26 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

«У цій ситуації інакше б він і не вчинив!»

Євген Харламов зі своїм сином Іллею.
Так вважає дружина Євгена Харламова, який уже вчетверте рятує людям життя Минулої неділі Євген Харламов відпочивав з дружиною Іриною та сином Іллею на березі Ворскли у селі Вакуленці. Аж раптом почув крики про допомогу та побачив, як на березі заметушилися люди. Син пішов глянути, що сталось, а потім прибіг і повідомив: біля греблі двох людей у гумовому човні затягує у водяний вир.

– Чоловіки, котрі приїхали на відпочинок машинами, похапали буксирувальні троси і зробили з них одну велику мотузку, – розповідає Євген. – Намагалися докинути до потерпілих, але не виходило. Тоді я вхопив її кінець і поплив до того човна. Прив'язав мотузку, і вже люди на березі витягли і мене, і човен, і чоловіка з жінкою, котрі мало не загинули.

– Я бачила, як за кілька хвилин до інциденту повз нас пропливли двоє на човні, – додає Ірина Харламова. – Чоловікові років за п'ятдесят, і жінці десь за сорок. Я ще й подумала, що коли пливуть до греблі, то якісь відчайдухи.
– Ми бачили все, що відбувалося на воді, – пригадує Світлана Пушкар, котра була очевидцем подій. – Чоловік уже був за бортом і лише міцно тримався за човна, в якому сиділа жінка. Мій чоловік викликав «швидку» і рятувальників, а ті, хто був на березі, намагалися координувати дії потерпілих. Ясна річ, то була марна справа. І тут у воду кинувся один із відпочивальників. Він не побоявся доплисти туди, де вирувала вода, і прив'язати мотузку до човна. А вже з берега його почали відтягувати від небезпечної пастки. Коли ми їхали додому, у Крутому Березі зустріли автомобіль рятувальників. Сказали їм, що інцидент вичерпано. Але вони все одно поїхали на місце пригоди. Добре, що ще є небайдужі люди серед нас, справжні герої.

Сам Євген себе героєм не вважає, хоча за своє життя вже вчетверте (!!!) рятує людей, які потопають.
– Уперше довелося витягувати з води хлопця, коли мені самому років десять було, – пригадує він. – Я ніколи не боявся плавати й пірнати, бо здавна захоплююсь підводним плаванням і полюванням, добре знаю дно річок, які поблизу. Непогано знайома мені й вакуленська гребля. Стрибаючи у воду, я орієнтувався, яке там дно і яка сила течії. Тому на крики інших «Не пливи – затягне!» не реагував.

Ірина, дружина героя, каже, що в їхній родині всі добре плавають. Син Ілля довго ходив у басейн «Дельфін», вона сама тривалий час відвідувала секцію плавання. І, мовляв, коли чоловік кинувся рятувати людей, була впевнена, що впорається.
– У цій ситуації інакше б він і не вчинив, – зазначає жінка. – Небайдужий до чужої біди завжди, а в такій ситуації й поготів.

Ірина говорить, що попри сучасну буденність, не перевелися ще люди, котрі готові врятувати й допомогти.
– Буквально кілька днів тому в сусідки закоротило електропроводку, вона, старенька бабуся, мало не загинула. Якийсь хлопець побачив з вулиці дим і кинувся у під'їзд, почав вибивати двері. Поки приїхали рятувальники, бабуся вже була поза небезпекою.

Урятовані Євгеном чоловік і жінка відбулись, як кажуть, переляком.
– Дуже вони переживали, аби я човна їм не порвав, – сміється чоловік. – А коли вже небезпека минула, бідкалися, що якась деталь з нього загубилася. Хоча якби вони вистрибнули з човна, то могли б і самі врятуватися. А так… Вони лише потім зрозуміли, що мало не загинули, особливо, як побачили кілька пам'ятників, установлених неподалік дамби. Адже там уже не одна людина життя втратила, хоча таблички «Купатися заборонено» стоять по всьому периметру. Звичайно, рятувальники відразу за викликом виїздять на повідомлення, але тут рахунок іде буквально на секунди, тож слід думати, перш ніж зважуватися на відчайдушні кроки.
Оксана Ханас, 31.05.2013, 15:06910
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень