26 травня 2019 • № 21 (1557)
Rss  

Ходили Полтавщиною… Крокодил і Перець!

Зайшов до редакції полтавець Сергій Макаренко.

«Колись ви друкували у «Полтавському віснику», як один колишній голова колгоспу згадував, що їх за низькі надої фанерним крокодилом нагородили…Так їй-бо таке ж і було!

Я оце недавно свої архіви перебирав і знайшов кілька примірників газети «Зоря Полтавщини» за 1963 рік, а там якраз про це…».

Ось у кореспонденції «Крокодил прибув у відсталий колгосп» читаємо:
«Одного осіннього дня в селі Петрівці Роменській тільки й розмов було, що про «Крокодила». Ще звечора ніхто й гадки не мав про нього. А вранці – на тобі! При вході до контори стоїть сатиричний двометровий щит – «Крокодил», а на ньому напис: «Не піду з вашого колгоспу «Зоря комунізму», доки ви не надоїте від кожної корови по 6,7 кілограма молока». Подивитися на нього приходили старі й малі. Усі в один голос обурювалися, мовляв, як сталося, що наш колгосп займає останнє місце в районі… Цього ж дня відбулося засідання правління колгоспу. Рішення було коротким – ліквідувати ганебне відставання! Уже через кілька днів колгосп виконав вимоги «Крокодила»… Сатиричний щит «Крокодил» запроваджено у Гадяцькому районі в серпні 1961 року. Він і зараз подорожує колгоспами, які відстають по надоях молока. Де хоч раз побував «Крокодил», керівники колгоспу намагалися більше не допускати його нової появи».

А вже в наступному номері в газеті з’явився й знімок про «візит Крокодила» до колгоспу «Зоря» Зіньківського району. Та не один Крокодил, виявляється, жахав відстаючих. Був ще й не менш дошкульний Перець! Ось що про нього пише та ж «Зоря Полтавщини» у замітці «Незвичайний уповноважений»:
«Днями в село Велику Селецьку прибув незвичайний гість. Хоч у нього й усміхнене обличчя, але очі суворі. Обличчя червоне, а замість чуприни два зелених листочки з плодоніжкою

– О, то це ж товариш Перець! – скаже кожний.

Справді, це Перець прибув у село. І хоч він виготовлений із дикту, але уповноваження у нього надзвичайні – звернутися до совісті людей, нагадати їм про обов’язки перед народом і державою. Про наміри Перця говорить його «зброя», яку він тримає в руці – мітла з гострим пером на кінці. У другій руці Перця аркуш із написом:

Гостем хоч небажаним в цей час
Завітав, як бачите, до вас,
Час ділами замінить слова:
Б’ю тривогу – молока нема!

Прочитавши це, кожен зрозуміє, чому Перець завітав у село. Тут, у колгоспі «Україна», одержують нині найнижчі серед господарств Лубенського виробничого управління надої молока – по 0,7 кілограма від корови на добу».

Отакі вони були – Крокодил і Перець – незмінні супутники ледарів і безгосподарності. Цікаво, а що сказали б ці персонажі тепер? Куди б нині пролягли їхні маршрути?
Віталій Скобельський, 28.01.2014, 18:29716
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень