документах, скажімо, на власність фігурує стара назва вулиці, то в нових реєстраційних документах уся історія цієї вулиці виводитиметься «за дужки» і теж фігуруватиме.

Отака ситуація. Чи змінюватимуться у зв'язку з цим назви вулиць і на самих наших будинках? Про це поки що не йдеться, оскільки виготовлення табличок нового зразка – це величезні витрати. Але в даному випадку проблема і в тому, що ті ж навігаційні системи теж мають «пристосуватися» до нових старих назв. Отже, у питанні, хто для кого існує – техніка для людини чи людина для техніки? – ініціативу все частіше перебирає на себе техніка, технічний прогрес. Єдина надія, що з часом наші «роботи-помічники» настільки порозумнішають, що не лише не плутатимуть Панаса Мирного з Мирним Панасом, але й «знатимуть», що насправді нашого земляка звали Панас Якович Рудченко.

P. S. Цими днями це питання розглядалося й на засіданні міської комісії з найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам'яті видатних осіб і подій. Предметом обговорення стало звернення Управління з питань містобудування та архітектури Полтавського міськвиконкому щодо виявлення та усунення розбіжностей, указаних ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції в назвах геонімів Полтави. Вирішено, що проблема розв'язуватиметься «поетапно». Наразі управління продовжить роботу над темою із залучення фахівців-філологів та істориків-краєзнавців, а після повторного розгляду на комісії й буде підготовлено відповідний проект постанови, який має затвердити міськрада.

Віталій Скобельський, 07.02.2013, 13:111389
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень