25 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Що сказав би автор «Ревізора» про нас сьогодні?

Так уже у нас, полтавців, повелося, що від ювілею до ювілею ми згадуємо про значні історичні події та наших славетних земляків. Реалізуючи грандіозні, затратні сценарії та проводячи гучні культурно-показові заходи як на державному, так і місцевому рівнях, об'єкту святкування останнім часом відводиться другорядна роль.

Пам'ятник Гоголю у Полтаві...
Так або приблизно так на Полтавщині чотири роки тому відбувалися і святкові заходи з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя. Як і очікувалося, багато з них, навіть визначених в указі Президента, рішеннях уряду, не було проведено взагалі, а решті не судилося здійснитися на тому рівні, який би засвідчував державницький підхід до увічнення пам'яті всесвітньо відомого майстра художнього слова.

Через брак коштів, а скоріше через бездіяльність чиновників різних рівнів не вдалося завершити комплексну реставраційну реконструкцію садиби Гоголів-Яновських у селі Гоголевому (колишня Василівка) Шишацького району за затвердженим проектом, який був частково реалізований у 1984 році.

...у Миргороді
Нині історична садиба відновлена неповністю. Реконструйовані батьківська хата та флігель, комора, грот, альтанка. Залишилися на папері, тобто у проектних розробках, церква Різдва Богородиці (родова церква Гоголів-Яновських), хата бабусі Гоголя, водяний млин, господарські споруди, переправа, пристань, купальня, окремі алеї і квітники в парку.

Більш завершеним і вдалим архітектурно-художнім об'єктом, що увічнює пам'ять про видатного письменника, став монументальний ансамбль у Миргороді «М.В. Гоголь та його персонажі». Відомі полтавські скульптори В.П. Голуб та Д.О. Коршунов створили тут виразний скульптурний ансамбль навколо знаменитої «Миргородської калюжі», описаної Гоголем і перетвореної силами городян у своєрідне лебедине озеро з упорядкованою набережною. Довершена об'ємно-просторова композиція отримала позитивні відгуки як пересічних громадян міста, так і фахівців у царині архітектури та скульптури.

...і Сорочинцях.
Аналогічний за задумом і масштабом, але дещо інший за якістю і манерою виконання комплекс «М.В. Гоголь та його персонажі», у 2009 році був створений і в обласному центрі, де між існуючим історичним скульптурним монументом М.В. Гоголю роботи відомого художника-скульптора Л.В. Позена і скульптурного двійника Гоголя, розташованого навпроти кінотеатру «Колос» у сквері, установлено ще сім паркових скульптурних композицій із ракушняка. Сам прийом контрастного протиставлення на спільній ділянці сучасних напівабстрактних скульптурних композицій і схематичних натуралістичних скульптур монументальному історичному об'єкту навряд чи можна записати в актив вітчизняної архітектурної практики.

Свято-Преображенська церква у Великих Сорочинцях, де хрестили Гоголя.
Сумнівне містобудівне рішення та незрозуміле об'ємно-пластичне трактування образів гоголівських персонажів отримали негативну оцінку як пересічних громадян міста, так і численних фахівців у галузі архітектури, скульптури і мистецтвознавства. Не вдаючись до аналізу пластичних характеристик окремих скульптур та їх співрозмірності з масштабом навколишнього середовища, навряд чи можна погодитися з авторським трактуванням організації тимчасового експозиційного простору під відкритим небом, оскільки очевидні прорахунки архітектурно-містобудівного характеру, можна трактувати і як неповагу до пам'яті великого письменника.

Полтавці влучно назвали ці статуї «демонами», що вийшли на вулицю. Критика відзначала, що не лише у Солохи, але й у Гоголя з подачі скульпторів сталося «роздвоєння особистості», звернувши увагу на розташування недалеко від класичної скульптури Гоголя дивної статуї-двійника письменника.

На реконструкцію бульвару та пам'ятника використано мільйон гривень державної субвенції. З них на сам пам'ятник – 300 тисяч. Скульптуру ювіляра почистили від бруду та обробили спеціальним захисним розчином. На постаменті заармували, оштукатурили шви, а п'єдестал пам'ятника облицювали гранітом. Пройшов усього рік – і граніт з п'єдесталу, а точніше декоративна штукатурка «під шубу» місцями осипалась, місцями здулася, отож після дорогого капітального ремонту довелося терміново робити поточний «косметичний» ремонт до 201-ї річниці письменника. Експонати «із білого каменю», а насправді з пофарбованого ракушняка також не витримали екзамену на довговічність і піддалися значній руйнації, особливо «еротична» Панночка в домовині, яку навіть довелося одразу після святкування ювілею «перезахороняти» і піднімати ще на один п'єдестал. Коротше кажучи, із цим «витвором мистецтва» полтавські фахівці сіли в «калюжу».
Тут, у Яновщині (нині Гоголеве), 1 квітня 1809 року і народився Микола Гоголь.

«Комсомольская правда в Украине» (№80, 11 квітня 2009 р.) писала: «Даже художникам трудно оценить новые скульптуры, многим будущая аллея не понравилась еще на худсовете. Но, как водится, надо было успеть к юбилею... Странноватыми изваяниями уже всерьез заинтересовалась полтавская прокуратура. Естественно, не столько художественной ценностью композиции, сколько затратами на создание этого «великолепия»... А пока полтавчанам остается любоваться этой «красотищей». Ведь памятники установили всерьез и надолго».

Після всіх цих перипетій мимоволі закрадається сумнів і щодо історичної достовірності того, що Микола Гоголь навчався саме в будинку теперішньої Малої академії мистецтв за адресою вулиця Жовтнева, 35, де до 200-річчя від дня його народження відкрито меморіальну дошку. Адже за архівними даними у 1818 – 1819 рр., коли Гоголь навчався в Полтавському повітовому училищі, «училище помещалось во флигеле, рядом с гимназией, в бывшей усадьбе Н.Д.Тишевского (ныне на этом месте дом № 15 по ул. Октябрской)».

Отже, виходить, сумнівна за якістю та художньою цінністю меморіальна дошка Гоголю, сумнівне місце розташування... Що це? Неповага до своєї історії й культури? Невігластво чи непрофесіоналізм? Чи, може, це те ж «раздвоение личности», яке бере початок з «демонів» Гоголя?

Але це вже інша історія...

Володимир Губарь, кандидат архітектури, завідувач, професор кафедри «Дизайну та проблем довкілля», перший проректор Полтавського інституту економіки і права
Павєл Москалюк, 03.04.2013, 13:131311
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень