19 червня 2019 • № 24 (1560)
Rss  

«Коти для примноження доброти»

Саме цим красивим і містичним тваринам останньої неділі лютого був присвячений захід у відділі мистецтв ПОУНБ імені Івана Котляревського. Автором цього мистецько-літературного свята стала Галина Вікторова, завідувач відділу, яка полюбляє котів і в житті, і в мистецтві. Цей захід проходив у рамках її нового проекту «Фарби доброти», щоб привернути увагу до братів наших менших. Цікаво, що проведення вечора співпало з Днем котів у Японії.

Треба додати, що про котів вже не раз йшла мова на мистецьких заходах у Полтаві. Так , у 2014 р., напередодні Всесвітнього дня котів, який відзначається 1 березня, у Виставковій залі по вул. Чапаєва творчим товариством «Художник» спільно з молодими митцями образотворчої студії «Соняшник» була презентована виставка картин (живопис, акварель) про цих тварин. Але у бібліотеці підійшли ґрунтовно і всебічно до вивчення питання про місце, яке посіли коти в мистецтві та літературі. Вела захід Галина Митрофанівна так, що не тільки ознайомила присутніх, а в аудиторії зібралися люди віком від 7 до 70 років, із міфологією прадавнього Єгипту, слов`янською, а ще й з роллю котів у релігії християнства.

« Українські слова кіт і кішка походять від пізньолатинських catus або cattus чи catta. Ще в давньоруську добу була запозичена лексема cattus, яка внаслідок певних фонетичних та морфологічних змін набула вигляду котъ і котъка, що були споріднені з давньочеськими kot і kotwa. Ці лексеми фіксуються у пам'ятках «Житіи Андрея Юродивого» (XV—XVI ст.), «Временнику Георгія Амартола» (XIV—XV ст.). – Сказала Галина Вікторова - Кішки завжди відігравали велике значення в мистецтві. Вперше кішки з'явились в мистецтві стародавнього Єгипту. Про це свідчать знайдені настінні малюнки і мумії. Пізніше, в Греції, кішок зображували на 5 грецьких монетах. В стародавньому Римі кішок зображували на мозаїках, картинах, монетах, щитах і гончарних виробах. Першу картину, на якій кішка була головним персонажем, намалював Леонардо да Вінчі. Згодом у роботах Альбрехта Дюрера, Пітера Брейгеля, Тінторетто і Балтуза також з'являлись картини з кішками. Французький імпресіоніст Мане був першим, хто намалював жінку-кішку».

Оксана Ємець, головний бібліотекар цього відділу, зробила бібліографічний огляд літератури, представленої на книжковій виставці « Коти для примноження доброти». Треба додати, що така виставка вперше влаштована в обласній бібліотеці. На ній показані унікальні видання бібліотеки, які дають уявлення читачам про те, якою бачили кішку живописці різних країн та епох. Пані Оксана провела історичний екскурс в живописну панораму котів, особливе місце приділила скандинавським живописцям, які найчастіше зображали саме цих тварин, зробила порівняльний аналіз робіт Корнеліса Сафтлевена та Вермейна Ян Корнеліса, двох геніальних майстрів. Так, Корнеліс Сафтлевен (1607–1681) створив особливо цікаві релігійні й містичні роботи. Інноваційними були його сатири й алегорії. Сафтлевен досяг успіху в живописі звірів й часто зображував їх як активних персонажів, іноді з прихованою алегоричною роллю . Саме на картині «Школа звірів» у зображених тваринах простежуються характерні людські звички. Козел тут головний, він вважає себе найрозумнішим інтелігентом з виделкою та ножем у копитах. Осел сидить поруч і читає книгу, а кіт тримає в лапах сачок для комах і натякає розбишацьким поглядом на легковірність та грайливість характеру. Картини того часу часто слугували для візуального розширення простору домівок , тому художники особливо ретельно виписували деталі та намагалися максимально використовувати можливості перспективи . Однією с таких картин-ілюзій є «Кіт дивиться через паркан» . Швидше за все, кіт виступає в ролі домашнього улюбленця, адже насолоджується спокоєм та безтурботністю, а можливо — вільного вуличного кота, про що свідчать трохи примружені очі. Дивне, загадкове створіння начебто знає таємницю та лукаво дивиться і позує. Загалом уся творчість К. Сафтлевена сповнена містичних персонажів, а у сюжетах часто знаходять місце коти, ще раз нагадуючи про загадкову потойбічність натури. Абсолютно протилежною за характером виступає кішка в релігійній картині Вермейна Ян Корнеліса (1500–1599) «Святе сімейство біля вогнища» . Ця картина цікава тим, що ще не припинилися діяння інквізиції, для якої кішка вважалася слугою темних сил, а на цьому полотні спостерігаємо, як кішка спокійно насолоджується біля вогнища в ногах Матері Божої, ще ближче до Сина Божого ніж янгол. «Гріхопадіння» Хендріка Гольціуса — ще одна картина на релігійну тематику, де є кіт. На передньому плані дуже привертає увагу сумний кіт, який сидить біля Адама і дивиться прямо на глядача. Швидше за все, символізує нездатність дотримуватися обов’язків. Отже, коти залишалися і залишаються, як бачимо, необхідним та корисним помічником у господарстві нідерландців, домашнім улюбленцем заможних громадян та звичайних селян, привертали увагу та захоплювали багатьох художників своєю граціозною та загадковою натурою.

На виставці у бібліотеці показані роботи відомих художників і учнів МАМ, під керівництвом Олени Волкової. Це живописні картини Яни Малашевської й Олени Волкової; батик Олени Пушкарьової та Галини Лопатіної; графіка та витинанка Наталії Сташкевич та ліногравюра Віри Ніконової; кераміка Володимира Філатова, Оксани Богомолової, Єлизавети Матюхіної; художній розпис тарілі Лариси Лисенко та вишивка Аліни Касіч , інших . Одні автори робіт готувалися заздалегідь, інші підійшли у вигляді експромту, як Олег Мінгальов, який за дві години до початку заходу створив дві акварелі з котами.

Олег Мінгальов розповів читачам про двох своїх котів Чорного і Білого, що стали прообразами його героїв, а ще поділився тим, що коти спілкуються з потойбічними силами і вміють лікувати людей. На завершення своєї бесіди пан Олег мовив:» Я поважаю котів, у них люди навчаються правдивості та мудрості, а ще жити без страху».

Як і в мистецтві, в літературі кіт посідає важливе місце. Він часто ставав персонажем різних творів, поем, віршів, казок. Наприклад, «Кішка, яка гуляла сама по собі» Редьярда Кіплінга, «Чорний кіт» Едгара По, «Кіт у чоботях» Шарля Перро, Кішка-Кривоніжка з казки Джанні Родарі «Джельсоміно в Країні Брехунів», «Життєві переконання кота Мурра» Е. Т. А. Гофмана, «Ваш покірний слуга кіт» Нацуме Сосекі, «Кіт усередині» Вільяма Берроуза, «Королівська аналостанка» Е. Сетона-Томпсона, «Шамайка» Юрія Коваля. Кіт Бегемот — один з головних персонажів «Майстра і Маргарити» Михайла Булгакова. У казці Люїса Керролла «Аліса в країні Чудес» одним з персонажів є Чеширський кіт. Саме тому на заході прозвучало багато літературних творів українських письменників ХХ і ХХ1 століть про цих тварин. Зокрема, у авторському виконанні прозвучали три епіграми Павла Стороженка та гуморески «Кота не бачили» і «Привчили» Зінаїди Токар.

Потрібно додати, що котам присвячено ряд українських мультфільмів, знятих на студії Київнаукфільм — «Кит і кіт» (1969), «Ниточка і кошеня», «Кіт Базиліо i мишеня Пік» (обидва — 1974), «Як песик і кошеня мили підлогу» (1977), «Кошеня» (1979), «Відчайдушний кіт Васька» (1985), «Котик та Півник» (1991), «Про кішку, яка упала з неба» (2005), «Жив собі чорний кіт» (2006).

Фотомистецтво теж не обійшло цю тему. Ельвіра Страшко представила велику виставку кольорових світлин полтавських котів. До шляхетної справи долучилися й полтавські колекціонери. Так, Юрій Меліхов спеціально до вечора підготував виставку дореволюційних листівок котів, якою відразу зацікавилися читачі бібліотеки, адже вперше побачили такі речі.

Серед прозвучавших на заході пісень, найбільше оплесків було на адресу барда Ігоря Овсяннікова за оригінальні твори «Кішки» та «Кішка сидить на подушці», що спонукають до роздумів, навчають цінувати тварин, турбуватися про них і примножувати доброту.

Потрапивши на цю виставку, яка ще працює в бібліотеці, одразу відчуваєш неймовірне піднесення, позитивний настрій та яскраві, іскрометні посмішки, котрі, здається, йдуть від самих картин. Надзвичайне різноманіття матеріалів, технік, видів живопису, батіку, вишивки приємно дивує. Тут кожен з відвідувачів може знайти для себе саме свою улюблену роботу, котра зачепить струни душі і задзвенить вона в унісон з картиною, із серцем автора, як відголосок його настрою. І наповнюється виставкова зала неймовірною енергетикою, у якій купаєшся, як у сонячному промінні...

Оксана Кравченко, 03.03.2015, 13:001526
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень