23 березня 2019 • № 12 (1548)
Rss  

Ідея соборності у творах Тараса Шевченка

Формування особистості молодого покоління активно реалізується у процесі пізнання соборності Української держави. Соборність України особливо дієво простежується через творчість Тараса Григоровича Шевченка. Його геніальні твори «І мертвим, і живим…», «Єретик», «Тарасова ніч» та інші – неперевершений скарб розуміння сутності соборності України.

Соборність… Ця тема буде актуальною для України ще довгий час. Річ у тому, що коли зароджується ідея соборності, то соборність розуміється як зібрання всіх українських земель, які перебувають у складі інших держав, в єдину незалежну Українську державу. На жаль, і досі українські землі повністю зібрати не вдалося, десь якісь і нині залишилися чи то в Польщі, чи то в Росії, але цього питання тепер ніхто не порушуватиме. Нині проблема в тому, що українці роз'єднані не територіально, а за етнопсихологічним станом. А така соборність набагато складніша, дорожча!

Т.Г.Шевченко у творі «І мертвим, і живим…» закликає саме до етнопсихологічної соборності: «…ОБНІМІТЬСЯ Ж, БРАТИ МОЇ, МОЛЮ ВАС, БЛАГАЮ!»

А після занепаду Галицько-Волинської держави українські землі більш як на три століття втратили політичну самостійність. Поряд із землями, підпорядкованими чужій державній владі, існувала й окрема територія козацької України. За допомогою шаблі і плуга Українську державу творили в родючих південних степах вільні люди – козаки. Своє життя вони облаштовували за допомогою «Козацького порядку» і «Козацького присуду». Вільно живучи, обробляючи і захищаючи свої землі, козаки переконливо доводили, що українці можуть господарювати без панів і здатні підтримувати суспільний устрій без чужоземних урядовців. Але поступово Річ Посполита наступила і на козаків, а рішення Люблінського сейму 1569 року призвело до ліквідації проявів української державності, поставило український народ на межу втрати власної культури, самосвідомості. Про важкий релігійний гніт на українських землях після Люблінської унії пише Т.Г.Шевченко в творі «Тарасова ніч»:

…Виростають нехрещені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам віра,
В церкву не пускають!
Як та Галич поле криє,
Ляхи…

Це стало причиною того, що вже наприкінці ХVІІ ст. український народ розпочав національно-визвольну війну під проводом Б.Хмельницького. Під час національно-визвольної війни Богдан Хмельницький склав план розбудови Української держави. Він проголосив право української нації на створення власної держави в межах території, споконвіку заселеної українцями. Гетьман проголосив незалежність створеної ним держави від Речі Посполитої.

СОБОРНІСТЬ – це відновлення єдності

Б.Хмельницький проголосив принцип соборності, за яким своїм завданням вважав об'єднання всіх територій, де проживали українці, сповідуючи православ'я та розмовляючи українською мовою. Богдан Хмельницький зумів сформувати ті головні складові національної державної ідеї соборності України, які визначили зміст визвольних змагань нашого народу аж до початку XX ст.

Соборність – це відновлення єдності розме-жованого сусідніми державами народу та його земель. Спільність етнографічних рис, помічених ученими, і спільність історичного минулого всіх українських земель привела представників націо-нально-визвольного руху на всіх його етапах до ідеї соборності. Ідея соборності спрямувала увагу народу на власну землю, доводила йому, що він має територію, на якій можна створити власну незалежну державу.
У творі «Єретик» Т.Г.Шевченко прославляє Яна Гуса, якого було спалено на вогнищі за те, що він підняв чеський народ на боротьбу проти засилля німців на території чеських земель. Т.Г.Шевченко називає Яна Гуса святим тому, що коли він помре, щоб із його шкіри зробили барабан, який би звав чехів на боротьбу за свободу. Тарас Шевченко своїми рядками закликає й український народ до боротьби за волю.

…Про чеха святого,
Великого мученика,
Про славного Гуса!
Прийми, отче. А я тихо
Богу помолюся,
Щоб усі слов'яни стали
Добрими братами…

У словах Т.Г.Шевченка відчувається дух соборності, дух заклику до боротьби українського народу за волю. У творі «І мертвим, і живим…» Т.Г.Шевченко закликає до соборності і вірить у соборність усіх українців.

…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Т.Г.Шевченко звертається з глибини віків, щоб ми не втрачали історичної пам'яті, застерігає нас, щоб ми не перетворилися на Іванів, які не знають своєї історії. Історична пам'ять – найсуттєвіший чинник формування національної свідомості, вагомий компонент духовності етносу. Загалом історична пам'ять народу спрямована на минуле і робить наголос на спільності походження, на давньому зв'язку зі своєю землею, з її священними місцями подвигів і традицій, пов'язана з героями, мучениками, рятівниками, духовними поводарями.

Минають роки, сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються звичаї, вірування, погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим поколінням. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думи і помисли їх авторів завжди чарують і надихають нові покоління. До таких скарбів світового значення належить творчість Т.Г.Шевченка. Він перший з новочасних українців проголосив національно-державну ідею соборності.

Ідея соборності, боротьба за національну незалежність сміливо переходила державні кордони. Ідея етнопсихологічної соборності українців і сьогодні долає кордони без віз, бо правда народна візи не потребує. А має ця ідея найвищу візу – генія, видану і збережену самою історією.

Українська нація 350 років не була державою, ми були колоніями різних держав. Більш як 22 роки Україна незалежна, але до цього часу у нас ще немає відчуття, що ми одна родина, що ми повинні солідаруватися, що ми багато чого повинні вибачити чи східному жителю, чи західному і сісти за один мирний стіл, що повинні зробити політики, а не гризню і собачі бої влаштовувати щодня. Ми ще не одна сім'я, моя дорога українська нація. Ми не дружні, ми не консолідизовані, ми дезінтегровані. Ми говоримо різними мовами, ми ходимо в різні церкви. Ми шануємо різне, чужу пам'ять і тому подібне.

Як актуально звучать нині слова Т.Г.Шевченка із «І мертвим, і живим…»
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Замість пива праведною
Кров із ребер точать…

Тарас Шевченко – наш вічний геній. А з ним вічно жива і горда душа України. Він оберігає, вчить, дарує надію на краще майбутнє. Він став охоронцем традицій українського народу і залишається на боці нашої соборності. Тому ми повинні робити все для того, щоб високі прагнення Шевченка до розбудови соборної, незалежної й унітарної держави України здійснилися, а молодь, яку ми виховуємо, вбирала найкращі зразки патріотизму і любові до рідної української землі. Наслідувати його заповіти – значить інвестувати в духовне майбутнє країни. Тарас Шевченко для нас Пророк і дороговказ у майбутнє. Він проголосив існування українського народу, має великий вплив на наступні покоління українців і організує народну свідомість в одне ціле. Вірю: з Великим Кобзарем у серці і його ідеєю соборності ми відбудуємось як велика і самобутня нація.

Ідея соборності має величезне націотворче значення і логічно завершує український проект. Вона спрямовує увагу народу на власну землю, доводить йому, що він має територію, на якій можна створити власну державу, перебирає естафету з рук попередніх борців за об'єднання українського народу та його земель в єдиній державі.

М.Безотосний, кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії, історії та педагогіки Полтавської державної аграрної академії

2014-й оголошено роком Тараса Шевченка

З метою гідного відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка 11 квітня 2012 року Президент України видав Указ за № 257, згідно з яким 2014 рік оголошено роком Тараса Шевченка.

На генеральній конференції 37-ї сесії ЮНЕСКО (Париж, 4 – 20 листопада 2013 року) 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка було включено до календаря пам'ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2014–2015 років.

17 грудня поточного року Президент України В.Ф.Янукович і Президент Російської Федерації підписали план українсько-російських заходів зі спільного відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка у 2014 році. Цим планом передбачено низку вагомих науково-просвітницьких і культурно-мистецьких заходів, участь у яких братимуть діячі української та російської сторін.

За повідомленням Мінкультури, міністри культури України й Казахстану, України й Литовської Республіки підписали протоколи намірів щодо спільних українсько-казахстанського та українсько-литовського відзначень 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка у рамках проведення Днів культури України в Казахстані у 2014 році та Днів культури України в Литві у 2014 р.

МЗС України продовжує роботу щодо виготовлення пам'ятника Тарасу Шевченку та встановлення його у м. Астані (Республіка Казахстан).

Кабінет Міністрів України схвалив концепцію Державної цільової програми «Шевченківський дім». Згідно із зазначеною концепцією виконання Державної програми розраховано на 2014–2020 роки.

Рішенням XVI сесії Полтавської обласної ради шостого скликання від 23 травня 2013 року продовжено дію обласної програми увічнення пам'яті видатних земляків, відповідно до якої передбачено виділення більш як 800 тис. грн на проведення заходів, пов'язаних із видатною річницею.

На сьогодні здійснено обстеження існуючих об'єктів, пов'язаних з ім'ям поета та розпочато роботи з реставрації пам'ятних споруд. В області розроблено два туристичних маршрути: «Шевченко і Полтавщина» та «Шляхами Кобзаря».
Відповідно до розпорядження полтавського міського голови від 6 серпня 2013 року №216-р, у Полтаві до пам'ятної дати планується проведення конкурсу серед студентської молоді на кращого читця творів Тараса Шевченка «Шевченківський мистецький марафон», брейн-рингу «Знавці творчості Тараса Шевченка», фестивалю родинної творчості «Велика родина славить свого сина», акції «Добрі справи для Кобзаревої слави», виставки сучасних дитячих робіт «Юна Шевченкіана», конкурсу на кращу міську тематичну (автобусну) екскурсію «Тарас Шевченко і Полтава». У 2014-у році світ побачить збірка дитячих творів «Шевченкові 200 у нашому місті», ілюстрована кращими учнівськими малюнками.
Президент України Віктор Янукович наголошує, що гідне відзначення 200-річчя Тараса Шевченка має консолідувати українське суспільство, зміцнювати імідж Української держави!
Павєл Москалюк, 21.01.2014, 11:455168
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<лютий