25 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

На подвір’ї колишнього банкіра виросла… школа

Устарому приміському селищі, яке називалося Юрово-Некрасівка, у кінці вулиці Шевченка був колись ошатний будинок під солом’яним дахом. Обнесене тином велике подвір’я, за ним – фруктовий сад, у кінці саду – ставок… Усе це до революції належало керуючому банками Леоніду Івановичу Устименку, а після революції двом господарям – Олексію Бабичу і Митрофанові Рибалку.

На всю Юрово-Некрасівку була колись єдина початкова, що стала потім семирічною (школа №18), яка розташовувалася в пристосованому будиночку біля залізничної колії. І ось в 1938 році на території садиби Бабича й Рибалка розпочалося будівництво середньої школи №25 з українською мовою навчання...

А вже влітку 1939 року над Юрово-Некрасівкою, де досі не було навіть жодної двоповерхової будівлі, піднялася красива триповерхова споруда. В експлуатацію школа вводилася поетапно. Частина учнів тоді навчалася у школі №9, де зараз школа боксу по вул. Халтуріна. У серпні 1940 року школу повністю здали в експлуатацію. Першим директором навчального закладу став М.І. Ніколаєнко. Тут тоді навчалися близько 1300 учнів. У 1941році зі стін школи №25 вийшли 68 випускників, з яких 20 загинули на війні, захищаючи Батьківщину.

До 18 вересня 1941 року в приміщеннях школи розташовувався військовий шпиталь. Під час окупації тут розмістився штаб однієї з німецьких частин.

Газета «Правда» від 11 жовтня 1943 року в статті «Підпільники Полтавщини» писала, як учениці полтавської школи №25 Оксана Касінова, Наталія Кривко та Надія Кривобок (входила в підпільну групу Баяна-Лімова) рятували радянських бійців, переховували їх на горищах та у підвалах, ділилися останнім шматком хліба. При відступі німці спалили школу. Старожили розповідали, що в повоєнні роки в підвалах зруйнованої споруди переховувалися злочинці. Коли міліція ліквідовувала банду, була ціла історія в стилі Гліба Жеглова і Володі Шарапова.

У 1948 році експертна комісія оглянула спалену «коробку» і дійшла висновку, що її стан задовільний і дозволяє відновити в попередньому вигляді. Школа була збудована за типовим проектом №102-а українського «Шкіл-проекту», однак на місці вирішили покращити архітектурне оформлення фасадів, доповнити новими пілястрами, переробили обрамлення головного входу. Увесь периметр триповерхової будівлі увінчав карниз, бокові частини зазнали невеликих змін, а на фронтоні головного фасаду виконали ліпний орнамент у вигляді дубових листків із написом «Школа №25». Перед фасадом стояли два будинки, які пізніше «перенесли». Автор проекту реконструкції – інженер М.М. Завалій. Територія школи на той час мала площу 2,31 га, ще й межувала з фруктовим садом. Огороджена ділянка вздовж червоної лінії з боку вулиці Шевченка шлакоблочним парканом з металічною решіткою.

У відбудові школи допомогу будівельникам надавали педагогічний та учнівський колективи на чолі з директором А.М. Терюміним. Школу ввели в дію в 1950 році, але, як виявилося, зарано. Начальник обласної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю В.Сахно, звітуючи на сторінках «Зорі Полтавщини», зазначав: «Школу №25 на Шевченка, 119 прийняли без водопроводу, каналізації, вентиляції та благоустрою території. Покрівля, виконана з порушенням проекту та технічних умов, у багатьох місцях протікала, місцями обвалилася штукатурка фасадів. Проте у міськвиконкомі «впливові» люди натякнули, що школа зараз вкрай необхідна».

До 1954 року школа була чоловічою. Із 1955 року її очолив І.Т.Зеркалій, який керував закладом 22 роки. Створили школу бальних танців, а серед гуртків найбільших успіхів досягнули вихованці радіотехнічного. Вони перемагали в обласних змаганнях, брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в 1957 році, посіли дванадцяте місце серед команд СРСР, спостерігали за супутниками землі. У 1957 році школярі власними силами почали будівництво виробничих майстерень.
На фото: У серпні 1950 року ще тривала відбудова школи №25 та зведення паркану.
У 1960-х роках на території школи розрісся сад, створили кролеферму. Велася велика робота на пришкільних ділянках. 22 квітня 1960 року до 90-річчя від дня народження Леніна на подвір’ї школи відкрили бюст вождеві пролетаріату (демонтували в 1990-х). Це було місце для лінійок та прийому школярів у жовтенята й піонери. У 1961 році переможцем Всесоюзного змагання піонерських дружин стала дружина ім. Лялі Убийвовк, піонерів відзначили поїздкою до Москви. За виручені кошти від зборів макулатури у школі, окрім обладнання для навчання, з’явилися не для всіх тоді доступні радіоприймач та магнітофон. У 1965 році спортсмени СШ №25 виграли традиційну міську легкоатлетичну естафету на честь визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників, – писала «Зоря Полтавщини». Шефами школи стало тролейбусне управління (нині
КП «Полтаваелектроавтотранс»).

У 1970-х у Київському районі міста йшло активне будівництво. Школа працювала у дві зміни, класи були переповнені. Почалася розбудова навчального закладу: з’явився новий корпус, у якому розташувалися актовий, спортивний і танцювальний зали, бібліотека, адміністративні та класні кабінети. Почали будівництво стадіону. Школа була однією з кращих в області з навчально-виховної роботи. «Порядок у всьому» – таким девізом характеризують період керівництва І.Т.Зеркалія. У 1976 році школу очолила З.Л.Агафонова.

З 1980 року почався капітальний ремонт, і учні два роки займалися в школах №№ 3, 6 та 18. Ремонт закінчувала вже М.Ф. Антоненко, яка стала директором школи у 1981 році. Проводилася велика пошукова та краєзнавча робота, були зібрані матеріали про випускників, які стали воїнами-інтернаціоналістами. Серед них і «афганці»: Владислав Гончаренко, Сергій Баранов, Володимир Задорожний, Вадим Биков та Сергій Нетребін.

У 1990 році в школі навчалося 1200 учнів, працювало 120 вчителів. Діти відвідували й мотогурток, а учні одинадцятих класів здають іспити на отримання водійського посвідчення категорії «А». У 1996 році школу очолив молодий енергійний ентузіаст Г.А. Ринковий. Шкільна команда «Ерудит» бере участь у брейн-ринзі від області на республіканському рівні. Учні є активними учасниками поетичних і прозових конкурсів. У 1999 році створена кімната історії школи, значну частину матеріалів з якої і використано в цій публікації.

Серед випускників СШ №25 – майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту СРСР з легкої атлетики Леонід Бартенєв, народний артист України Віктор Мірошниченко, скульптор та графік Євген Путря, солістка гурту «Фрістайл» Ніна Кірсо, майстер спорту міжнародного класу з гирьового спорту Ростислав Куцевол, кандидат біологічних наук Євген Бруннер, навчався також у школі й заслужений художник України Микола Підгорний.
Володимир Сулименко, 19.03.2015, 15:391143
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень