22 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Чи поборемо «вічнозелену»?

Мова, звичайно, не про ялинки чи сосни. Інша, теж нев’януча рослина щовесни нагадує про себе яскраво-зеленими кетягами на гілках полтавських дерев. Це омела. Як і сумнозвісна амброзія, вона щоразу неначе тільки виграє від намагання звести її нанівець. Але чи й далі ми програватимемо рослині-паразиту?

Омела, у переносному сенсі, рослина значно скромніша за амброзію. Навряд чи на її адресу лунає стільки прокльонів від алергіків і садівників. До того ж поки на деревах є листя, на неї ніхто не звертає особливої уваги, а коли немає – вона своїм зеленим кольором нагадує, що новий «сезон» таки настане.

Проте деревам, на яких вона паразитує, від цих переваг аж ніяк не легше. Насіння омели потрапляє на дерева в основному за сприяння птахів, котрі ним харчуються. Клейкі ягоди прилипають до їхніх дзьобів, які вони потім очищають об гілки поки ще здорових дерев. Так вона прикріплюється до гілок і, проростаючи, пробиває кору, добирається до вологи і мінеральних речовин дерева. Один паразитуючий кущ сам по собі для дерева, зрозуміло, не корисний, але й не завдає серйозної шкоди. Проте він рідко залишається в єдиному екземплярі, і часто дерева навіть узимку радують зеленою кроною. У такому разі вихід лише один – спиляти уражене дерево.

Хвилює ця проблема й самих полтавців. До редакції «ПВ» із листом звернулася Валентина Бокаєнко, яка про догляд за рослинами знає не з чуток. Ось що вона пише:
– Я родом із Кубані і добре пам’ятаю, як дбайливо там ставилися до природи люди. Родюча земля віддячувала їм за турботу добрими врожаями лише за умови турботливого догляду і поливу, без яких спекотливе сонце знищувало все живе. Мабуть, саме тому там так бережуть і люблять зелені насадження, бо без людської опіки їм важко вистояти. І, мабуть, саме тому вражає факт, що навіть біля найбіднішої хатинки завжди буяє квітник. Мені так хочеться бачити таку ж турботу тут – в Україні, у Полтаві – щоб зеленіло і квітувало місто.

У своєму листі жінка пропонує й варіанти розв’язання проблеми:
– Нині спостерігається таке активне прагнення населення України долучитися до європейських зразків життя, то чому б не розпочати нам це з облаштування навколишнього зеленого осередку краси і здоров’я міста. Можливо, громадою ми допоможемо владі міста вирішити проблеми зелених насаджень. Боротися з омелою, якщо вона тільки з’явилася на дереві, можна і проведенням радикальної обрізки крони, залишаючи саме дерево живим. І лише дуже вражені дерева треба терміново видалити взагалі.

– Треба, як у попередні часи, залучити організації, установи, підприємства знайти можливість очистити дерева від омели на підпорядкованій їм чи розташованій поруч території. Потрібно на рівні місцевих органів сформулювати вимогу про обов’язкове виконання. Як приклад – дерева у дворі обласного будинку профспілок по Жовтневій, 37, мали б давно бути сановані коштом профспілок, а не поширювати заразу. Насадженнями територій міських парків повинні б зайнятися комунальники.
– Запросити населення міста виконати можливі дії щодо очищення дерев у дворах своїх багатоповерхівок і власних будинків.

– Було б добре мати якусь координаційну раду з ініціативних небайдужих до цієї справи активістів, науковців, фахівців з озеленення, представників комунального підприємства міста тощо. Такі справи треба виконувати організовано, фахово і з розумінням відповідальності. Важливо не допустити бездумного знищення жодного з дерев, треба зробити все для очищення і збереження більшої кількості рослин.

– Мабуть, має існувати якась гаряча лінія зв’язку, куди можна було б зателефонувати й отримати консультацію чи іншу допомогу з цього питання будь-кому з полтавців.
Варто сказати, що робота із зеленими насадженнями у Полтаві все-таки триває: просто зараз у різних кінцях міста комунальники обрізають сухе гілля на деревах, деякі, переважно вже трухляві, рослини спилюють під корінь, щоб вони не загрожували людям.

Минулого року в місті починали активну кампанію проти рослини-паразита, тоді ж, за словами комунальників, було вперше розроблено міську програму протидії поширенню омели. За нею мали спиляти 140 дерев, а на 300 – обрізати уражені гілки. Звинувачувати їх у бездіяльності не варто – дерева справді обстежували і спилювали, проте розв’язати проблему повністю чомусь так і не вийшло.

Тоді ж порушували і питання про гарячу лінію: при виконавчому комітеті Полтавської міської ради створена спеціальна комісія, яка має право вирішувати, зрізати дерево чи лише обрізати. Кожний полтавець може залишити заявку на обстеження дерева. Якщо це дерево належить до комунальної власності, то зрубування безплатне, а якщо росте на приватній території, то спилювання, розрізання і вивезення дерева в діаметрі стовбура 50–70 сантиметрів за договором коштуватиме близько 1000 гривень.
Залишити таку заявку можна і сьогодні, звернувшись до управління житлово-комунального господарства, що на Комсомольській,19. Там можна написати заяву на видалення дерева, а за телефоном 7-21-81 – залишити звернення щодо видалення з нього омели. За цим же телефоном, пояснили нам в управлінні, можна також відстежити, на якому етапі перебуває звернення.

Проте поки що питання омели все одно лишається відкритим і актуальним. Тому «ПВ» продовжуватиме публікації на цю тему. Також запрошуємо до діалогу небайдужих полтавців: ви також можете висловити свої пропозиції. Не забуваймо: згуртувавшись, люди здатні здолати й серйозніші проблеми!
Сергій Лещенко, 07.04.2014, 14:10855
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень