13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Вища освіта в Україні: за новим законом

Новий Закон України «Про вищу освіту» набирає чинності з 6 вересня 2014 року. Його проект розроблявся досить тривалий час, до нього було подано понад чотири тисячі пропозицій від більш ніж 100 організацій та установ і великої кількості фахівців у галузі освіти, науки, державного управління та бізнесу. Новий закон замінить закон, прийнятий ще у 2002 році. Він передбачає багато прогресивних змін в українській освіті, зокрема фінансову незалежність вишів, зменшення навантаження на викладачів і студентів, а також громадський контроль за якістю освіти.

Закон передбачає створення незалежної агенції із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), до складу якої ввійдуть представники вишів, студенти та роботодавці. Агенція здійснюватиме контроль за діяльністю університетів і щорічно публікуватиме результати контролю на сайтах вишів. Крім того, саме агенція даватиме дозвіл на відкриття нових спеціальностей. Представники органу переобиратимуться кожних три роки.

П'ять років та не більше двох термінів зможуть перебувати на посаді ректори і декани всіх університетів. Ректора обиратимуть усі викладачі навчального закладу та студенти (не більш як 15%). За новим законом, вибори відбуватимуться в один тур за системою «перехідного голосу». Також спрощено процедуру відкликання ректора із посади – тепер вона стане цілком можливою. А поєднувати посаду ректора і завідувача кафедри відтепер буде не можна.

Для викладачів на третину знизять річний обсяг навчального навантаження. До цього він становив 900 годин, а стане – 600. Таким чином їх планують спонукати до наукової діяльності. Навчальне навантаження зменшиться і для студентів. За Болонською системою його обсяги вимірюються не лише в годинах, а й у кредитах. 1 кредит = 36 годин. Нині планують скоротити кількість годин у кредиті від 36 до 30. Більше матеріалу студент повинен буде опрацювати самостійно, адже зміст предмету не змінюється. Ще одна новація – студентам надається право обирати не менш як 25% дисциплін від навчального плану.

В основу закону покладена ідея університетської автономії насамперед в академічній, організаційній та фінансовій сферах. Виші зможуть розпоряджатися коштами, які надходять до спецфондів, – гроші за контрактне навчання, за наукові проекти, гранти. До цього вони йшли у держказначейство, натомість закон дозволяє університетам мати власні рахунки у державних банках. Діяльність навчальних закладів має стати повністю прозорою. Усі звіти про фінансову діяльність університети публікуватимуть на своїх сайтах. Розподіли зарплат, доходи, витрати, всі нормативні акти, які регулюють життя вишу, стануть публічними.

Ліквідуються такі види закладів освіти як технікум, училище та консерваторія. Замість них будуть коледж, інститут, академія та університет. Закон гарантує додаткове фінансування для університетів, котрі мають статус національних, – плюс 10% із державного бюджету та додаткових 25% для університетів зі статусом дослідницьких.
Із 2016 року при складанні ЗНО абітурієнти зазначатимуть спеціальність і університет, куди захочуть вступати. Який виш обере абітурієнт, туди й автоматично скеровуватимуться гроші для навчання за державні кошти. Розподіл буде автоматичним.

У новому законі відсутній ступінь спеціаліста та встановлено, що останній прийом на здобуття цього освітньо-кваліфікаційного рівня проводитиметься у 2016 році. Тим, хто вже має диплом спеціаліста, не варто турбуватися – він буде прирівняний до диплома магістра після набрання чинності законом. Закон передбачає, що підготовка фахівців із вищою освітою здійснюється за такими рівнями:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврcький) рівень;
другий (магістерський) рівень;
третій (освітньо-науковий) рівень;
науковий рівень.

Відповідно до цього здобуття вищої освіти на кожному рівні передбачає успішне виконання особою (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження ступеня вищої освіти:

молодший бакалавр;
бакалавр;
магістр;
доктор філософії;
доктор наук.

Тож вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра, кандидата наук – до доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника – до вченого звання старшого дослідника.
Наталія Вісич, 04.09.2014, 12:511669
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад