15 липня 2019 • № 28 (1564)
Rss  

«Я втішаюся життям, яким живу. »

Цікавим із ноткою ностальгії був творчий вечір-звіт Наталки Фурси у ПОУНБ імені Івана Котляревського, який відбувся 31 березня. У літературній вітальні, де проходив захід. зібралися письменники, освітяни і багато молоді.

Поетеса і журналіст Наталка Фурса закінчила Ромаданівську середню школу на Миргородщині та факультет журналістики Київського державного університету. Вона член НСЖУ та НСПУ. Полтавцям добре відомі її збірки поезій:»Окрик» (1993 р.), «Страсті по Страсті» (2000, 2001рр.), «Необлітане небо» (2002 р.), «Нічого, крім повторень»(2004 р.). Із ними читачі могли ознайомитися на книжковій виставці під назвою «Вслухаючись у вчора й завтра». Якщо дві перші збірки присвячені неповторній та ніжній інтимній ліриці молодої жінки, то інші книги вже передають нам багатий внутрішній світ сучасниці. Основним емоційним тоном двох перших збірок є сум, можливо с ум від втрати кохання, від трагічної жіночої долі. Поезія Фурси дивує лаконізмом, з яким поетеса висловлює справжню ,природну глибину почутті в, глибину розуміння світу. Заслуга Наташі Фурси полягає у тому, що пройшовши через усі катаклізми ХХ століття (Афганська війна, розвал СРСР) вона стала хранителькою найкращих традицій української поезії і передала досвід свого покоління поетам початку нового століття. Наталка усвідомлює особисту причетність до того, що відбувається на Україні нині, жахливу абсурдність війни ХХ! ст. Треба додати, що Фурса пише не лише вірші, як багато місцевих поетів, а й балади, елегії.

У літературній вітальні пані Наталія представила нову книгу "Пилок і пил». Це шоста і підсумкова книга на творчому рахунку нашої землячки, що передає поетичне світобачення. У ній автор послідовна та впізнана . Наталка пояснила символічну назву збірки так:» Пилок – це життя, земля, а пи л – вічність. Життєві дороги, мертве, що може стати фундаментом для іншого». Нова книга мініатюр про вічні філософські проблеми: життя і смерть, війна і мир, вічність… Тут частково представлені твори з попередніх книг, але у новій редакції. Треба додати, що останнім часом поетеса мешкає у селі на Миргородщині. Наталка мовила на заході: «Я втішаюся життям, яким живу. Пишу небагато і лише тоді, коли не можу не писати… Із сови в Ромодані я стала жайворонком . Я полюбила зустрічати світанки на природі…»

Творчість прекрасної письменниці іЛюдини не просто красива і філософська, її вірші не дають спокою чмитачам, змушують замислитися над глибинними питаннями реальності, дають орієнтири майбутнього.

Оксана Кравченко, 06.04.2015, 16:141015
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень