26 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Професор з Фінляндії розповів полтавцям про історичні паралелі

Фінський професор, доктор політичних наук Пекка Вісурі (на фото) цими днями побував у Полтаві у складі делегації на чолі з Надзвичайним та Повноважним Послом Фінляндії в Україні Ар’єю Макконан. Науковець відвідав і державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», а в так званому козацькому залі музею прочитав лекцію на тему «Фінсько-українські паралелі у військовій історії від Полтавської битви до Другої світової війни». Його слухачами стали студенти історичного факультету Полтавського педуніверситету, наукові співробітники музею, викладачі історії вищих навчальних закладів, представники ЗМІ. Після її закінчення професор поспілкувався зі слухачами та відповів на їхні численні питання. Наступного дня він зустрівся і з нашим кореспондентом.

– Пане Вісурі, це ваш перший візит до нашого міста?
– Так, я вперше у Полтаві. Приїхав сюди, аби побачити музей Полтавської битви та презентувати свою лекцію. Я вже виступив з нею у Києві, тепер планую поїздку до Вінниці, де теж ознайомлю бажаючих зі своїми дослідженнями.

– Чому саме тема фінсько-українських паралелей стала предметом вашого дослідження?
– Я фахівець у галузі новітньої політичної історії. Кілька років тому ми предметно вивчали період Великої Північної війни та російсько-шведської війни 1808 – 1809 років. Нам було цікаво, чому після тих баталій непереможна Швеція почала катастрофічно втрачати свою міць, хоча завжди була гідним противником. Саме після Полтавської битви фінська армія, що на той час воювала під прапорами шведів (Фінляндія тривалий час була частиною Швеції), виявилася фактично розбитою вщент. З полів Полтави війна між Росією та Швецією перемістилася на територію Фінляндії, що потім на десять довгих років поставило нашу країну у вкрай скрутні умови.

Передумовою війни шведів з росіянами було намагання захиститися від зазіхань Росії. Таку ж мету переслідувала й Україна, коли Іван Мазепа фактично став під прапори Карла ХІІ. Якщо проводити паралелі, то можна також за приклад узяти радянсько-фінську війну, що точилася протягом чотирьох місяців у 1939 – 1940 роках і отримала назву Зимова війна. Тоді вже 44 радянських дивізії опинилися у складних умовах на півночі Фінляндії, де втратили половину своїх солдатів. У нас є багато спільних дотичних тем в історії, саме вони мене й цікавили.

– Перебуваючи в Полтаві, ви мали змогу оглянути музей історії Полтавської битви. Наскільки, на вашу думку, точно і повно передана атмосфера тієї війни?
– Це один з кращих музеїв, які мені довелося побачити. Він маленький, але дуже цікавий. Уся експозиція гарно організована і представлена, детально висвітлені й передумови Північної війни, і сам хід війни, і особливо Полтавська битва. Тут є дуже дорогі експонати, що добре відображають атмосферу тих часів. Усе дуже збалансовано і на високому рівні. Мої враження тільки найкращі.

– А на самому полі битви побували?
– Ми не мали часу, аби зупинитися і подивитися ці місця. Їдучи до міста, бачили поле крізь вікно автомобіля. Але навіть з такої побіжної «екскурсії» вже маємо змогу судити про весь масштаб і значимість тих подій.

– Що знають про Полтавську битву у Фінляндії? Чи є там подібні музеї?
– На жаль, у Фінляндії таких музеїв немає. Про Полтавську битву діти вивчають на уроках історії, але це скоріше ознайомлення. Ця сторінка дуже гарно висвітлена у Швеції, але не так предметно у нас. Для шведів було політично важливим розказати про ті події. Що стосується фінів, то вони дуже добре знають свою історію саме після Полтавської битви.

– Чи станете ви після візиту до Полтави і в музей зокрема більш детально вивчати саме цей період?
– Зараз я працюю над книгою про долю Фінляндії у Другій світовій війні. Проте, гадаю, враження від свого візиту, а також якісь нові факти обов’язково знайдуть своє відображення у наступних моїх роботах. Ми маємо у планах повернутися до дослідження Північної війни і Полтавської битви, оскільки мирний договір між Росією і Швецією був підписаний саме у Фінляндії. Це мало важливий вплив і для Росії, адже саме після нього вона стала імперією, а Петро І отримав титул імператора. Сама ж Фінляндія після підписання договору тривалий час перебувала під владою Росії.

Сподіваюся, що влітку зможу ще раз відвідати ваше місто та оглянути і поле, де точилися бої, і дізнатися ще якісь цікаві та нові факти.

Довідка ПВ: Пекка Вісурі – професор, доктор політичних наук, полковник фінської армії у відставці. Закінчив військову академію у 1966 році і значну частину життя присвятив службі в армії. У 1989 році в університеті Гельсінкі захистив докторську дисертацію на тему «Від тотальної війни до керування кризовими ситуаціями. Еволюція оборонної доктрини у центрально-західній Європі й Фінляндії впродовж 1945 – 1985 рр.». Останні 15 років працює дослідником Інституту міжнародної політики в Гельсінкі. З 2008 року співпрацює з Алексантері інститутом Університету Гельсінкі, що є національним центром досліджень та експертизи із соціальних і гуманітарних питань стосовно Східної Європи і Росії.
Оксана Ханас, 20.03.2013, 12:41844
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень