25 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Тернопільщина — край замків і легенд

Вид на Кременець згори.
Згадуючи Тернопільщину, край історичних пам'яток, цікавих людей, звичаїв та традицій, багатьом перше, що спадає на думку, – Почаїв (Свято-Успенська Почаївська лавра). Свою історію ця святиня починає ще з часів проповідей рівноапостольних Кирила та Мефодія. Життя обителі тісно переплетене з тим тернопільським краєм. Вона була свідком хрещення Київської Русі, навали татаро-монголів, часів руїни тощо. Кожен із цих періодів залишив свій відбиток у становленні монастиря. Головними святинями лаври стали відбиток Доленосної Стопи Пресвятої Богородиці та Чудотворний образ Пресвятої Богородиці. Щороку вклонитися їм приїздять до двохсот тисяч прочан і туристів. Почаїв разом із містом Кременець складають Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.

Найбільша православна святиня Волині – Свято-Успенська Почаївська лавра.
Сам Кременець – містечко невелике, воно простяглося вздовж однієї, центральної, вулиці, тому проґавити якусь із архітектурних пам'яток тут просто неможливо. І парафіяльний костел, і Миколаївська церква (XVI ст.) з ошатною дзвіницею у стилі бароко (XVIII ст.), і Колегіум, і жіночий Богоявленський монастир з високою дзвіницею (1636 р.) – усі ці споруди розташовані одна за одною, майже поруч. А над містом височіє Замкова гора (Бона), що здійнялася на 397 метрів над рівнем моря, з руїнами надворотньої вежі з арковим готичним проїздом і мурами.

Кременець розкинувся посеред гір, тому природа тут просто чудова. Схили вкриті багаторічним густим лісом, а з гірських вершин відкриваються неповторні пейзажі. Саме місто наче заховалося в природному каньйоні річки Ікви, біля якої височіють гори Хрестова, Воловиця, Куличівка, Дівочі скелі, Черча. Назва ж міста походить від слова «кремінь» – мінералу, якого багато в навколишніх горах.

Та найбільша цінність Кременця – люди, котрі належать до різних релігійних конфесій, але їх об'єднує дивовижний, справжній містечковий патріотизм. Тому будь-який городянин не просто підкаже дорогу до Замкової гори, а й обов'язково розповість про всі пам'ятки, які зустрінете дорогою.

Ще Кременець називають «містом кривавих легенд». І місцеві екскурсоводи справді розказують про королеву Бону, дружину польського короля Сигізмунда І. Нібито вона, як і найвідоміша жінка-вампір Лізонька Баторі, прагнула вічної юності, а тому купалася… у людській крові. Мовляв, в одній із башт Кременецького замку замість перекриття на одному з рівнів була решітка з гострими голками. Бона стояла під цим «ситом», а згори на голки кидали дівчину (обов'язково цнотливу)… Отакі «купелі» влаштовувала собі Бона! Кажуть, заради її примх було вбито понад 300 дівчат. І де, цікаво, кіношники та менеджери від туризму? Такий сюжет пропадає!

Щоправда, історики стверджують, що Бона жодного разу не була в місті, а легенди про міст, збудований із волосся, та гору її імені – всього лиш… «романтична нісенітниця». Хай там як, та історичні праці читають не всі, а от легендам вірять. Тож і жителі Кременця вважають: хай минуле буде таким, яким ми хочемо його бачити.
Володимир Оніщенко, 31.05.2013, 15:011614
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень