19 лютого 2019 • № 7 (1543)
Rss  

Повернення забутих імен

Виставка під назвою «Нема пророків у своїй Вітчизні» із циклу «Забуті імена», яка цими днями відкрилася у літературно-меморіальному музеї Івана Петровича Котляревського, як раз є свідченням того факту, що полтавці пам’ятають своїх видатних земляків, життя котрих пройшло поза межами краю. Ця фотовиставка організована під егідою Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Управління культури і є даниною пам`яті нашим талановитим митцям.

Експозиція виставки розповідає про життєвий і творчий шлях п`яти непересічних постатей на ниві образотворчого та кіномистецтва, котрі нині не відомі широкому загалу.

Це живописець та скульптор Мане-Кау - Мане Лазаревич (справжнє - Кау Емануель Лейзерович), який народився у м. Кременчуці Полтавської губернії в 1894 р., а помер в м. Тель-Авіві в 1962 р. Він у 1932 р. отримав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі за картину «Біля стіни плачу». До речі, саме його портрет створив в 1932 р. П. Пікассо.

Плеяду художників продовжує живописець і пейзажист Хайнріх Едуард Мюллер, який народився у нашому місті в 1823 р., а пішов за межу у м. Дрездені ( Німеччина). Він навчався у Дрезденській академії мистецтв у майстерні пейзажного живопису А. Л. Ріхтера. На виставці в музеї серед його робіт показано і малюнок , створений олівцем, під назвою «Полтава» (1845 р.).

Завершує мистецьке тріо живописець та графік Карел Ліска, який народився у Полтаві в 1914 р.. а закінчив земний щлях у ДайзендорфІ (Німеччина). Він закінчив у Празі середню школу і Технічний університет, а пізніше - Карлівський університет. Ліска писав пейзажі та портрети. Був учасником виставок у Чехословаччині,Німеччині, Швейцарії. У музеї можна побачити фото його ліногравюри «Краєвиди Праги» (1974 р.)

Портретну міні-галерею акторів на тлі епохи розпочинає Григорій Хмара, який залишив слід не тільки в театральному, а й у кіномистецтві початку ХХ ст. Григорій Михайлович народився в Полтаві в 1893 р., а помер у Парижі в 1970 р. Його життя тісно пов’язане з російським театром. З 1910 по 1920 рр. – актор МХатУ Станіславського. У 1915 р. починає зніматися у російському німому кіно. У 1920 році разом з театром гастролював у Німеччині. Того ж року він знявся у стрічці Роберта Віне. Зіграв головну роль у фільмі «Раскольніков». У 1925 р. зіграв у стрічці «Безрадісний провулок»! разом з відомими актрисами Гретою Гарбо й Астою Нільсен. З 1923 року живе у Франції, де проводить театральні уроки у власній студії на Монматрі, як учень і послідовник Станіславського і авторитетний теоретик його системи.

Еспозиція присвячена іще одному театральному актору Олександру Хмарі, який народився у Полтаві в 1894 р., пішов за межу у 1988 р., а похований у Москві. Він грав у МХТі, Вахтангівському театрі. На його творчому рахунку понад 30 ролей. Треба додати, що Олександр Михайлович прекрасно грав на гітарі.

Виставка цікава і нетрадиційна, спонукає глядача до думки.

Оксана Кравченко, 30.03.2015, 12:54812
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29
<січень