15 липня 2019 • № 28 (1564)
Rss  

1 квітня — 206-та річниця від дня народження Миколи Гоголя. Чи «правильно» ми відзначаємо цю вікопомну дату?

Цього року, зважаючи на «неювілейну» дату з дня появи на світ Миколи Васильовича, спробуємо відійти від традиційного висвітлення його життя та творчості і представити думку деяких вітчизняних і зарубіжних гоголезнавців стосовно дати народження нашого славетного земляка.

Тож у який день народився Гоголь?

Микола Гоголь. Малюнок виконано олівцем з натури художником Олександром Івановим під час перебування письменника в Римі у 1830-х роках.
Із цього приводу спочатку ознайомимося з думкою професора Московського університету Володимира Воропаєва.

Якщо звернутися до енциклопедичних видань, то виявиться, що в більшості з них стоїть дата, не відповідна істині, зауважує вчений. Усі радянські енциклопедії та словники так само, як і роботи найвідоміших російських гоголе-знавців – Ігоря Золотусського та Юрія Манна, – сповіщають, що Гоголь народився в 1809 році 20 березня, або 1 квітня за новим стилем. Однак якщо Гоголь народився 20 березня, то відзначати день його народження слід 2 квітня за новим стилем… (У нашому столітті при перерахунку зі старого стилю на новий додаються 13 днів). Крім того, і це головне, – Гоголь народився 19 березня, а не 20-го. На цей рахунок є неспростовні докази.

За свідченням Марії Гоголь, матері письменника, «народився він у дев'ятому році 19 березня». Двоюрідна сестра Гоголя, Марія Синельникова, писала Степану Шевирьову – другу й духівнику Гоголя – 15 квітня 1852 року: «День его рождения мне очень памятен – 19 марта, в один день с его меньшой сестрой Ольгой…». В одному зі своїх листів Ольга згадує: «Он был на 16 лет старше меня… он родился в девятом, а я – в двадцать пятом году, и заметьте, в один и тот же день, 19 марта». У 1852 році, незабаром після кончини Гоголя, Відділення російської мови і словесності Російської академії наук прийняло рішення видати його біографію. Написати її було доручено Степану Шевирьову. Улітку 1852-го він вирушив на батьківщину письменника для збору матеріалу і зі слів родичів Гоголя зробив запис: «Родился 1809 года, 19-го марта, в 9 часов вечера. Слово Трофимовского, когда он смотрел на новорожденного: «Будет славный сын!».

Залишається тільки знайти логічне пояснення цій понад двохсотрічній науковій «бучі», коли ще два «свідки» – найближчий друг Миколи Васильовича Іван Аксаков, а слідом за ним і сучасний французький письменник і дослідник життя і творчості нашого славетного земляка Анрі Труайя – чітко зауважують, що сам Гоголь святкував свій день народження 19 березня.

Однак це не перша і не остання загадка, яку залишив нам, нащадкам, Микола Гоголь.

Пам'ятник М.Гоголю в місті Ніжині Чернігівської області на головній алеї у сквері Гоголя в центрі міста. Монумент є першим за часом створення – 4 вересня 1881 року – не лише в Україні й тодішній Російській імперії, а й у всьому світі.
Наприкінці наведу слова про нашого геніального земляка того ж Анрі Труайя, який також підпав під чари Миколи Васильовича і ділиться з нами всіма гранями власних відчуттів від його особистості: «В очах західного читача двома стовпами російської літератури є Ф.М.Достоєвський і Л.М.Толстой; в очах російського читача обидва вони перебувають у тіні невисокого зросту людини з довгим носом, пташиним поглядом і саркастичною посмішкою. Ця людина є, можливо, найекстраординарнішою, генієм-самородком, якого коли-небудь знав світ. Серед письменників свого часу він постає як унікальний феномен, який, дуже швидко позбувшись впливу інших, захоплює своїх шанувальників у світ фантасмагорій, у якому співіснують смішне і жахливе...».

А ще – глибоко містичне. Микола Гоголь таки вміє тримати інтригу навіть більш ніж через століття з дня свого народження!..

Виявляється, що…

…поняття «старий» і «новий» стиль пов'язане з юліанським календарем, який був уведений ще у 45 році до н. е. і поширився по всій Європі. У ньому була закладена тривалість обороту Землі навколо Сонця 365 днів + 6 годин. Ці 6.00 підсумовувалися, і раз на чотири роки з'являвся додатковий день – 29 лютого. Начебто логічно! Але поступово, при розрахунку християнських свят стало очевидно, що цей календар не надто точний. І ось 5 жовтня 1592 папа Григорій XIII видав буллу, що цей день повинні вважати 15 жовтня. Різниця між датами юліанського календаря і нового (григоріанського) календаря склала 10 днів.

У Російській імперії юліанський календар продовжував використовуватися по 31 січня 1918 року, коли після 31 січня настало відразу… 14 лютого! У цей час різниця між двома календарями становила вже 13 днів. А ще для зіставлення дат слід запам'ятати, що у XVI і XVII століттях різниця становила 10 днів, у XVIII столітті – 11, XIX – 12 днів, XX і XXI століттях – 13 днів, у наступному це вже буде 14 днів тощо.

Щоб не заплутатися в цих розрахунках, журналісти «Полтавського вісника» вирішили внести і свою дослідницьку лепту в досить спірне донині питання. Тож ми звернулися за коментарем до фахівців Полтавської гравіметричної обсерваторії, які з радістю взялися нам допомогти, за що редакція їм щиро завдячує. Отже, науковці підтвердили, що в XIX столітті, коли народився Микола Гоголь, різниця між «старим» і «новим» стилем справді становила 12 днів.

Цікаво, а чи зважали у своїх дослідженнях на ці історичні тонкощі вчені мужі останніх двох століть? Невже ще одна таємниця в суто гоголівському стилі?
Світлана Тренич, 06.04.2015, 14:291141
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень