27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

Як оформити право на земельну ділянку?

З 1 січня 2013 року вступили в дію нові правила та процедури оформлення прав на земельні ділянки. Набули чинності два законодавчих акти, що впроваджують істотні нововведення у правове регулювання земельних відносин.

Мова йде про Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закон України «Про Державний земельний кадастр».

Суть нововведень полягає у тому, що якщо до 1 січня 2013 р. в Україні формування земельних ділянок та оформлення прав на них здійснювалось шляхом ведення одного реєстру – Державного реєстру земель, то після 1 січня таких реєстрів стало два, а саме: формування земельних ділянок фіксуватиметься в Державному земельному кадастрі, а оформлення прав на земельні ділянки – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, кожна людина за допомогою звичайного інтернет-браузера може зайти на офіційний сайт Держземагентства та ознайомитися з даними земельного кадастру.

Із дня, відколи набрав чинності «Закон про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки коштує 65 грн. Інші цифри, які описують нову вартість адміністративних послуг, прописані в постанові Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2012 р. № 1217.

Послуги оплачують, попередньо перераховуючи кошти через банки або відділення поштового зв'язку. Підтвердженням оплати послуги є платіжне доручення або квитанція з відміткою банку чи відділення поштового зв'язку, які додаються до заяв про надання відповідної послуги.

Функції щодо державної реєстрації прав власності та інших речових прав на земельні ділянки з 2013 року здійснюють реєстраційні служби – новостворені структурні підрозділи управлінь юстиції, які реалізують функції Укрдержреєстру у сфері державної реєстрації прав. Окрім реєстрації, під час посвідчення операцій з нерухомості також реєстрацією прав займаються нотаріуси. В свою чергу, за територіальними органами Держземагентства України залишаються повноваження щодо державної реєстрації земельних ділянок як об'єктів нерухомості в Державному земельному кадастрі. Забезпечувати постійну роботу єдиної бази земельних ділянок покликані кадастрові реєстратори. Вони приймають документи, видають витяги та довідки. Відомості про всі зареєстровані земельні ділянки на території України заносяться в єдину Національну кадастрову систему.

Окрім того, з 1 січня 2013 року набрала чинності стаття 79-1 Земельного кодексу України, якою вперше на законодавчому рівні визначене поняття формування земельної ділянки. Згідно з цією статтею формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:
– у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
– шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
– шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Слід також зазначити, що законодавець, враховуючи факт передачі до 2004 р. громадянам та юридичним особам України земельних ділянок до пунктів національної геодезичної мережі, включив у зазначену статтю положення, які дають змогу змінювати конфігурацію таких земельних ділянок без проведення їх формування. Так, згідно з п. 12 ст. 79-1 Земельного кодексу України межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь. А в пункті 8 цієї статті встановлено, що в разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється. А зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Отже, наведені положення дають право власникам суміжних земельних ділянок, отриманих у власність до 2004 р., ініціювати уточнення ліній проходження меж таких ділянок без проведення їх нового формування, у спрощеному порядку – на підставі проектів землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь відповідно до ст. 51 Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Тобто земельна ділянка може бути об'єктом цивільних правочинів лише після внесення відомостей про неї до обох інформаційних баз даних – Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Причому державна реєстрація речових прав на земельні ділянки може здійснюватися після державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі.

З 1 січня 2013 р. стаття 126 Кодексу діє у такій редакції: «Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 1 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно являє собою офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, наявність у особи права на земельну ділянку підтверджується з 1 січня 2013 р. фактом проведення державної реєстрації такого права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Однак при вчиненні правочинів та інших дій щодо земельних ділянок їх власники та користувачі мають подати документ, який підтверджує наявність у них відповідного права. Таким документом, як передбачено ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є витяг з Державного реєстру прав, який надається власникам земельних ділянок на підставі поданої заяви.

Законом також встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою, права на земельні ділянки та інше нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають саме з моменту реєстрації. Така норма кореспондується з нормами ст. 334 Цивільного кодексу України, за якими право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визнає всі права на земельні ділянки, які були зареєстровані до 1 січня 2013. Це, зокрема, означає, що видані до 1 січня 2013 р. державні акти на право власності на земельні ділянки зберігатимуть свою чинність і після 1 січня 2013 р. – до тих пір, доки існуватиме відповідна земельна ділянка як об'єкт цивільних прав.

При цьому зверніть увагу на те, що незважаючи на визнання державою прав власності на такі земельні ділянки, у їх власників при здійсненні прав можуть виникнути непоодинокі проблеми у випадку, якщо така ділянка не має кадастрового номера. Згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Отже, такі ділянки можна використовувати відповідно до їх цільового призначення. Однак ними не можна розпоряджатися, поки не буде отриманий кадастровий номер.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:
– особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
– власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
– органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
– заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
– оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
– документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;
– документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів від дня реєстрації заяви:
– перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
– за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:
– розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
– подання заявником документів не в повному обсязі;
– невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
– знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику надається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Отже, Державний кадастровий реєстратор здійснює державну реєстрацію земельної ділянки протягом 14 календарних днів.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у таких випадках:
1) поділу чи об'єднання земельних ділянок – на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання;
2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, – на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну.

Державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування), на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:
1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території),
3) викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.
Громадяни зможуть вільно користуватися і публічною кадастровою картою, яка у он-лайн режимі стане доступною для всіх бажаючих через офіційний веб-сайт Держземагентства.

Алла Косик,заступник начальника відділу землеустрою та кадастру м. Полтави;
Ольга Коваль, головний спеціаліст юридичного відділу Головного управління Держземагентства у Полтавській області.
Павєл Москалюк, 03.04.2013, 15:044841
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень