27 червня 2019 • № 26 (1562)
Rss  

Олексій Нестуля: Коли все станеться так, як хочуть жінки,  — світ стане красивим!

Весна – це пробудження, що обіцяє нам сонце й тепло, які мають нарешті взяти гору над холодом і мрякою. Народжуються нові мрії й сподівання. Не можна сказати, що в інші пори року вони нас не збуджують, але весною все буяє на рівні генетичної пам’яті й історичної підсвідомості. Коли не було ще технологій, теплиць, весна давала таку жадану змогу торкнутися первоцвітів і бруньок, першого листу й не випаленої ще спекою трави. Людина раділа, що вижила в жорстокий час лютої зими, – ми вміли дихати на повні груди цим особливим весняним повітрям. Це генетична пам’ять багатьох поколінь мобілізує нас від сонливих і депресивних настроїв, обіцяючи оновлену радість і надихаючи сповнювати найшаленіші мрії. Ідеї будуть втілені, задуми розвинуті, весна – це завжди прекрасно! І найдивовижніша серед цього емоційного сплеску – жінка у всій величі й красі тисяч граней і відтінків, якій до снаги гармонізувати й направити цю стихію оновлення.

То яку ж роль жінка відіграє у світі? Що в ній за невимовна магія, яка так вабить і полонить, обіцяє і сповнює душу сяянням, обдаровує перемогою й надихає на звершення? Як ставилися до жінки в тенденції становлення й утвердження притаманних сучасному світу соціальних ролей? На всі ці запитання зголосився відповісти доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки й торгівлі Олексій Нестуля.

– Олексію Олексійовичу, традиційне свято – Міжнародний жіночий день 8 березня – мені особисто хотілося б, для себе принаймні, прочитувати не в сенсі радянського свята, а глибше, сягаючи, може, ще аж давньослов’янської міфології. То як же наші предки ставилися до жінки?
– До певної міри в прадавні часи був культ жінки, тому що у слов’ян вона мала рівні права з чоловіками, а іноді й більші, уособлюючи в собі божественну суть родючості й продовження роду. Глиняні статуетки жінки, яким поклонялися, були знайдені ще в епоху трипільської культури. Вони – традиційний атрибут давньослов’янських археологічних знахідок. Навіть та кількість жіночих прикрас, віднайдених археологами, відносно до чоловічих атрибутів свідчить, що жінок поважали, любили, хотіли радувати й балувати, і робили це із задоволенням. В Україні жінка ніколи не була додатком до чоловіка. А тим більше в козацьку епоху, коли на час походу чоловіків чи військових дій на її відповідальності залишалося господарство й виховання дітей – усе трималося на жінці. Це завжди викликало глибоку повагу в суспільстві.

А що святкуємо цей день на самому початку весни, то треба віддати належне революціонерам – вони дуже вдало підібрали час. Мабуть, пощастило. Хоча, певні аналогії в цьому також є, пов’язані з роллю жінки в історії.

– Яка історична жіноча постать у вас викликає найбільше захоплення?
– Таких образів насправді багато. Найперше, що спадає на думку, – Жанна д’Арк. Харизматична особистість, яка віддала життя за свободу своєї Вітчизни, не зрадивши власну місію, своє покликання. Жінка, котра запалювала в чоловіках жадання перемоги, – втілення рішучості й водночас жіночності, краси зов-нішньої й досконалості внутрішньої.

Крім того, мене захоплюють жінки, що багато досягли в науці, були першопрохідцями, наприклад Марія Кюрі, яка першою довела існування двох радіоактивних елементів: полонію і радію. А скільки дивовижних образів жінок в історії України – починаючи від княгині Ольги, котра стала втіленням державотворчої мудрості й жіночності, рішучості й поступливості, відваги й тендітності, – це в поєднанні доводить, що жінка аж ніяк не менш далекоглядна за чоловіка і зовсім не слабка.

Особливість жіночого світосприйняття – глибина й гнучкість. Чоловіки тішаться, що пізнають світ завдяки інтелекту й видатним розумовим здібностям, мисленню. А насправді глибше пізнання дають емоції. Емоційна сфера у жінок розвинута набагато краще, ніж у чоловіків. Не тому, що вони сентиментальні й вразливіші, – жінки керуються інтуїцією, їхні почуття й мозок у постійному напруженому діалектичному зв’язку. Завдяки ключику емоцій жінка проникає глибше в сутність подій, підсвідомо відкриваючи колективну мудрість цілих поколінь. Це довів Карл Густав Юнг ще в 30-ті роки минулого століття.

– Чоловік – це ідея, а жінка – долоні, які цю ідею донесуть до втілення?
– Дуже часто саме так і буває. Невипадково кажуть, що чоловік стає тим, ким хоче бачити його жінка. Вона малює ідеальний образ свого коханого, а йому це настільки подобається, що він починає втілювати цю її неймовірну мрію, сягаючи захмарних висот. «Посієш думку – пожнеш вчинок, посієш вчинок – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю» – цей логічний ланцюжок вибудували ще в Стародавній Греції. Певно, що жінка зробила це першою, сіючи потрібні їй образи.

Також жінка має надзвичайно могутній енергетичний потенціал. Буденна ситуація: чоловік прийшов після роботи, його вабить диван перед телевізором, він зморений працею, а жінка, котра часто працює з ним на рівних, швиденько готує вечерю, спілкується, дає лад його завтрашньому одягу. У ній наче існує резерв енергії, невичерпний потенціал. Жінка просто усвідомлює свою життєву місію – бути Берегинею для своїх дітей, чоловіка і родинного вогнища. Людина здатна на дуже потужні вчинки, осягаючи їх глибинний сенс. Це в жінці варто цінувати й берегти, а не просто користуватися цим.


– Жінки у вашому житті – це мама, дружина і внучка?
– Одного разу я не зрозумів спочатку вислів мого рідного брата і якоюсь мірою навіть на нього образився. На моє зауваження: «Сергію, ти повинен…», він відповів досить категорично: «Окрім мами, я нікому і нічого в цьому житті не винен!» Це відповідає дійсності, бо мама нам дає життя, вчить дивитися на цей світ, маминими поясненнями ми починаємо щось у цьому світі розуміти.

А дружина стає зіркою, що визначає всі життєві злети й ті образи, яким хочеться відповідати.

Внучка – спалах щирої внутрішньої енергії, підсвідомої, яка ще не придавлена формальними заборонами, рамками суспільної поведінки, вона й мене повертає до джерел чистого сприйняття щирості й радості. Безперечно, це захоплює!

Тішуся, що в мене прекрасні невістки. Батькові трьох синів, вони дарують мені особливу радість спілкування.

У такому оточенні почуваюся молодим, бадьорим, відчуваю, що є заради кого жити, є кого любити, захоплюватися, а це й робить мене щасливим!

Усім жінкам бажаю, щоб чесноти і притаманні лише їм особливості шанувалися чоловіками, аби їх любили, поважали, у них закохувалися, щоб ними пишалися, підтримували й оберігали, бо без жінок наше життя втрачає сенс, стає тьмяно-буденним і беззмістовним! Мені здається, ми повинні вчитися цінувати жінку! Головне, щоб жінки усміхались і на їхніх очах не було сліз, не було скорботи й тіні хвилювання за кожного з нас, за мир і долю України! Коли все станеться так, як хочуть жінки, – світ стане красивим!
Марія Бойко, 11.03.2015, 12:561345
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень