24 червня 2019 • № 25 (1561)
Rss  

Європейський українець Михайло Коцюбинський

У літературній вітальні ПОУНБ імені Івана Котляревського відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений 150-ти річчю від дня народження майстра психологічної прози Михайла Коцюбинського, на який прийшли педагоги та студенти вишів та вчителі місцевих шкіл. Михайло Коцюбинський відомий в українській та світовій літературі не лише як письменник, а й як реформатор, адже його літературна та громадська діяльність проходила під знаком передових революційно-демократичних ідей – звільнення народів від соціального і національного поневолення, злиднів, національної ворожнечі. «1864 – 19134… 48 років відміряла доля Михайлу Михайловичу, наповнених турботами, хвилюваннями, творчістю і коханням, інтригами і недугою», - мовила Марія Ладога, бібліотекар і ведуча заходу. – «Літературна кар`єра його почалася з повного провалу. Оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» оцінили скептично. Проте присуд критиків не спинив творчого запалу. Вперше його вірш «Наша хатка» опублікував дитячий журнал «Дзвінок» у 1890 р.»

Віра Мелешко, завідуюча кафедрою української літератури, кандидат філологічних наук, доцент ПНПУ імені В. Г.Короленка, розповіла про творчий шлях письменника і його зв`язок з Полтавщиною. Віра Анатоліївна зробила аналіз прози Коцюбинського від реалістичної ( казки – «Ялинка», «Харита», «Хо» ) до імпресіоністичної ( оповідання - «На камені», «Лялечка», «Цвіт яблуні»). Поділилася і тим, що письменник переймався проблемами мови, олітернатурнював фольклорні елементи, драматизував своєю мовою власні твори. Зупинилася педагог і найсуперечливішому творі «Тіні забутих предків», де автор переймався психологією людини того краю і провела паралелі між головними героями Іваном та Маричкою та самим автором і двома жінками у його житті - Вірою Дейшею та Олександрою Аплаксіною. Тоді переважив сімейний обов`язок .

Слід зазначити, що це був перший письменник, який ставився до письменства, як до естетичної якості. Це проявлялося навіть зовні. Якщо у Панаса Мирного був окремий кабінет де він займався бухгалтерськими справами, то Михайло Коцюбинський мав окрему кімнату для літературних і туди не мали права входити ані дружина Віра, ані четверо дітей, щоб не заважали голові родини. А ще був досить епатажною людиною для свого часу. Любив він носити білий костюм і капелюх, прикрашав мову образними фразами. У нього був артистизм у ставленні до життя. Полюбляв музику змалечку. Його мати знала багато народних пісень. Він приятелював з композитором Миколою Лисенком. Постійно відвідував оперні та балетні вистави. Оскільки у вітальні родини постійно звучали оперні мініатюри композиторів Шумана, Шопена та Гріга, на вечорі Сергій Ковальов виконав «Полонез» Фредеріка Шопена.

Михайло Михайлович пов`язаний з Полтавщиною. Він був на відкритті пам`ятника Івану Петровичу Котляревському у Полтаві і говорив українською мовою. Коли ж на вечорі з нагоди відкриття цього пам`ятника йому не дозволили говорити рідною мовою, то першим покинув зібрання, його приклад наслідували інші письменники. Одна з сестер Михайла Коцюбинського Лідія-Ольга працювала вчителькою у 1917-1922 рр. у селі Велика Демина, тепер Хорольського району, де й похована.

Нині Коцюбинський – один із найпопулярніших письменників ХХ і ХХ! століть, його твори співзвучні тому, що переживає нині Україна. За його прозовими творами поставлено фільми – «Навздогін за долею» (1927 р.), «Фата Морган» (1937 р.), «Кривавий світанок» (1956 р.), «Пекоптьор» (1956 р.), «Коні не винні» (1956 р.), «Дорогою ціною» (1957 р.), «Тіні забутих предків» (1964 р.), «Подарунок на іменини « (1991 р.), «Тіні забутих предків» (1990 р.). Михайла Коцюбинського показано у фільмі «Правда» (1957 р.) та літературно-популярній стрічці «Михайло Коцюбинський» (1958 р.).

Оксана Кравченко, 25.09.2014, 12:39889
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень