21 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

Життя і смерть броненосця «Полтава»

110 років тому – 9 лютого 1904 року – почалася російсько-японська війна. У минулому номері ми вже писали про те, що відбувалося тими днями у Полтаві, як проводжали на фронт війська з нашого міста, про перші втрати… На тій війні загинули сотні полтавців, але чи найтрагічнішою звісткою стала тоді й загибель броненосця «Полтава» – своєрідного символу нашого міста на тій війні.

У присутності імператора

Ескадрений броненосець «Полтава» був першим із трьох кораблів надсучасної на той час однойменної серії, покликаній створити флот, здатний протистояти німцям. Однак невдовзі цю програму почали змінювати «для потреб Далекого Сходу», тож у технічних завданнях враховувалися можливості перебазування броненосців на Тихий океан.
Корабель був закладений 21 травня 1892 року в присутності імператора Олександра III в новому елінгу Адміралтейства одночасно з двома іншими кораблями цієї серії – «Петропавловськом» і «Севастополем». Будівництвом керували корабельні інженери М.І. Янковський та І.Є. Леонтьєв. Спуск на воду відбувся 25 жовтня 1894, однак сама добудова затягнулася надовго. Ходові випробування відбулися тільки 3 вересня 1898 року, причому на кораблі була відсутня вся артилерія, крім гармат головного калібру. Корабель розвинув максимальний хід у 16,5 вузла, а середня швидкість становила 16,29 вузла. На артилерійських випробуваннях у червні 1900 року після пострілів із гармат головного калібру посиленими зарядами (170 кг) башти заклинило, тому до відправки корабля на Далекий Схід довелося виконати його модернізацію, однак і в майбутньому стрільба залпом повними зарядами допускалася лише у виняткових випадках, хоча у воєнний час обмеження знімалися.

«Полтава» на стапелях Адміралтейства перед спуском на воду.
Бойове хрещення

Восени 1900 року «Полтава» пішла на Далекий Схід, де обстановка загострювалась. У Порт-Артур корабель прибув 30 березня наступного року і надалі брав участь у всіх маневрах і походах. До початку російсько-японської війни екіпаж «Полтави», якою командував капітан першого рангу І.П. Успенський, налічував 630 членів екіпажу. При нічному нападі 26–27 січня 1904 року японських есмінців на російську ескадру на зовнішньому рейді Порт-Артура броненосець, згідно з рапортом Успенського, випустив 12 305-міліметрових і 55 152-міліметрових фугасних снарядів і сам постраждав. Так, одним із снарядів було пробито зарядний відсік торпедного відділення, але вибуху, на щастя, не сталося. Ще один 305-міліметровий снаряд влучив під гострим кутом у кормову башту головного калібру. Під її амбразуру потрапив і 152-міліметровий снаряд, ще три 76-міліметрових снарядів зруйнували кілька кают… Незважаючи на таку кількість влучень, на кораблі було всього троє поранених. Після бою російські кораблі ще одну ніч провели на зовнішньому рейді, а потім пішли у внутрішню гавань, причому під час входу в неї «Полтава» була злегка пошкоджена через зіткнення із «Севастополем».

Коли почався демонтаж корабельної артилерії для посилення захисту Порт-Артура з суші, сам броненосець використовувався і для вогневої підтримки військ: наприклад, 26 червня «Полтава» разом із крейсерами і міноносцями з бухти Тахей обстрілювала кораблі супротивника. Під час бою у Жовтому морі 10 червня була спроба прорватися всією ескадрою (шість броненосців, один броненосний і чотири бронепалубних крейсери і міноносці) у Владивосток. Однак, пройшовши всього 20 миль і зустрівши головні сили ворога, командувач російською ескадрою адмірал В.К. Вітгефт повернув назад. Головною причиною цього він називав відсутність на російських кораблях значної частини артилерії середнього та малого калібру, переданих для посилення сухопутної оборони фортеці. Повторний вихід, коли значну частину артилерії повернули на місце, відбувся тільки 28 липня і привів до бою з японським флотом, відомим як бій у Жовтому морі. «Полтава» мала повний комплект артилерії середнього калібру і разом із «Севастополем» замикала колону російських броненосців. Під час першої фази бою в кормову частину правого борту «Полтави» влучив 305-міліметровий снаряд, який пробив борт нижче від ватерлінії. Снаряд не розірвався, проте через пробоїну було затоплено ціле відділення корабля (крен виправили затопленням відсіку лівого борту в носовій частині). Розійшовшись з японцями на контркурсах, російська ескадра продовжувала йти в море, однак японський флот поступово доганяв російську колону, і бій відновився. «Полтава» дістала досить серйозні пошкодження, зазнала втрат у живій силі, а один із снарядів влучив у машинне відділення і пошкодив гребний вал, внаслідок чого довелося обмежити обороти машини і знизити швидкість. Усього на «Полтаві» було виведено з ладу п'ять 152-міліметрових і вісім 47-міліметрових гармат, загинуло 12 членів екіпажу (у тому числі один офіцер ) і 43 було поранено (три офіцери). Незважаючи на досить серйозні пошкодження, броненосець зберігав боєздатність за спокійної погоди.

«Варяг» (на передньому плані) й «Полтава» в бухті Порт-Артура.
В обложеному Порт-Артурі

Хоча основні пошкодження усунули вже через тиждень, активних дій на морі ескадра більше не вела. З кораблів знову знімали гармати, а екіпажі ставали для сухопутної оборони фортеці. 7 серпня для відбиття чергового штурму з «Полтави» була відправлена десантна рота з 197 чоловік під командуванням мічмана Ренгартена. Сам броненосець, як і решта кораблів, фактично перетворився на плавучу батарею. Екіпажу «Полтави» виділили для оборони ділянку в районі річки Лунхе, де знаходилося сім батарей і 212 чоловік обслуги. 19 вересня японці вперше обстріляли гавань із 280-міліметрових мортир. «Полтава» дістала підводну пробоїну. Осколками було виведено з ладу й одну 305-міліметрову гармату, яку незабаром замінили на гармату з «Севастополя».

До кінця листопада японці захопили панівні висоти над Порт-Артуром і почали прицільно обстрілювати в гавані російські кораблі. Першою загинула «Полтава». 22 листопада о 13.30 в неї влучив 280-міліметровий снаряд, який пробив лівий борт, палубу і вибухнув у артилерійському погребі. Виникла сильна пожежа, спроба загасити яку виявилася марною. Від високої температури близько 14.00 стався вибух напівзарядів головного калібру (близько двох тонн пороху), внаслідок чого було зруйновано багато водонепроникних перегородок і пожежні магістралі. Рятувальний пароплав «Силач» зміг загасити вогонь , але до 14.45 «Полтава» вже сіла на ґрунт, занурившись майже до верхньої палуби. Залишки екіпажу взяли участь в останніх боях за Порт-Артур, де в японський полон потрапили 16 офіцерів і 311 нижніх чинів.

Під японським прапором

Такою затоплена «Полтава» дісталася японцям.
«Полтаву» японці підняли 21 липня 1905 року і зарахували до складу флоту під назвою «Танго». У 1907 році після ремонту корпусу корабель відбуксирували до Японії на верф Майдзуру, де два роки тривала його модернізація. У 1909 році «Танго» став до ладу як броненосець берегової оборони першого класу, який водночас служив навчальним кораблем для стройових матросів і командирів. Екіпаж корабля був збільшений до 750 чоловік.

Так тривало до початку Першої світової війни. У 1915 році англійці і французи почали так звану Дарданельську операцію. Морський генштаб Антанти вважав абсолютно необхідним присутність у складі союзних ескадр і російських кораблів. Уряд Росії не знайшов тоді нічого кращого, як звернутися до Японії з проханням продати «назад» свої ж кораблі. Японці погодилися поступитися тільки найстарішими, вже виведеними зі складу активного флоту. Куплені за 15,5 мільйона рублів «Танго», «Сагамі» (колишній «Пересвет») і «Соя» (колишній «Варяг») 21 березня 1916 року прибули у Владивосток, де відбулася їх офіційна передача Росії. «Пересвету» і «Варягу» повернули колишні назви, а оскільки ім'я «Полтава» вже носив новий балтійський дредноут, то броненосець «Танго» був перейменований у «Чесму». Його зарахували до складу Чорноморського флоту, за новою класифікацією – як лінійний корабель.

Від Владивостока – до Північного Льодовитого

Однак до Чорного моря ще треба було добратися! Сподівалися, що лінкор разом із союзниками пройде туди через Середземне море, що досі не вдавалося жодному російському військовому кораблю. 2 липня 1916 року «Чесма» разом із «Варягом» вирушила в похід, проходячи щодня по 250 миль. Після прибуття в Аден кораблі були перефарбовані у захисний колір і перейшли на несення служби за бойовим розкладом. 19 вересня обидва кораблі прибули в Порт-Саїд , звідки «Варяг» вирушив на Північ, а «Чесма» взяла курс на Александрію, щоб приєднатися до Середземноморського флоту союзників, який спершу мав «утихомирити» греків. Крім флагманського дредноута «Прованс», тут було ще чотири французьких та один англійський броненосці, три французьких і два англійських крейсери, два гідроавіаносці і 15 есмінців, до яких приєднали італійський крейсер і броненосець «Чесма». Перед такою армадою греки не чинили жодного опору. Частина їхніх кораблів долучилася до союзників, інші були роззброєні. «Чесма» ж до Севастополя так і не потрапила. Вважалося, що єдиним місцем, де старий лінкор міг виявитися корисним, залишався північний морський театр воєнних дій.

І знову кількамісячний перехід до нового місця служби! 5 грудня «Чесма» прибула в Біркенхед (Англія), щоб пройти ремонт на верфі Кеммелл Лерд. А 3 січня 1917 року корабель кинув якір у порту Александровськ (нині Полярне) і був зарахований до флотилії Північного Льодовитого океану. Брати участь у бойових діях лінкору не довелось, а коли тут дізналися про революцію в Петрограді, екіпаж «Чесми» перейшов на бік радянської влади. У березні 1918 року корабель був захоплений білогвардійцями та англійськими інтервентами, які протягом двох років використовували його на Білому морі як… плавучу в'язницю. Коли ж у лютому 1920 року Червона Армія захопила Архангельськ, колишній лінкор «Чесма» був зарахований до складу Біломорської військової флотилії. 16 червня наступного року корабель був зданий на зберігання в Архангельський порт, а 3 липня 1924 його передали до відділу фондового майна для розбирання на металобрухт.
Так завершилась історія одного з трьох військових кораблів Російського флоту, які носили славне ім’я «Полтава».
Віталій Скобельський, 07.02.2014, 01:521163
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень