21 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

Художній світ Лермонтова та його зв’язки з Україною

Минулої неділі у ПОУНБ ім. І.П. Котляревського відбувся мистецький вечір «Душа мов має крила», присвячений 200-річчю від дня народження М.Ю. Лермонтова ( 3 (15) жовтня 1814, Москва — 15 (27) липня 1841, П'ятигорськ) — російського поета, прозаїка, драматурга. Так у клубі «Цікавих зустрічей» читачі бібліотеки відзначили ювілей Лермонтова, на чиїх творах виховане не одне покоління полтавців. Слід додати, що українською мовою Лермонтова перекладав Кундзіч Олексій Леонардович. Пам'ять про поета Лермонтова увічнена не лише у назвах вулиць багатьох міст Росії, а й так названа мала планета (2222) Лермонтов так Кратер на Меркурії.

Лермонтовська біографія має скупі відомості про перебування на Україні. Його бабуся брала з собою до Києва, коли відвідувала Києво-Печерську лавру, також поет ще в динстві побував на Чернігівщині. Сучасники Лермонтова писали, що він гарно розмовляв « по-малоросійськи», а ще чудово розповідав українські анекдоти. Лермонтов добре знав малоросійські пісні, завдяки збірці під такою ж назвою, що надрукував М. Максимович у 1827 році. Це був його педагог по Московському університету(викладач історії), відомий ботанік та історик, знавець українського фольклору. Треба додати, що його поезія була настільки популярною серед українців, що в першому українському альманасі «Молодик» було опубліковано три вірша російського поета в 1844 році. У Х!Х ст. та на початку ХХ ст. його твори виходили у Києві, Львові, Херсоні, Одесі, Єкатеринославі. Високу оцінку літературній спадщині Лермонтова дали Іван Франко та Максим Рильський.

Часто трапляється так, що талановита, а тим паче геніальна, людина талановита не в одній сфері. Ось і Михайло Юрійович Лермонтов, який відомий у нас, перш за все як поет, був також математиком, музикантом і художником. До нас дійшли окремі відгуки про його вміння вирішувати складні математичні задачі. Є спогади про те, що Лермонтов виконував на скрипці сладні твори і, навіть проте, що сам писав музику. На вечорі прозвучали пісні на вірші Лермонтова. Так, Олександр Сницький майстерно виконав «Белеет парус одинокий» ( муз. О. Варламова), Андрій Шевченко – «Выхожу один я на дорогу»( мелодія Є. Шашиної, обробка С. Строкіли).

Про Лермонтова-художника ми знаємо більше. М.Ю. Лермонтов залишив після себе не тільки геніальні літературні твори, а й багату художню спадщину. До нашого часу дійшло далеко не все, що він намалював: 13 живописних картин , 44 акварелі, понад 400 рисунків, у тому числі малюнки, що знаходяться у рукописах, альбомах и чотири відтиска з кавказькими сюжетами, що виконані з літографського каменя. Здебільшого його художня спадщина зберігається в Пушкінському Домі (Інститут російсько літератури Російської Академії Наук), в Російській Національній Бібліотеці ім. М.. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі, Російській Державній бібліотеці, Літературному музеї, а також в мемориальних музеях Лермонтова в Москві, в Тарханах, П`ятигорську. На жаль, багато рисунків нині перебувають у різних країнах світу. Про художній світ Лермонтова розповів на заході у бібліотеці член творчого товариства «Художник» Леонід Колесніков, а ілюстрував його виступ відеопоказ репродукцій картин Михайла Юрійовича. У відділі мистецтв, де проходив вечір, було показане й театралізоване дійство. Це Іван Говоров, артист Полтавського обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя, спеціально до заходу підготував іповізацію на теми «Маскараду» Лермонтова.

Художній світ Лермонтова, вступаючи у зв`язок з українською поетичною думкою, сприяв посиленню її естетичного впливу на читачів. Лермонтовська спадщина несе в собі потенційну енергію, яка пробуджує творчу ініціативу художників різних поколінь, що дрпомагає нам глибше зрозуміти і повніше оцінити своєрідність і велич поета, масштабність його особистості.

Оксана Кравченко, 27.11.2014, 12:011302
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень