19 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

«Патріотизм був навіть у найгірші періоди розвитку суспільства»

Військово-історичний музей авіації, що був відкритий на території авіамістечка 9 Травня 2009 року, за час його існування відвідали вже понад 20 тисяч людей, 15 тисяч із них – школярі з Полтавщини та обласного центру. Люди, котрі створили цей заклад, упевнені: двогодинна екскурсія залами музею не залишає байдужими нікого, отже, вони на правильному шляху.

Музей на ентузіазмі

Гості військово-історичного музею в імпровізованій землянці.
Полтава завжди посідала особливе місце в історії дальньої авіації. Чого лише вартий той факт, що в нашому місті майже шістдесят років базувалася легендарна 13-та гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська ордена Суворова ІІ ступеня важка бомбардувальна авіаційна дивізія. До її складу входили три полки, два з яких дислокувалися в Полтаві, ще один – у Прилуках. За роки Великої Вітчизняної війни в жорстоких боях з фашистами дивізія виховала 67 Героїв Радянського Союзу, а один з них, Василь Сенько, був єдиним штурманом в СРСР, удостоєний цього звання двічі. У різні роки полками і з'єднаннями командували видатні радянські льотчики Герої Радянського Союзу В.В.Решетников, О.С.Петушков, В.С.Козлов, П.А.Юрченко, Герой Росії П.С.Дейнекін.

У мирний час майже всі типи важких бомбардувальників у першу чергу надходили в Полтавське авіаз'єднання, оскільки в дивізії служили досвідчені пілоти.
– Маючи таку колосальну історію, ми не могли залишитися осторонь і дозволити нащадкам забути про славне минуле полтавської авіації, – розповідає командир військової частини А-2673 полковник авіації Віктор Дейнега. – У 2008 році було створене обласне комунальне підприємство «Музей дальньої авіації». У його експозиції унікальний музейний експонат – єдиний у світі літак Ту-160, а також літаки Ту-22М3, Ан-26, Ту-134УБЛ, Су-15, Ту-95МС, Ту-16. Територію впорядкували, перенесли сюди пам'ятники Юрію Кондратюку та льотчикам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни. Сьогодні музейним комплексом керує останній командир 185-го гвардійського Кіровоградсько-Будапештського Червонопрапорного важкого бомбардувального авіаційного полку (далі ВБАП) полковник запасу Валерій Верескул.

Проте, якщо музей авіації став об'єктом обласного значення, то інший музей, військово-історичний, присвячений історії й діяльності 13-ї гвардійської дивізії, існує тільки завдяки ентузіазму його ідейного натхненника Віктора Дейнеги та фінансовій підтримці людей, котрим небайдужа історія полтавської авіації.
– Ще у 2007 році я пообіцяв ветеранам нашої дивізії, що ми створимо музей, де буде зібране все, що стосується минувшини, – пригадує Віктор Григорович.

Без достатнього досвіду про те, як робити музей, але з великим бажанням його створити Віктор Дейнега спеціально відвідував військово-історичні музеї Москви, Санкт-Петербурга, Харкова, Києва, вивчаючи особливості організації експозицій, оформлення, наповнення, тематичного розподілу, компонування діарам та багато іншого.

Військово-історичний музей розмістили в приміщенні колишньої казарми, що не використовувалася.
– Організовуючи все, ми хотіли, аби музей був не лише пізнавальним, а й затишним, щоб люди, потрапляючи сюди, поринали в ту атмосферу, що несе в собі кожен із залів, – пояснює полковник Віктор Дейнега. – Спочатку зробили три перших зали, починаючи з Великої Вітчизняної війни. Наступні експозиції висвітлюють післявоєнний час, історію дивізії, освоєння нових літаків. Особливо пишаємося залом Героїв Радянського Союзу. Тут ми максимально намагалися представити кожного з них, аби їхні імена не були забуті.

Щоб відвідувачі мали змогу краще поринути у військову атмосферу, тут навіть облаштували землянку, схожу на ті, у яких у часи бойових дій на польових аеродромах перебував командний склад.

Полтавці не залишили поза увагою й афганської тематики.

– 185-й гвардійський Кіровоградсько-Будапештський Червонопрапорний важкий бомбардувальний авіаційний полк у жовтні-листопаді 1988 року прикривав вихід радянських військ з Афганістану, екіпажі бомбардувальників виконували бойову задачу з аеродрому Мари, що в Туркменістані, – розповідає Віктор Григорович. – Тому ми не могли не показати цієї сторінки. Велику допомогу щодо оформлення залу та розкриття тематики нам надали ветерани тієї війни Віктор Павленко, Віктор Савченко, Рустам Сабєров.

– Вони передали унікальні документи й записи для нашого музею, – продовжує командир частини. – Це й карти маршрутів польотів та районів бомбардувань, облік та результати всіх бойових вильотів. Основну роботу у відтворенні всіх задумів Вік­тора Дейнеги виконали художник-оформлювач Галина Колесник та її донька Тетяна Кушнарьова. Виготовленням макетів літаків, оформленням діорам займається Валерій Желєзнов, колишній військовий льотчик.

Свої двері для перших гостей музей відкрив у 2009 році. Його відвіду­вання безкоштовне. Екскурсії проводять самі авіатори.

У музеї є особисті речі Петра Юрченка та Джохара Дудаєва

Збір матеріалів для музею – це окрема історія. Коли стало відомо про його появу, ветерани дивізії відгукнулися на прохання й почали приносити речі, допомагати інформацією, розповідати про свій досвід і про свої історії, що стало чималою допомогою.
– У нас основний принцип: маємо показувати відвідувачам тільки стовідсотково перевірену інформацію, – наголошує Віктор Григорович. – Саме тому ми краще будемо поступово наповнювати зали, аніж висвітлимо на стендах неперевірені дані.

За сприяння генерала Петра Дейнекіна засновники музею мають змогу бувати в Центральному військовому архіві в місті Подольську, де знаходять чимало цінної інформації, що стосується історії дивізії. Свого часу Микола Залудяк передав до музею кисневу маску, кисневий шланг та льотну книгу Героя Радянського Союзу Петра Юрченка, котрий літав на Іл-4. Є тут і його форма.
– Я сам колекціонував речі часів Великої Вітчизняної війни, – говорить полковник Дейнега. – Зараз усе це – у музеї. Кожен експонат узятий на облік.

Серед інших унікальних предметів можна назвати величезний глобус, на якому командири дивізій планували бойові вильоти. За склом вітрин – рештки німецького винищувача, американська бомба, фотографії, особисті речі пілотів, котрих нині вже немає серед живих. Є в експозиції й особисті речі Джохара Дудаєва, першого президента республіки Ічкерія, котрий проходив службу в Полтаві у 1985 – 1987 роках на посаді начальника штабу дивізії.

На досягнутому тут не зупиняються і до 9 Травня планують відкрити зал, присвячений ракетно-космічній тематиці та видатному земляку, льотчику-космонавту Георгію Береговому.

«Ветерани заслуговують, щоб про них пам'ятали»

У наш час на ентузіазмі далеко не заїдеш, якщо немає фінансової підтримки. Від першого дня створення музею й донині з ветеранами дивізії та Віктором Дейнегою завжди поряд Юрій Худяк, засновник ТОВ «ФК «Провізор» та власник мережі «Ваша Аптека». Для нього збереження історії рідного міста не піар і не прибуткова справа. Він живе цим і прагне, аби люди не забували минулих подвигів.
– Це неправда, що сьогодні патріотизму немає, – говорить Юрій Олексійович. – У найгірші періоди розвитку суспільства проявляються як найкращі, так і найгірші людські риси, але патріотизм домінує. Його потрібно пробуджувати, особливо в дітях. Коли школярі приходять на екскурсію до військово-історичного музею, через дві години виходять звідти іншими людьми. Нехай не всіх зачепить та історія, але багато хто замислиться про такі поняття, як сміливість, честь, відповідальність.

Юрій Худяк говорить, що з усіх військ авіацію любить найбільше, бо це військова еліта.
– Пілоти – це своєрідні менеджери в повітрі, – упевнений він. – Вони беруть на себе відповідальність за дорогу техніку, екіпаж та виконання бойового завдання. А це самоорганізація, вміння приймати рішення. Крім того, пілоти – дуже освічені люди, котрі знають і вміють дуже багато. Молодому поколінню є чого в них учитися.

У подальших планах – створення центру військово-патріотичного виховання, що включатиме діяльність авіамодельних, військово-спортивних, автомобільних гуртків для школярів.

– Діти матимуть змогу не тільки пограти у військові ігри, постріляти в тирі, а й кілька днів пожити в казармі, спробувати солдатської їжі, подивитися відеофільми про війну та авіацію, – говорить Віктор Григорович. – Єдина проблема – майже відсутнє фінансування на підтримання будівлі музею в експлуатаційному стані та відсутність статусу музею. Адже нині будівля належить Міноборони України, і діяльність її узаконена тільки на той час, поки діє військова частина. Тому ми спільно з ветеранськими організаціями прагнемо, аби цей заклад увійшов до спільної власності територіальних громад Полтавської області. Тоді б упевненість у тому, що наша справа не пропаде, була б значно більшою.

У цьому прагненні Віктора Дейнегу підтримує і Юрій Худяк. До речі, Алея Героїв Радянського Союзу 13-ї гвардійської дивізії з'явилася на території Полтавського авіамістечка саме за фінансової підтримки підприємця. У 2010 році всі погруддя перевезли із Жулян у Полтаву і встановили перед будівлею військово-історичного музею.

Для Юрія Олексійовича підтримка ветеранів і допомога їм не порожні слова. Мережа «Ваша Аптека» вже багато років веде проект «Добра справа» в обласному центрі, у рамках якого надавалася значна знижка на медикаменти для пільгових категорій населення, зокрема пенсіонерів, інвалідів та ветеранів. З жовт­ня 2011 року за ініціативою голови Полтавської обласної державної адміністрації Олександра Удовіченка створена обласна СОЦІАЛЬНА програма «АПТЕКА для пенсіонерів, ветеранів та інвалідів». З 1 жовтня 2012 року мережа «Ваша Аптека» змінила систему роздрібної націнки, згідно з чинним законодавством, і забезпечила конкурентну ціну в Полтаві й області. Проект має активний розвиток у Кременчуці, Лохвиці, Зінькові, Гадячі та інших районних центрах.

У подальших випусках «Полтавського вісника» ми продовжимо висвітлення історії полтавської авіації, розкажемо про цікавих людей та факти з історії 13-ї гвардійської дивізії. За інформаційну підтримку дякуємо ветеранській раді дивізії, особисто Віктору Дейнезі та Юрію Худяку – меценату, власнику мережі аптек «Ваша Аптека».
Оксана Ханас, 07.02.2013, 13:301785
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень