21 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

Перед війною це був найновіший будинок у Полтаві

Натрапивши на добірку знімків, зроблених німецьким фотографом у Полтаві у вересні 1941 року, не повірив, що цей будинок довоєнний. Причому побудований незадовго до окупації. Кажуть, навіть тодішній перший секретар обкому партії хотів уселитися в будинок за адресою Фрунзе, №21/23 (нині №27/24), та не встиг… Війна...

Третя (передвоєнна) радянська п’ятирічка характерна масовим проектуванням та спорудженням будинків за типовими проектами. Робилося це задля досягнення економічного ефекту за рахунок індустріалізації будівництва з максимальним використанням місцевих матеріалів. За дорученням Народного комісаріату комунального господарства України фахівці проектного інституту «Укрцивільбудпроект» терміново розробляли типові проекти житлових будинків для масового будівництва в українських містах. Фахові видання 1938 року писали: «Незважаючи на те що урядом були вчасно асигновані потрібні кошти на типове проектування, шкідники намагалися його зірвати. Проте енергійне втручання архітектурної громадськості сприяло, хоч і з великим запізненням, успіху цієї важливої державної роботи». До низки таких розробок, виконаних у надзвичайно стислі терміни, потрапив проект чотириповерхового житлового будинку на 38 квартир з магазинами на першому поверсі (автори – архітектори Н. Грицай, Г. Шлаканьов). У 1940 році його реалізували в Полтаві на вулиці Фрунзе.

Проектне вирішення головного фасаду цілком відповідало тодішнім тенденціям класицизації радянської архітектури. У зовнішньому оздобленні застосовувалися характерні архітектурні деталі: фігурні кронштейни і балюстради огородження балконів, розвинені карнизи з модульйонами, рустування поверхні стіни першого поверху квадрами. У проекті простежувався синтез класицистичних прийомів з українською народною архітектурою, котра у свій час стала прообразом українського модерну. Свідченням того, що українські радянські архітектори намагались зберегти надбання національного зодчества в умовах всеохоплюючої класицизації, стало використання у проектному вирішенні високих вальмових покрівель і дахів із заломами з покриттям їх черепицею.

Значущим було й застосування обличкування фасаду майоліковими плитками на тлі тинькованих стін. У цьому прийомі прослідковується тісний ментальний зв’язок з традиційною українською біленою хатою, прикрашеною кольоровими розписами. Цілком імовірно, що перед самим початком війни проектоване фасадне вирішення було реалізоване в повному обсязі.

Архівні документи свідчать про те, що під час воєнних дій у Полтаві всі дерев’яні конструкції будівлі були знищені пожежею 1943 року, натомість цегляні капітальні стіни та залізобетонні перекриття над підвалом збереглися в задовільному технічному стані. Це уможливило використання «коробки» для відбудови. Комісія експертів на чолі з кандидатом технічних наук, доцентом Полтавського будівельного інституту (тепер ПолтНТУ ім. Ю. Кондратюка) М. С. Торяником у листопаді 1946 року обстежила зруйновану будівлю та надала рекомендації щодо укріплення зовнішніх цегляних стін металевими наскрізними тяжами з одночасним демонтажем аварійних балконних плит. Ці необхідні для збереження будинку технічні заходи тягнули за собою перепроектування оформлення фасадів. Відповідальна робота з відтворення та реконструкції зовнішнього вирішення житлового будинку, розміщеного в центрі Полтави на одній з головних магістралей міста, була доручена архітекторам Полтавського Облкомунпроекту М. Ю. Онищенку і Д. М. Гольдінову.

Для реалізації задуму збережені майже всі класицистичні елементи первісного вирішення та додані нові скульптурні деталі над парадними вхідними групами. Над віконними отворами першого поверху вмонтовані пальмети – скульп-
турні орнаменти зі стилізованим зображенням пальмового листка. Проте мали місце й деякі втрати зовнішнього декору. Так, не відновлювали зруйнованих кронштейнів балконів, частину балконних балюстрадних огороджень замінили на металеві решітки, зняли черепицю покрівлі, спростили рисунок рустування першого поверху. На жаль, не було відновлене тинькування зовнішніх стін та обличкування кольоровою майоліковою плиткою. Замість цього у більш пізні часи для обробки поверхні стіни використали облицювальну керамічну плитку світло-піщаного кольору.
На фото 20 вересня 1941 року: перші дні німецької окупації Полтави.
У 1950 році проект відтворення житлового будинку був повністю реалізований, але в ньому стало на дві квартири менше. У березні 1951 року на сторінках газети «Зоря Полтавщини» начальник обласної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю О.Сахно піддав нищівній критиці результати шестирічної роботи відбудовника «Облбудтресту».

– Зате ми раділи й таким умовам, адже кращого житла в Полтаві на той час не було, – пригадує старожил будинку, колишній головний конструктор Полтавського турбомеханічного заводу Володимир Довгальов. – Наша велика сім’я отримала квартиру в 1950 році відразу після відбудови дому. Люди жили тут різні, не було якогось привілейованого класу. Опалювалося житло пічками, які стояли на кухнях, адже газу ще не провели, зате була вода. Щоправда, з перебоями, бо в кожній квартирі встановили 500-літрові баки, у котрі її запасали про всяк випадок.

Ще один мешканець будинку, колишній головний хірург області Віктор Карнаух розповідав, що до війни на місці, де розташоване кафе, стояв одноповерховий будинок (на фото). У ньому жив лікар Абрам Ваховський, який був поперед-
ником Віктора Карнауха на цій посаді. Під час війни будинок зруйнували, а відбудовувати не стали. Один з теслярів, який робив ремонт у квартирі Віктора Даниловича, пригадував, що в повоєнні роки в підвалі цього будинку проходив курси ФЗН (фабрично-заводського навчання).

З 1950 року на першому поверсі будівлі на вулиці Фрунзе, №21/23, почали діяти магазин №30 Полтавського облкниготоргу та гастроном №11. Вони протягом п’ятдесяти років користувалися в полтавців великою популярністю, але часи внесли свої зміни.

Консультант Оксана Бєлявська, кандидат архітектури, завідувач кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка
Володимир Сулименко, 15.07.2013, 13:261572
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень