15 липня 2019 • № 28 (1564)
Rss  

Фільм про Клару Лучко: як життя стало долею

Улітку 2011 року в Полтаві розпочалися зйомки фільму про акторку, нашу знамениту землячку Клару Лучко. І ось настав час представити широкому загалу підсумок цієї творчої роботи – документальний фільм під назвою «Клара Лучко – завоювати життя». Уже коли робилися останні штрихи до кінострічки, ми поспілкувалися з її автором – журналістом обласної державної телерадіокомпанії «Лтава» Володимиром Дряпаком.

– Давно хотів зняти фільм про свою землячку, бо я теж родом з Чутового, – почав свою розповідь автор, у доробку якого – більше десятка фільмів про відомих людей Полтавщини. – Документальні стрічки про Клару Лучко знімали центральні російські та українські телеканали, але то інші речі. Там акцентується увага на її акторських заслугах, а ми ставили за мету розповісти глядачеві більше про її коріння і полтавський період життя.

Зйомки почали з Чутового, де ще зберігся будинок, у якому жила сім'я Лучків. Зараз там уже мешкають інші люди. Знімали старі вулиці Полтави, у кімнатах-музеях, присвячених актрисі в загальноосвітній школі №2 та Малій академії мистецтв. Серед респондентів – однокласниці акторки Галина Бертовська та Галина Лещенко, краєзнавці Андрій Шуть та Євген Ніколенко, актриса театру ім.М.Гоголя Людмила Тимофеєва. У фільмі використана кінохроніка, фрагменти відомих художніх стрічок за участю Клари Лучко, а також реконструкція подій, коли вона була школяркою. Роль юної Клари у фільмі зіграла учениця полтавської загальноосвітньої школи №2 Наталка Канівець, яка, до речі, теж родом з Чутового. На думку Володимира Дряпака, дівчина чудово впоралася зі своєю роллю і передала характер актриси. Клара в дитинстві була такою ж рухливою і непосидючою.

Робота над фільмом, враховуючи перерви, тривала близько року і вилилася в хронометраж п'ятдесят хвилин. Режисер стрічки – Дмитро Старіков, оператор-постановник – Максим Кривошеєв. Створюючи фільм про Клару Лучко, автори намагалися відійти від поширеної останнім часом концепції й показувати людину через призму якоїсь трагедії в її житті.

– Я ставив завдання біографічної оповіді, як життя стало долею, – продовжує розповідь про фільм Володимир Дряпак. – Розкрити Лучко як просту людину, яка жила в Полтаві, а вже будучи відомою приїздила сюди без галасу й пафосу. До речі, у Чутівському районному краєзнавчому музеї – потужна експозиція, присвячена актрисі, але хотілося, щоб її там ще якось ушанували. Наприклад, розмістили на стіні якогось будинку меморіальну дошку, вже не кажу про бюст чи пам'ятник.

Саме мешканці Чутового першими побачать фільм про Клару Лучко. Його презентація в місцевому Будинку культури відбудеться в п'ятницю, 8 лютого. Прем'єра фільму на телеканалі «Лтава» – у суботу 9 лютого о 22.00.

Довідка «Полтавського вісника»

Клара Степанівна Лучко (народилася 1 липня 1925 року в Чутовому Полтавської області, померла 26 березня 2005-го у Москві) – радянська кіноактриса. Народна артистка СРСР (1985). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1951). Відомі фільми за її участю – «Три зустрічі» (1948), «Молода гвардія» 1948), «Кубанські козаки» (1949), «Циган» (1979), «З коханими не розлучайтесь» (1979) та інші.
Володимир Сулименко, 07.02.2013, 16:371324
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень