22 травня 2019 • № 20 (1556)
Rss  

Кількість шахрайств зростає, довірливих громадян не меншає

Правоохоронці області продовжують фіксувати зростання кількості шахрайств. Причому зловмисники використовують не тільки відпрацьовані методи, а й розширюють «асортимент» методів забирання грошей у довірливих громадян. Лише за два місяці поточного року відкрито близько 350 кримінальних проваджень за фактами шахрайства, з них понад 100 – обман громадян з використанням реквізитів платіжних карток.

Інтернет-покупки: зранку стільці, увечері – гроші

Як розповів керівник сектору боротьби з кіберзлочинністю обласної міліції Олександр Кравченко, інтернет сьогодні – сприятливе середовище для шахрайств завдяки анонімності й масовості.

– Аферистів насамперед приваблює попит на послуги інтернет-магазинів та аукціонів, який щороку зростає у рази, – розповів Олександр Кравченко. – У Полтавському регіоні зареєстровано 80 фактів шахрайств з використанням інтернет-ресурсів, серед яких переважають купівля-продаж товарів чи послуг, а також списання та викрадення коштів з банківських рахунків.

За словами правоохоронця, аферисти часто створюють фіктивні акаунти з товаром або послугами, за які вимагають від клієнтів передоплату. Суми збитків, завданих потерпілим, коливаються в межах від 100 гривень до 11 тисяч гривень.
– Складність викриття зазначеної категорії злочинів полягає у великій географії їх скоєння, – продовжив Олександр Миколайович. – Ідеться насамперед про те, що картки, на які жертви переказують кошти, імітуються в одній області, знімають готівку в іншому регіоні, а, власне, потерпілий перебуває у третьому місці країни.

Аби не стати жертвами інтернет-шахрайства, потрібно перевіряти номери телефонів, адреси електронної пошти та карткового рахунку за пошуковими сервісами інтернет-мережі. Оскільки може з'ясуватися, що, по-перше, ці контактні дані належать зовсім іншій людині; по-друге, пошукова система може виявити кілька інших облікових записів з аналогічними телефонами та адресами, що може свідчити про зміну відомостей про себе з метою обману покупців (продавців).

За придбаний через інтернет товар слід розраховуватись зі службою доставки за фактом його отримання або передавати готівку безпосередньо продавцеві в руки. Не варто переказувати кошти на гаманці електронних платіжних систем, оскільки це не гарантія стовідсоткової ідентифікації особи користувача (продавця). Якщо продавець пропонує перерахувати кошти на рахунок однієї з банківських установ, треба попросити у нього копію паспорта, а для інтернет-магазинів – реєстраційні документи суб'єкта господарювання, аби перевірити відповідність банківських реквізитів даними продавця (шахраї зазвичай використовують банківські картки сторонніх осіб, тому необхідно уважно перевірити, чи є розбіжність між анкетними даними продавця та власника картрахунку).

Якщо обману уникнути не вдалося, і продавець (покупець) не виходить на зв'язок (відключений телефон, ігнорує електронні повідомлення), то слід скопіювати в електронному вигляді або за допомогою копіювальної техніки чек та/або інші документи, які підтверджують оплату, зберегти смс-переписку та історію дзвінків з мобільного телефону (бажано зробити скріншоти (миттєві фотознімки екрана) або фото цих відомостей), у жодному разі не видаляти історію переписки із «шахраєм», зробити скріншоти сайту, соціальної сторінки з його оголошеннями, зберегти поштові повідомлення разом із заголовками, будь-які контактні дані афериста та його можливих співучасників: номери телефонів, e-mail, skype, інших профілів спілкування. Ці дані можуть потім допомогти правоохоронцям у пошуках злочинців.

Махінації з картками

Щотижня міліція реєструє факти незаконного списання коштів із карткових рахунків клієнтів банківських установ. За інформацією управління карного розшуку обласної міліції, з початку року на Полтавщині відкрито понад 20 таких кримінальних проваджень.

За словами Романа Іващенка, заступника начальника карного розшуку області, шахраї використовують стандартні прийоми із застосуванням засобів зв'язку (стаціонарних або мобільних телефонів), часто – з прихованими номерами.
– Одна з найпоширеніших схем: повідомляють власникові банківської картки про несанкціоновану спробу списання коштів. Далі переконують назвати реквізити банківських карт, пін-коди тощо, аби відвернути крадіжку, – пояснив правоохоронець. – Іншими словами, просять озвучити конфіденційну інформацію, знання якої дає змогу аферистам за лічені секунди перерахувати кошти на «тіньовий рахунок», а потім зняти готівку на території іншої області.

Інший популярний метод – телефонувати чи направляти смс-повідомлення з вимогою погашення кредитної заборгованості шляхом перерахування грошей на відповідний рахунок. У таких випадках сума завданих збитків залежить від фактичної суми грошових коштів на розрахункових рахунках і кредитного ліміту картки «жертви».

Отже, щоб не стати жертвами «карткових грабіжників», слід уникати сумнівних і незрозумілих платіжних операцій. Якщо дозвонювач відрекомендовується працівником банку, потрібно вимагати його персональні дані та номер телефону, з якого він дзвонить, щоб у подальшому перевірити отриману інформацію в банківській установі. У жодному разі не можна повідомляти стороннім особам конфіденційну інформацію (реквізити банківських карт, пін-коди, персональні дані, секретні слова тощо).
Оксана Ханас, 30.03.2015, 12:162128
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31
<квітень