24 квітня 2019 • № 16 (1552)
Rss  

Про бардів і «Дзеркала»

У СРСР бардами стали називати виконавців авторської пісні (більш сучасний термін, що його використовують в українській мові — співана поезія) — жанру, що виник у 1950-х роках. Українські барди — виконавці пісень (у тому числі власних) в жанрах «бардівської пісні», «співаної поезії» тощо. Виконання пісень ведеться переважно під акомпанемент шестиструнної гітари класичної форми або ж стилізованої під кобзу; зустрічаються і барди, що акомпанують собі на інших музичних інструментах: фортепіано (Сергій Шишкін), ліра й кобза (Едуард Драч) тощо.

Українські барди здебільшого не ототожнюють себе з російським бардівським рухом, проте існує прошарок бардів, котрі вважаються водночас українськими та російськими. Потрібно додати , що багато українських бардів виступають проти використання назви «барди» та воліють називатися «співцями», «кобзарями» чи просто «виконавцями». Основні мотивації цього такі: слово «бард» не є питомо українським; термін «бард» здебільшого асоціюється саме з російськими (російськомовними) виконавцями. Дехто з українських бардів навіть вдавася до інших крайнощів, самоназиваючись іншим словом іноземного походження — «кантором» (Кость Павляк), проводячи асоціації з традиціями латиноамериканських виконавців періоду визвольної антиамериканської боротьби (наприклад, Віктор Хара у фільмі Діна Ріда «Ель Кантор»).Хоча окремі митці творили самодіяльну українську пісню ще наприкінці 60х — на початку 70х років (Олександр Ігнатуша), проте рух українських бардів як явище сформувався наприкінці 80-х років 20 століття. Організаційне оформлення жанру відбулося під час перших фестивалів авторської пісні «Оберіг» та «Червона рута». Багато хто з українських бардів «першої хвилі» були двомовними..Українські барди «першої хвилі», як правило, брали активну участь у здобутті Україною незалежності. Фактично на перших фестивалях українських бардів Україна дізнавалася про свою справжню історію та свої справжні прапори. Найбільша суспільно-політична активність українських бардів припадає на 1989–1991 роки. Після проголошення Україною незалежності у 1991 році та приходу до влади колишньої партійної номенклатури робиться все, щоб знизити активність українських бардів, применшити їхню роль у політичному житті та звести на манівці.

Багато з них змінюють напрямки творчості, переходять до інших жанрів або у своїх піснях починають більше приділяти уваги ліричній та лірично-інтимній тематиці. Наприклад,Тризубий Стас у цей час пише фантастичну повість «Нічия земля». Марія Бурмака створює музичний гурт і фактично стає поп-виконавицею, хоча і власних пісень. Едуард Драч заглиблюється у вивчення і реставрацію лірництва та кобзарського мистецтва. Наприкінці 90-х років з'являється друга хвиля українських бардів, котрі зросли як творчі особистості на творах бардів першої хвилі. Однак суспільно-політична ситуація в Україні на той час складається такою, що не сприяє написанню гостросоціальних пісень. Барди другої хвилі зосередилися на переспівуванні пісень бардів першої хвилі чи обробці народних, стрілецьких, повстанських та упівських пісень. Бурхливе відродження оригінальної патріотичної бардівської пісні відбулося завдяки Євромайдану: на Київському Майдані співав Зеник, на Харківському — Микола Воловик та багато інших.

На прикінці минулого століття у Полтаві вже розвивалися свої напрямки бардівської пісні,а в нашому столітті з`являлися цілі колективи бардів. Минулої неділі у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І. П. Котляревського відбувся концерт добре відомого в обласному цкентрі тріо «Твій берег». У складі колективу Олексій Семенов (інженер-енергетик), Людмила Шихова (бухгалтер), Сергій Шерман-Короленко (інженер-програміст) – всі вони – актори театру «Надії маленький оркестрик». А ще - це виконавці, які самі пишуть пісні і популяризують творчість місцевих авторів. Треба додати. Що О.Семенов та С. Шерман-Короленко чудово грають на гітарі. А Сергій назаході в бібліотеці ще продемонстрував майстерну гру на флейті. Тріо назвало концерт – підсумок, звіт, який присвячено п`ятиріччю «Твого берега» на ниві бардівської пісні, «Дзеркала» не випадково. Олексій Семенов так пояснив виникнення назви:» «В інтернеті нині дуже багато брехні. Немов у казковому королівстві кривих дзеркал, а ми-лірики даємо реальну картину світу, а ще, через те, що у нашого колеги –актора Ігоря Нікітіна є прекрасна пісня з такою ж назвою, котру він подарував нам. Ювілейний захід було побудовано у формі усного журналу. У першій сторінці під назвою «Краще за останні роки» прозвучали пісні Миколи Старченкова, Анатолія Кірєєва, Наташи Афанасьєвої та Людмили Шихової. Треба додати, що саме пісня Люди «Розкрийте вікна», що прозхвучала у фіналі сторінки, стала візитною карткою цього колективу. Друга – поетична. Її озвучила поетеса Юлія Бардіна. Третя сторінка під назвою «Ми такі різні» сповна розкрила індивідуальність кожного виконавця. Тепло зустріли слухачі ніжну пісню «Моя маленька леді» Олексія Семенова, яку він присвятив донці Ірині. А багато жінок відчули ностальгію за високим почуттям любові, коли слухали романс Сергія Шермана «Розірвані черевики», поринувши в картуазне кохання часів середньовіччя. Четверта сторінка знову була поетичною, але з гумором і елементами театрального дійства. Її представила поетеса Олена Савченко(Ленка-Нетленка). До речі, Ленка-Нетленка на цьому заході з нагоди ювілею, проявила себе як поет-пісняр, акапельно виконавши свій новий романс. Остання сторінка показала читачам бібліотеки основні напрямки творчості цього самобутнього колективу. У ній під гучні аплодисменти прозвучала пісня «Дзеркала».

Оксана Кравченко, 06.04.2015, 15:541663
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30
<березень