10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Будинок спілок — новорічний епіцентр 1950-х

Уповоєнний період, попри бідність та розруху, полтавці все ж знаходили можливість весело й цікаво зустрічати Новий рік. Гортаючи підшивки старих газет, спробуємо скласти уявлення, як і де жителі нашого міста зустрічали це свято в 1940 – 50 роках.

Газета «Зоря Полтавщини» за 1 січня 1945 року розповіла про післяокупаційну ялинку, яку встановили в Корпусному парку: «Коли на землю спустилися молочні зимові сутінки, у Жовтневому парку спалахнула в пишному вбранні ялинка. Діамантами й самоцвітами засвітилися її іграшки. Витівники організували танці й пісні. Сотні школярів узяли участь у великому гулянні». З часом, коли від руїн розчистили Театральну площу, міська ялинка перебралася саме туди. «Весело й радісно зустріли Новий рік трудящі Полтави. На майдані на розі вулиць Леніна й Гоголя була влаштована міська новорічна ялинка. До пізньої ночі біля міської ілюмінованої ялинки грав духовий оркестр», – писала «Зоря Полтавщини» в січневому номері 1952 року. Через п’ять років часопис повідомляє, що на площах Полтави встановили чотири новорічні ялинки: на Привокзальній і Виставочній площах, біля кінотеатру ім. Котляревського та в Піонерському парку.

На початку 1950-х відбудували перші заклади культури, у яких можна було проводити масові заходи. У 1954 році в Полтаві було три основних місця проведення свят: Будинок культури залізничників, Будинок культури промкооперації (нинішня філармонія), і найбільше відвідувачів збиралося в театрі імені Гоголя, який діяв у приміщенні школи №3. На цих новорічних ранках, за звітом міського відділу освіти, побувало понад дві тисячі школярів. У 1956 році в Полтаві вперше влаштували свято й для студентів. Цитуємо замітку в «ЗП» під назвою «Трудящі Полтави радісно відзначили Новорічне свято»: «Блискучий паркет Будинку партійної освіти (будівля Аграрного коледжу управління і права – авт.) віддзеркалює різнокольорові вогні новорічної ялинки. Весела життєрадісна молодь заповнила зали. Звідусіль линуть звуки музики, шумно в кімнаті сміху біля атракціонів. Це новорічний молодіжний бал, організований для студентів і молоді міста Полтавським міським комітетом комсомолу. Цікава й різноманітна була програма костюмованого балу: концерти художньої самодіяльності всіх трьох вишів міста, танці на приз, ігри, літературні, музичні та технічні вікторини. До пізньої ночі танцювала й веселилася молодь на цьому чудовому вечорі».
На старому фото: при вході в Будинок спілок гостей вітає новорічна ялинка.
У 1952 році на Круглій площі відбудували колишній будинок губернатора (тоді Жовтнева №31, а нині №37). Про це йдеться в технічній документації будинку профспілок, розташованому за цією адресою. Хоча в «Зорі Полтавщини» (26 серпня 1955 року) повідомляється, що будинок відбудований саме в 1955 році. У ньому розмістилися обласні профспілкові організації, профкабінет, бібліотека з читальним залом, а також управління добровільних спортивних товариств «Урожай», «Спартак» та «Буревісник». Енциклопедичний же довідник «Полтавщина» стверджує, що колишній будинок губернатора відбудований з переплануванням у 1959 – 1960 роках за проектом архітектора В.А.Пасічного. Про історію Будинку спілок розповімо пізніше в окремій публікації, зараз же згадаємо його в контексті новорічного життя Полтави.
Нинішній голова Полтавської обласної ради профспілок Леонід Вернигора побував на першій полтавській профспілковій ялинці, яка відбулася в далекому 1948 році.

– Ми, 25 школярів, які приїхали з Диканьки, були захоплені, коли зайшли в ошатний височенний зал нинішньої будівлі філармонії, – пригадує Леонід Михайлович. – Це зараз показують концертну програму, а тоді всі розваги лежали на Дідові Морозі й Снігуроньці, і все дійство відбувалося під супровід баяна. Іграшки на ялинці всі саморобні: кольорові прапорці, ланцюжки з кілець, серпантин, поробки з порожніх яєць, ляльки, клоуни.

У 1950-х головне новорічне святкування почало відбуватися в Будинку спілок. Цитата замітки «Біля ялинки» із «ЗП» 1957 року: «Свято новорічної ялинки у Полтавському будинку спілок перетворилося на традиційне. У перший день 1957 року тут знову залунали дитячі голоси… Між двох рядів пухнастих ялиночок, оповитих кольоровими стрічками серпантину, святково одягнені хлопчики й дівчатка підіймаються на другий поверх. Просторий зал ще в півтемряві, але ось загримів оркестр. Під урочисті звуки маршу Чорномора з’являється Дід Мороз, а за ним і Снігуронька. Після веселого хороводу навколо ялинки діти з піднесенням виконали «Пісню про Батьківщину» Дунаєвського. У гості до юних полтавців прийшли артисти обласної філармонії. За дев’ять днів святкування на ялинці побували понад вісім тисяч школярів міста».

За традицією наприкінці святкової програми під бій курантів на сцену виходив юнак у робітничому комбінезоні з червоною стрічкою через плече й написом «Новий рік». А Старий рік своєму юному другу вручав «Книгу славних справ». Радісні й щасливі розходились додому школярі, кожен тримаючи в руках подарунок.

– У кожному подарунку обов’язково був глазурований (мазаний) пряник, помадки, цукерки «подушечки», яблуко, льодяник на паличці, – розповідає про наповнення паперового пакету Леонід Вернигора. – Цього року 26 грудня ми відкриваємо вже 65-ту профспілкову ялинку в області. І подарунки для дітей будуть, як завжди, найкращі.
Володимир Сулименко, 30.12.2013, 13:291067
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад