27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

У феєричному світі подорожей

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського відбувся захід під назвою «Реріх на Алтаї», присвячений 140-річчю від дня народження Миколи Костянтиновича Реріха (27 вересня (9 жовтня) 1874, Петербург — 13 грудня 1947, Наггар, Хімачал-Прадеш, Індія). М.К. Реріх — російський художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник з всесвітньо визнаним ім'ям. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв (учень А. Куїнджі), з 1909 р. - академік. М. Реріх залишив слід і на нашій землі, бо працював і в Україні в галузі монументального мистецтва. У 1903-1906рр. за ескізами Реріха виконано дві мозаїки («Покрова») для церкви у с. Пархомівці на Київщині, у 1910 р. - мозаїки для Троїцького собору Почаївської Лаври.

Про нього розповів читачам бібліотеки Леонід Колесніков, кандидат біологічних наук, доцент Полтавської аграрної академії, який багато подорожував по країнам світу. Саме Леонід Олегович є одним з найактивніших популяризаторів творчої спадщини Миколи Реріха на Полтавщині. Хоча Л.О. Колесніков народився у Полтаві, він до 20 років жив на Алтаї і вважає цей край найкрасивішим у світі. Творча зустріч Леоніда Олеговича розпочалася з показу слайдового фільму про географічний подвиг родини Реріхів - подорож пішки та верхи з Індії через Центральну Азію на Алтай і як через Монголію повернулися назад.

- Під час експедиції 1926 року Микола Реріх малював, зібрав велику наукову спадщину, та найголовніше – відкрив для європейців Алтай, - поділився Леонід Олегович на вечорі у відділі мистецтв ПОУНБ імені Івана Котляревського, де проходив захід.

Л.О. Колесніков зробив своєрідну екскурсію про життєвий шлях Миколи Костянтиновича Реріха.

- Микола Реріх народився в 1874 році в Петербурзі у сім'ї юриста. Там же закінчив гімназію, а потім юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі, майстра світла, який як ніхто інший міг передати ефект сонячного і місячного світла, - розповів наш сучасник.

Слід додати, що Микола Реріх у юному віці перебував під впливом таких видатних українців свого часу, як Шевченко, Гоголь, Куїнджі, Костомаров, Мордовцев, Микешин. Останній зауважує незвичайні художні здібності у Миколи, дає перші уроки малювання і переконує батька віддати хлопця в ту ж художню академію, у якій вчився і жив Тарас Шевченко, меморіальну майстерню якого утримував Микешин. В ній же Микешин давав і перші уроки Миколі. Там Реріх почув і побачив твори Шевченка. Вони його вразили назавжди. «Кобзар» став настільною книгою для Реріха. Він провезе її потім з собою по всьому світу і вперше ознайомить з «Кобзарем» Індію. Ось що розповів найстарший син Реріхів, Юрій, під час перебування у Києві в січні 1959 року: „«Кобзар» належав до улюблених книжок батька і часто читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж всього життя дуже любив Шевченка. Реріх багато подорожував і захоплювався Україною, її мовою і культурою[1]. «Я не знаю таких співучих і музикальних народів, як український і прибалтійський» — писав він на схилі життя".

Зупинився Колесніков і на особливостях творчого почерку Миколи Реріха, як живописця, творчість котрого співпала з розвитком модерну. Головні риси творчості – яскравий силует, декоративність, дзвінки фарби. Леонід Олегович - учасник походів на Тянь-Шань, Памір, горам Сьєра-Невада, неодноразово мандрував з Полтави на Алтай. Його остання подорож якраз і пролягла маршрутом Реріха, завдяки чому читачі бібліотеки відчули особливу ауру краю, чаклунську атмосферу тих місць. А ще Леонід Олегович показав свою виставку живописних картин, які написав у Гірському Алтаї, під час подорожей. Майстерно провела вечір Оксана Ємець, головний бібліотекар відділу мистецтв.

Оксана Кравченко, 14.10.2014, 12:50769
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень