21 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

«Наша гідність, як і наша доля, залежить лише від нас!»

Про політичні реалії в Україні ми розмовляємо з істориком, політологом і соціологом, викладачем Полтавського політехнічного коледжу Світланою Маєвською.

– Світлано Василівно, десять років тому, після Помаранчевої революції, ми з вами вже порушували у ЗМІ животрепетні питання історії України, її поворотні моменти. Нещодавно пережили трагічні дні ще однієї революції. Згадаймо, що їм передувала Студентська революція на граніті 1990 року. Наскільки я пам'ятаю, у Великої французької революції 1789–1799 років було п'ять етапів… Невже нам належить пережити ще два в нашій країні? Адже історія нас і так страшно випробовує!
– Ситуація зовсім не та, що була у Франції наприкінці XVIII століття. Та і в цілому світ дуже змінився. У тому світі було неможливо уявити таку міжнародну підтримку, яку зараз має Україна, таку солідарність проти агресора від найдальших країн. Сьогодні у Празі, Будапешті на своїх Майданах люди поруч з національними прапорами несли українські прапори, у Китаї, Гонконзі протестувальники українською мовою поруч зі своїми гаслами і вимогами пишуть «Слава Україні!», в індійських містах стріт-арт набуває українського колориту і кольорів.

До того ж революції, як і люди, за принципової схожості одна на одну, завжди залишаються «індивідуальним» явищем в історії. А про випробування… Говорять люди, що, чим більше Бог людину любить, тим більше випробовує її, тим кращу долю їй готує. Будемо сподіватися на кращу долю від Бога для нашої України.

– Сьогодні ми, по суті, на порозі Третьої світової війни. В усякому разі так характеризують нинішній військовий конфлікт на Півдні та Сході нашої країни чимало істориків. А багато людей, котрі цікавляться астрологічними прогнозами, посилаються ще й на передбачення Ванги і Глоби, які ніби попереджали, що 2014 року Україна розпадеться, а Росія через років десять засяє світочем людства на нашій планеті.
– Моя вам щира порада: не дивіться новин на російських сайтах! Чому про такі прогнози ніхто не знав при житті або в перші роки після смерті Ванги? Це просто спекуляція на відомому бренді. Та й новини ці рік від року залишаються одними й тими ж, тільки дати змінюються. А Глоба… Я його передбачення читаю, щоб точно знати, як не буде! А постфактум тоді дивлюся – виявляється, він говорив протилежне, ніж публікувалось не після події, а перед нею.

Усе набагато простіше: Росія веде проти України інформаційну війну не перший рік. Ще у 2008–2010 роках почали з'являтися перші художні книги, де всі українці змальовуються як страшенні вороги «простих героїчних росіян», неодмінно «західняки-бандерівці», з татуюванням у вигляді тризубців і портретів Бандери та Шухевича, ще й до того ж збивають з «путі праведного» слухняних українців-східняків. Але круті російські герої все одно перемагають, ще й повертають під свій вплив нерозумних наших співгромадян. Угадайте, яка доля у цих «витворів»? І це все в красивому антуражі фентезі, попаданства (тобто потрапляння у невідомо які віртуальні світи), фантастичних детективів, які читає головним чином молодь. До того ж це лише один фронт інформаційної війни. Їх безліч. Серед яких й отакі «прогнози».

– Від чого або кого ж насправді залежить доля України, та й «братньої» Росії, чи вийдемо переможцями у двобої з агресором? Мабуть, наш Великий Кобзар крізь століття застерігав про день сьогоднішній: «У тій хатині, у раю, я бачив пекло…».
– На мою думку, яка доля в майбутньому чекатиме на Україну й Росію, залежить від України. Саме від того, де ми знайдемо своє місце. Якщо перетерпимо всі ці негаразди, проведемо реформи, а насамперед дамо відсіч традиційному московському хамству, то наше майбутнє – серед розвинених країн Європи і світу. Якщо ж піддамося на російський шантаж, на тиск внутрішньої бюрократичної гнилі, то й надалі будемо сировинно-промисловим придатком та ринком збуту Росії. Ситуація із самою Росією ще простіша. Утримає Україну – залишиться тією ж самою тоталітарною імперією гіршого варіанту комуно-фашистського типу. Утратить Україну – переживе власну революцію і, очистившись, теж займе досить помітне і поважане місце у світі. Вибір – і за нас, і за Росію – за нами, українцями.

– Чому, на вашу думку, у Росії виникло настільки сприятливе підґрунтя для поширення антиукраїнських настроїв?
– Відповідь насамперед криється в площині економіки. Частина населення, зомбована російським телебаченням, твердо переконана в тому, що Путін її забезпечує матеріально. Водночас у глибині душі вона розуміє, що платити за це «благополуччя» будь-яку ціну, убивати найближчих сусідів, яких ще вчора в один голос іменували «слов'янськими братами», – це не по-людськи. Тому обрана така «цікава» позиція: «в упор» нічого не помічати, а агресивні дії Росії відносно України списувати на деяких тутешніх «фашистів». Пам'ятаєте, хто найголосніше репетує «Тримай злодія!»? Ото і з фашизмом у Росії так. А про те, що політичний режим сучасної Росії відповідає практично всім його ознакам, говорять дедалі більше світових експертів. Подібність путінської Росії до диктатури Беніто Муссоліні в Італії в 1920–1940-х роках відзначав і відомий американський геополітик Збігнєв Бжезінський.

Кожному фашистському режиму притаманний гіпертрофований націоналізм та шовінізм, які на теоретичному рівні обґрунтовують ідею вищості своєї нації над іншими народами. У путінській Росії шовінізм виражається у протиставленні культурної та моральної переваги слов'янської духовності перед західним матеріалізмом та споживацтвом. А типовою демонстрацією російського шовінізму є ідеологема про «старшого» та «молодших» (читай: несамостійних, неповноправних) слов'янських братів.

Головним інструментом Кремля в обґрунтуванні «духовної вищості» росіян над іншими народами залишається Російська православна церква, яка оголошує себе єдиною істинно канонічною поміж інших християнських конфесій. Не кожна церква настільки брутально поливає брудом інших християн – католиків, протестантів і греко-католиків, які, на її думку, єретики та розкольники. Тому сучасний російський фашизм має особливо цинічний, шовіністично-клерикальний характер. Про це добре сказано в сучасній народній пісні: «Это, детка, – рашизм: православный фашизм!».

– І якими, на ваш погляд, мають бути наші кроки, вчинки – як держави в цілому, так і кожного громадянина? Коли остаточно переможе наша Революція гідності, яка забрала стільки життів найдостойніших синів України? Чи стала остання революція підтвердженням її назви?
– Спочатку ми повинні перемогти фашизм, як зробили це всі разом у 1945-му. Потрібна антипутінська коаліція. Перемога над рашизмом і буде остаточною перемогою нашої революції.
Революція гідності показала передусім нам самим, що в нас ця гідність є. Згадаймо себе навіть десять років тому, після Помаранчевої революції. Чи думали ми тоді, що серед нашої молоді знайдуться люди, здатні заради України пожертвувати своїм життям? Що ми мільйонним хором співатимемо Гімн України? Що навіть маленькі діти знатимуть його слова і музику? Що у війні проти «братів», які напали як бандити, підніметься весь народ? Що саме ці хлопчики, які весело «косили» від армії, з таким завзяттям, майже голі й голодні, захищатимуть свою землю, здобуваючи і собі, і державі світову славу? А «покопаймося» в самих собі? Чи чекали ми від себе, що віддаватимемо армії останнє? Що зможемо не просто щось зібрати, а зібрати мільйони? Що робитимемо це, не вважаючи за щось надзвичайне?

Інколи пробую дивитися на все це ніби зі сторони, очима пересічного європейця чи росіянина, якими я їх знала до війни, і розумію, чому перші дивляться на нас із таким захопленням, а другі – з таким здивуванням! Чесно кажучи, вершиною підйому духу нашого народу вважала ще майже рік тому всенародний захист побитих студентів і стійкість Майдану на морозі. А тепер я не знаю, на що ще здатен наш народ. Усе більше мені здається, що наші можливості ми можемо обмежити лише самі. Наша гідність теж, як і наша доля, залежить лише від нас!

– Щиро дякую за оптимістичні слова! Упевнена, що всім нам, українцям, хочеться в якнайкоротшому історичному часі побачити нашу державу оновленою й щасливою.
Світлана Тренич, 24.11.2014, 14:23977
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень