24 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Під час відкриття в театрі ім. М. В. Гоголя спектаклю не показували

Полтавський обласний український музично-драматичний театр ім.М.В.Гоголя до 1941 року розміщувався у просвітницькому будинку, що на вулиці Гоголя, 22 (нині – кінотеатр «Колос»). На початку війни трупу евакуювали до міста Зирянівська у Казахстані, а 7 березня 1944 року гоголівці повернулися до Полтави. У зруйнованому просвітницькому будинку виступати було неможливо, тому вистави театру йшли в приміщенні СШ№3, де була зала на 350 глядачів. І хоча пам'ятка архітектури 1901 року підлягала відбудові у первісному вигляді, для театру, згідно з планом п'ятої п'ятирічки, було вирішено спорудити нову будівлю.

Місце для неї обрали невипадково. Квартал, обмежений вулицями Леніна, Гоголя, Жовтневою та Котляревського, прилягав до ділянки, де знаходився старий театр, у безпосередній близькості до бульварів з пам'ятниками видатним письменникам Гоголю та Котляревському. Резервування цієї частини кварталу під парадну забудову, де до війни розміщувалась поліграфічна фабрика, відбулось одразу після звільнення міста. З вересня 1944 року в Полтаві почали влаштовувати щорічні виставки досягнень області, котрі розташовувались якраз на очищених від руїн ділянках в історичному центрі. І вже у 1949 році така виставка зайняла місце на майбутній Театральній площі. Згодом архітектурна композиція нової площі отримала розвиток та логічне завершення. Так, був добудований будинок кооперативного технікуму на розі вулиць Леніна та Котляревського – його новим корпусом сформований бічний фронт забудови площі і створено відповідне образно-стильове тло для будівлі театру. Головним ядром площі стала сама споруда музично-драматичного театру ім.М.В. Гоголя. Особливо урочистого вигляду Театральній площі надали за допомогою благоустрою та партерного озеленення. Регулярні квіткові композиції на клумбах перед театром з боку вулиці Жовтневої та фонтан з боку вулиці Леніна довершили композицію Театральної площі, котра зі свого боку стала окрасою центру міста й гармонійно вписалася у структуру історичної Полтави.

Будинок театру проектували у Київському проектному інституті «Діпроміст», автори – архітектори О.О. Малишенко, О.А. Крилова та полтавець Л.С. Вайнгорт.
На фото 1957 року: тривалий час будівля майбутнього театру була огороджена високим парканом.
Архітектурне вирішення базувалося на стильових принципах російського класицизму, котрий є основоположним в образі та структурі міста. Головний фасад орієнтований на вулицю Жовтневу і має пластичне вирішення у вигляді парадної аркади з тричвертними колонами коринфського ордеру. Навіть при недостатньому сонячному освітленні цей портал дає потужний світлотіньовий ефект, коли заглиблені частини фасаду ще більше западають, а деталі, що виступають, висвітлюються і набувають додаткової рельєфності. Тема арки-порталу з колонами була розповсюджена в радянській класицистичній архітектурі, проте в Полтаві в такому вигляді вона була реалізована лише в цій будівлі, що зробило споруду театру унікальною. З огляду на острівне положення архітектурного об'єкту всі фасади вирішені із суворим дотриманням ордерної системи. Бічні фронтальні композиції лаконічні і стримані, рельєф фасадної пластики менш виражений. Натомість фасад, орієнтований на вулицю Леніна, оздоблений тричвертними колонами з коринфськими капітелями та увінчаний трикутним фронтоном із вітражним заскленням.

Від самого початку будівництво театру стало народним, преса кожні кілька місяців інформувала про хід виконання робіт. Для будівельників артисти театру часто влаштовували концерти. Студенти будівельного інституту проходили тут виробничу практику, робітники підприємств та організацій міста брали участь в облаштуванні території. У 1956 році темпи будівництва театру різко впали. У пресі звучало багато критики з цього приводу, на об'єкті часто працювали перевірки, постійно шукали крайнього. Керівник технагляду товариш Громов так писав у своїй доповіді: «На об'єкті працюють щодня вісім-десять чоловік, такими темпами театр не стане пусковим об'єктом 1957 року. Спостерігаються недоліки в будівництві покрівлі сцени: металоконструкції довго не фарбують, і вони ржавіють, робочі кладуть залізобетонні плити і карнизи з дефектами, в утепленні даху економлять на фіброліті…».
З 1957 року, коли звели основний каркас, робота всередині будівлі знову закипіла. До полтавських організацій приєдналися спеціалісти московського об'єднання «Техмонтаж», які монтували електрообладнання сцени, та ленінградські художники і мармурники, котрі розмалювали плафони, оформили глядацьку залу і фойє. До речі, стелю скульптурними прикрасами оздобили полтавські скульптори Михайло Рева і Володимир Полевара. Цікавим стало скульптурне вирішення протилежного фронтону, котрий вивершує композицію головного фасаду. У процесі проектування у тимпані планувалось розмітити барельєф героїчної тематики, що зображував сцену з твору Гоголя «Тарас Бульба». За ідейним наповненням композиція повинна була символізувати боротьбу «українського народу з іноземними загарбниками», що для повоєнного часу було дуже актуальним. Але в натурі був реалізований барельєф іншого змісту – українська та російська жінки тримаються за руки в оточенні піонерів. У нижній частині розмістили фігури робітника та колгоспниці, а в кутах тимпану розташовані алегоричні скульптури науки та культури. Можливо, таким чином укріплювалась ідея «возз'єднання України з Росією», 300-річчя якого святкувалось у 1954 році. Відомі лише прізвища авторів скульптурної композиції, це росіяни Оленєв і Черницький та українці Мухін і Федченко.

6 листопада 1958 року в день відкриття театру відбулося урочисте засідання до 41-ї річниці Жовт-невої революції. Після палких промов розпочався великий концерт. Головними його зірками були відомі земляки, артисти театру і кіно Юрій Тимошенко (Тарапунька), Ольга Кусенко та Володимир Гончаров. Наступні чотири дні в стінах нового театру гоголівці давали виставу «Диктатура».

Консультант Оксана Бєлявська, кандидат архітектури, завідувач кафедри основ архітектури Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Володимир Сулименко, 18.11.2013, 14:551562
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень