19 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Якщо замерзли руки

Ця проблема, мабуть, така ж давня, як і зима в наших краях. Якщо ноги утеплюють добротним взуттям чи не в першу чергу, то руки, яким і на морозі доводиться виконувати всі звичні операції, часто так і лишаються відкритими усім зимовим вітрам і холоду.

Та, незважаючи на причини, які призвели до переохолодження, варто пригадати, що ж рекомендують робити, коли руки все-таки замерзли?
– Головний принцип – поступове підвищення температури, – наголошує завідуючий міським травматологічним пунктом першої міcької клінічної лікарні В’ячеслав Соколко. – Абсолютно неправильно відразу опускати замерзлі руки під гарячу воду. Перша допомога має бути направлена на поступове відновлення температури ушкоджених тканин.

Допомогу слід починати, опустивши постраждалу частину тіла, наприклад, руку, у воду кімнатної температури, і поступово піднімати температуру до 36 градусів.
– У жодному разі не можна розтирати їх снігом, – наголошує лікар. – Це насамперед травмує зовнішні шкірні покриви і призводить до додаткової травматизації ушкоджених ділянок.

Натомість уражені ділянки варто обробити антисептиком, наприклад спиртом, якщо його немає – горілкою. Після цього слід звернутися до лікаря. Про це лікарі наголошують особливо.
– Обмороження має кілька етапів, їх виділяють чотири, але перші день-два ми не можемо з певністю визначити ступінь ураження, – говорить лікар. – Перший – просте почервоніння, яке проходить само по собі і без будь-яких наслідків, другий – коли на ураженій ділянці з’являються пухирі. Третій – вражаються всі м’які тканини аж до кістки, і четвертий – некротизація тканин до почорніння, а це невідворотно призводить до ампутації.

Два останні ступені загрожують здебільшого людям у стані алкогольного сп’яніння, яким важко оцінити реальну температуру тіла. Однак мало приємного і при обмороженні перших двох ступенів. Щоб не доводити до цього, існує чимало корисних винаходів, серед яких, окрім рукавиць, є й технологічніші – каталітичні грілки.

Їх придумали ще за часів Першої світової, щоб зігрівати солдатів в окопах. Технічно це дуже простий пристрій, який складається з металевого корпусу з отворами для проходження повітря, що всередині має вату, а також платиновий елемент. Працював він за принципом каталітичного горіння: виділяв тепло, коли пари очищеного бензину окислялися киснем із повітря в присутності каталізатора. Найчастіше його роль виконував платиновий елемент. Таким чином тепло виділялось, а відкритого вогню не було.

Не змінилися вони й сьогодні: купити таку можна від 60 грн (за аналог радянської моделі) і до 200 грн за сучасну грілку фірми «Zippo». При цьому температуру приблизно 60 градусів вона може підтримувати аж протягом доби на менш ніж 20 г палива.

Дуже популярні й сольові грілки: за рахунок більшої простоти (заправляти їх не треба, а використовувати можна багато разів) і меншої ціни (від 30 грн) їх використовують для зігрівання рук, а також виготовляють у вигляді устілок і найрізноманітніших підкладок. Використовують їх і під час лікувальних процедур, які потребують тепла. Запустити таку можна просто зігнувши пластинку-аплікатор, а перезарядити – загорнувши в тканину і опустивши в окріп на 5–20 хвилин.

Одноразові, і тому найдешевші на ринку, так звані екзотермічні пакети – вони можуть мати будь-яку форму і нагріваються просто від контакту з повітрям. До їхнього складу входить суміш порошку заліза, деревного вугілля, солі, води і вермикуліту. Такий пакет, якого вистачить на десять годин, можна придбати за 17–20 гривень.
Сьогодні кожен може обрати підходящий прилад, хоча останні зими дають дедалі менше приводів для їх використання.
Сергій Лещенко, 10.01.2014, 14:003018
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень