19 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Чи можливо уникнути трудових конфліктів?

Конфліктні ситуації між роботодавцями і найманими працівниками супроводжують усі етапи розвитку людства незалежно від епохи, типу економіки й суспільно-політичного устрою. З появою в Україні класу власників, для більшості з яких найважливішою метою стає отримання прибутку, ця тема залишається актуальною і в нас.

Державним органом, призначеним сприяти врегулюванню конфліктних ситуацій, поліпшенню трудових відносин, установленню соціального діалогу між роботодавцями і людьми праці, є Національна служба посередництва і примирення (НСПП), створена Указом Президента України в 1998 році. Відділення НСПП у Полтавській області очолює Сергій Замицький (на фото). Його ми й попросили розповісти про особливості роботи відділення та його роль у попередженні конфліктних випадків і збереженні соціального спокою у сфері трудової діяльності полтавців.

– Сергію Ігоровичу, які передумови для виникнення трудових конфліктів? Чи існують якісь особливості, що відрізняють причини таких проявів на Полтавщині від інших регіонів?
– За статистикою НСПП за 14 років її існування більше половини конфліктів сталося через невиконання роботодавцями вимог Законодавства про працю, майже третина була пов'язана з невиконанням умов колективних договорів. Також чимало розбіжностей (13,3%) виникало через зміни соціально-економічних умов праці та виробничого побуту. Рідше (у 2,7% випадків) працівники висували вимоги щодо укладення або зміни колективних договорів.

У Полтавській області ці показники демонструють певну відмінність від загальнодержавних. У 2012 році 70% конфліктних ситуацій виникли через наявність заборгованості з виплати заробітної плати, 22% – через невиконання положень колективного договору. Щодо регіональних особливостей, то найчастіше трудові конфлікти виникають у «шахтарських» областях, де традиційно сильніший профспілковий рух, а також там, де економічний розвиток пригальмовує. На Полтавщині ситуація інша. Упродовж років тут забезпечуються позитивні показники в базових напрямках соціально-економічного розвитку, тому трудові конфлікти виникають рідше та й рівень їх гостроти менший.

– Нині дедалі зміцнюється розуміння того, що хворобу легше попередити, аніж лікувати. Напевно, це твердження стосується й проблематики трудових конфліктів? Чи має відділення НСПП можливості, аби запобігти їх виникненню на ранніх етапах?
– Саме так ми й намагаємося діяти. Адже коли проблеми, що виникли в трудовому колективі, замовчуються, а прагнення працівників домогтися справедливості пригнічуються, це може спричинити стихійний протест у непередбачуваних формах, наслідки якого виправляти складніше.

У грудні 2010 року працівникам відділення вдалося відвернути страйк водіїв-експедиторів ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», який призвів би до виникнення гострого дефіциту хлібобулочних виробів у Полтаві та навколишніх населених пунктах. Причиною конфліктної ситуації стали багатомісячні борги із заробітної плати, які залишив підприємству колишній керівник. У співпраці з новим власником комбінату нам вдалося схилити найманих працівників до вступу в колективні трудові спори (їх було зареєстровано два) та проведення примирних процедур, які згодом сприяли як погашенню заборгованості, так і вирішенню решти розбіжностей.

Інший приклад. У лютому торік до відділення звернулася група працівників КП «Полтавський м'ясокомбінат» з намірами вдатися до припинення роботи через наявність заборгованості з виплати заробітної плати та холоднечу у виробничих і побутових приміщеннях. Отримавши необхідні роз'яснення у відділенні, працівники відмовилися від страйку, натомість почали підготовку до вступу в колективний трудовий спір. Одночасно відділення вступило у взаємодію з адміністрацією м'ясокомбінату. Цього виявилося достатньо, аби невдовзі була погашена заборгованість із зар­плати й розпочато ремонт системи опалення.

Подібним чином, так би мовити, на ранніх стадіях, тільки у 2012 році було попереджено сорок трудових конфліктів і декілька акцій протесту на виробництві.

Відділення проводить значну роботу з підвищення правової культури полтавців. Для цього ми співпрацюємо з редакціями телебачення, радіо, обласних і районних газет, інтернет-виданнями. Маємо власну веб-сторінку. Доводимо норми законодавства, перебуваючи в трудових колективах. Наслідки цієї роботи відчутні. Якщо у 2001 році на Полтавщині було зареєстровано 17 страйків, то впродовж кількох останніх років – жодного.

– Судячи з цієї відповіді, сприяти врегулюванню конф­лікт­ної ситуації може також застосування колективного трудового спору? У чому полягають особливості та переваги цієї процедури?
– Вирішення розбіжностей шляхом вступу в колективний трудовий спір має декілька переваг перед зворотною ситуацією, коли конфлікт не вирішується і продовжує жевріти, а також коли соціальна напруга вибухає акцією протесту. По-перше, процедура вступу в колективний трудовий спір, його перебіг аж до самого припинення триває за чітко визначеним алгоритмом – відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Дотриманню цієї процедури якраз і сприяє НСПП. У випадку, коли якась зі сторін спору відхиляється від норм закону, ми виправляємо ситуацію, для чого, у разі потреби, звертаємося по допомогу до місцевих органів влади, державної інспекції з питань праці, прокуратури тощо.

По-друге, реєстрація колективного трудового спору відбувається в Києві, на всеукраїнському рівні, що дозволяє залучати до вирішення розбіжностей Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади, а також місцевих керівників.
До речі, практика вирішення колективних трудових спорів шляхом проведення примирних процедур випробувана часом (бере початок з кінця ХІХ сторіччя), застосовується в усіх цивілізованих країнах, і дедалі більше українських роботодавців, які прагнуть виглядати сучасними, віддають їй перевагу.

– А чи можна на конкретному прикладі розкрити основні етапи вирішення колективного трудового спору?
– Будь ласка. У Полтаві тисячі людей користуються послугами КП «Ремліфт», а тому добре відчувають проблеми підприємства і на собі. Так от… У червні 2011 року до відділення НСПП звернулася група робітників цього підприємства з намірами або припинити роботу через несвоєчасну виплату заробітної плати, або з нашою допомогою віднайти прийнятніший спосіб поновлення своїх трудових прав. Звісно, ми насамперед переконали робітників не страйкувати, а натомість запропонували усунути проблеми шляхом вступу в колективний трудовий спір.

Для цього відбулися збори трудового колективу, на яких були сформовані вимоги до адміністрації, а також обрано орган, уповноважений представляти інтереси найманих працівників.

Після реєстрації спору на націо­нальному рівні сторони утворили примирну комісію, яка почала шукати вихід за столом переговорів. Оскільки фінансовий стан підприємства був кепським, відділення НСПП сприяло долученню до переговорного процесу керівництва Полтавської міської ради. Там оперативно виправили ситуацію, виділивши кошти з міського бюджету. Заборгованість із зарплати була погашена, що дозволило комісії прийняти рішення про припинення колективного трудового спору. Поки ж тривали ці процедури, підприємство працювало у звичайному режимі, а полтавці користувалися ліфтами.

– З вашої відповіді зрозуміло, що, обравши для вирішення трудового конфлікту цей шлях, наймані працівники мають подолати певні процедурні етапи, а це певний час… То чи не простіше їм захищати свої права рішучіше, скажімо, розпочавши страйк?
– Страйк – це конституційна форма захисту працюючими своїх економічних і соціальних інтересів. Одночасно Конституція України наголошує, що порядок здійснення права на страйк установлюється законом. Таким і є Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Закон установлює ряд обов'яз­кових норм, за яких можливе проведення страйку. По-перше, він може бути розпочатий, якщо йому передували примирні процедури. По-друге, рішення про оголошення страйку приймається на зборах або конференції трудового колективу. Є й інші вимоги, зокрема щодо письмового попередження роботодавця за сім днів до початку страйку, а також попередження постачальників і споживачів продукції підприємства, транспортних організацій тощо.

Закон окреслює ряд випадків, за яких страйк проводити заборонено. Наприклад, за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, епідеміям чи ліквідації їх наслідків.

Закон наголошує, що нікого не може бути примушено до участі або неучасті у страйку.

Порушення норм закону загрожує організаторам страйку в разі визнання його судом незаконним притягненням до дисциплінарної або адміністративної відповідальності. Їх за рішенням суду можуть також зобов'язати відшкодувати збитки, заподіяні підприємству.
Ми завжди намагаємося довести найманим працівникам переваги вирішення конфлікту саме шляхом вступу в колективний трудовий спір. Адже роботодавець у разі організації стихійного або неналежним чином підготовленого страйку матиме підстави звернутися до суду й домогтися покарання ініціаторів страйку.

– А чи не занадто жорсткі умови висуває закон? Адже в сюжетах теленовин ми бачимо, що в інших країнах раз у раз виникають страйки, які закінчуються навіть поступками з боку роботодавців.
– При розробці нашого Закону парламентарі враховували досвід інших країн. Там також діють норми відповідних законів. Справді, телеканали залюбки демонструють гучні страйки, скажімо, франкфуртських авіадиспетчерів чи працівників лондонського метро. Але за кадром залишається ретельна підготовча робота. Очолюють її зазвичай профспілки, які крок за кроком спрямовують підготовку до страйку винятково в правовому полі.

Нині Національна служба посередництва і примирення розпочала узагальнення змін до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» з метою його вдосконалення. Надходять також пропозиції щодо спрощення процедури організації страйку.

Але поки суспільство живе за чинним законом, ми наголошуємо на перевагах вирішення складних трудових конфліктів саме шляхом вступу в колективні трудові спори з проведенням примирних процедур, а відділення НСПП цьому сприятиме, надаючи правову допомогу як найманим працівникам, так і роботодавцям.

– Як до вас можуть звернутися читачі?
– Відділення НСПП розташоване в Полтаві у провулку Шкільному, 4.

Наші телефони: 50-27-37, 7-37-24.
Віталій Скобельський, 07.02.2013, 13:221194
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень