18 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

Змії й мутовані вужі: «народний трилер» чи реальність?

До редакції «Полтавського вісника» останнім часом телефонують читачі з таким запитанням: «Чи правда, що в лісах, а також садках і городах розвелося дуже багато вужів і гадюк, серед яких є й мутанти? І якщо раніше звичайнісінький вуж, який якщо і вкусить (коли вже дуже його роздратувати або він вас помилково сприйме за «здобич»), це нічим не загрожувало здоров’ю людини, тепер кусається не згірш тієї ж гадюки?»

Ми провели невеличке опитування серед громадян, які мають дачі та городи в різних куточках області, а також звернулися до фахівців – як природоохоронців, мисливців, так і медиків з проханням допомогти розібратися в цьому питанні.

Так, кілька жителів Чутівського району, які зателефонували до редакції, повідомили, що нинішнього року вони спостерігають великі скупчення вужів і гадюк. Начебто почастішали й випадки укусів, звернень до лікарів. Одна ж із наших читачок, мешканка села Шевченківка цього району, з гумором висловилася стосовно чуток про мутантів: «Нічого про такі випадки не чула, бо ж відомо, що у природі вужі та гадюки аж ніяк не пара. Але хто його зна, як кажуть у народі, одна погана вівця все стадо може зіпсувати!». Натомість в інших місцевостях, у районі Диканьки і села Гавронці, у Дмитрівці Машівського райну, у селі Шевченки Полтавського району, на Червоному Шляху тамтешні мешканці та дачники-городники нічого незвичайного не спостерігали й не чули.

Директор Полтавського госпрозрахункового мисливсько-рибальського господарства Сергій Козлов поділився такою інформацією:
– Щодо мутацій, то, на мою думку, це стовідсоткова вигадка, усі ці страхи не мають під собою жодних підстав. Вужі й гадюки у природних умовах і справді ніяк не паруються, це можливо хіба що в умовах якоїсь лабораторії, але не думаю, що через якийсь умисел їх випустили у природу на шкоду людям. А збільшення чи зменшення кількості плазунів – сезонне явище, що залежить, крім інших чинників, від «харчової бази», тобто варіювання кількості гризунів – мишей і пацюків. Загалом, як правило, найбільше гадюк і вужів водиться біля водойм – річок, боліт, бо вони погано переносять спеку, або в інших місцях за тривалої дощової погоди.

Як додав у своєму коментарі голова первинного мисливського господарства Григорій Рябокінь, збільшення кількості плазунів у деяких районах області може бути пов’язане і з тим, що їх, так би мовити, у плановому порядку, як, приміром, у Диканському, Зіньківському, Котелевському районах, щороку додатково випускають на природу як майбутній зимовий корм для диких кабанів. За морозяної снігової погоди, коли тваринам важко знаходити їжу, вони її можуть роздобути в дуплі дерева, під пеньком або кущем під торішнім листям тощо – тобто там, де влаштовуються на зимівлю вужі та гадюки.

Заступник головного лікаря з медичної частини дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави Степан Вернигора не тільки поділився з нашими читачами, як убезпечитися від наслідків укусів отруйних змій, а й надав цікаву інформацію про можливе джерело міфу про «мутантів».

– На мою думку, люди пам’ятають інформацію, яка «просочилася» на Полтавщину ще кілька років тому із Сумської та Чернігівської областей. Там і справді був випадок, коли кілька підприємств не знайшли коштів на утримання промислових тераріумів, де розміщувалися змії з різних куточків як України, так і азійських країн, і вони, за чутками, частково розповзлися територією. Тільки хочу заспокоїти полтавців: азійські види змій за відсутності звичної для них кормової бази і за наших кліматичних умов просто не виживають, тож про якісь мутації годі й говорити. А от як надавати допомогу при укусах, слід знати всім. На території Полтавської області з отруйних змій водиться тільки звичайна та степова гадюки. Як видно з назви, місця, де можливо їх зустріти, різноманітні – степ, перелісок, ліс, біля водоймищ. Зазвичай гадюки уникають людей, ховаються в кущах, норах; людина не є для неї об’єктом полювання Тільки при безвихідній ситуації з метою захисту вона може вкусити. Тоді треба знати як про зовнішні ознаки отруєння, так і про відповідні заходи безпеки.

Якщо вас усе-таки вкусила гадюка…

Щодо загальної картини, то укус гадюки нагадує дві глибоких паралельних подряпини й викликає відразу біль. Зміїна отрута для людини, як правило, не смертельна, але якщо виникають якісь ускладнення, то це – через невідповідно надану першу допомогу.

Клінічна картина токсичної дії зміїної отрути залежить від багатьох факторів. Найбільш небезпечні укуси змії в шию, обличчя та волосисту частину голови. Менш безпечні укуси в кінцівки, у той же час вони найімовірніші. За короткотривалий час з’являються млявість, блідість шкіряних покривів, блювання, біль у животі, тахікардія, артеріальна гіпотензія. При важких формах отруєння відмічаються множинні крововиливи та пухирі, збільшення лімфатичних вузлів та їх болючість, тромбоз вен. Кінцівка має синюшний чи сірий відтінок.

Укуси неотруйних змій призводять до розвитку інфікованих ран із різними ускладненнями.

Увага: неправильна перша допомога!

Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно. Категорично забороняється: накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Цей захід не перешкоджає всмоктуванню і поширенню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) та різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута. У жодному разі не можна також припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами або ж розрізати рану на місці укусу. Усі ці маніпуляції можуть призвести до розвитку незагоюваних інфікованих ран.

Дійте послідовно й грамотно

Перша допомога (стосується всіх змій) – заспокоїти постраждалого. Не торкатися місця укусу – тільки протерти його вологою тканиною, можливо з антисептиком, для видалення отрути з поверхні. Обмежити рух кінцівки, зафіксувавши її у підвищеному положенні. При укусі у тулуб або ногу постраждалого транспортують на ношах і доправляють до лікарні.

Якщо гадюка вкусила за кінцівки, зніміть браслети, шкарпетки, персні, годинник; ногу треба вивільнити також від верхнього одягу. Отрута призведе до вираженого набряку, тому ці предмети травмуватимуть шкіру та погіршуватимуть кровообіг. Якщо є можливість, необхідно прийняти протиалергійний препарат.
Пам’ятайте, що гадюки ніколи не атакують першими. Не намагайтесь узяти їх у руки, пнути ногою чи фотографувати з невеликої відстані, не провокуйте і не панікуйте, а мирно розійдіться з ними.

Поділитися «кусачою» статистикою з нашими читачами ми попросили й завідуючого травмпункту 1-ї міської клінічної лікарні м.Полтави В’ячеслава Соколка.

– Як протягом 2013 року, так і станом на нинішній період, у нас не було зафіксовано жодного звернення людей з укусами зміями чи гадюками. Ті ж полтавці, що до нас звертаються, це потерпілі головним чином від собак і котів – торік від укусів цих тварин постраждали відповідно 470 і 141 особа (до речі, цього року спостерігаємо тенденцію до зниження цих показників – приблизно на сто випадків), зафіксовано по два випадки укусів домашніми гризунами, їжаками, кажанами і лисицями.

– В’ячеславе Володимировичу, якщо вже ми так несподівано, але все ж із користю для нашого читача перейшли від укусів змій до не менш небезпечних у цьому сенсі тварин, кілька слів про найпершу допомогу в цих випадках.
– Насамперед слід промити місце укусу якимось лужним розчином, приміром господарського мила, а потім змазати йодом, зеленкою, зробити стерильну перев’язку, щоб вона не передавлювала місце укусу, і негайно, бажано протягом 24 годин, звернутися до будь-якого хірургічного відділення. Адже загальновідомо, що саме ці тварини найчастіше є носіями вірусу сказу.
Світлана Тренич, 29.07.2014, 13:565005
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень