19 червня 2019 • № 24 (1560)
Rss  

«... Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ»

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння…
Щороку полтавці приходять до церкви освятити великодні частування.

Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства – подолання смерті.

«Свято свят і торжество торжеств», – ще так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих – подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла – над темрявою. Для християн Пасха – це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя. Перший перехід – сумна «Хресна дорога» Ісуса Христа, другий – Воскресіння радісне й торжествуюче.

Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї, які передаються з покоління в покоління.

Тиждень від Вербної (Квітної) неділі до Великодня називається Страсним тижнем.

Великий четвер перед Великоднем називають ще Чистим четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. У цей день, як написано в Біблії, Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли. У четвер у церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки. Цього дня потрібно купатися або обливатися водою на світанку, обкурювати житло від будь-якого зла, прибирати в ньому, фарбувати й розмальовувати яйця, виготовляти й випікати паски – особливий хліб – на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски вважаються найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.

А в Страсну п'ятницю – у день страдницької смерті розп'ятого Христа – старі й малі йдуть до церкви. Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика!...

Великодня субота – це останній день підготовки до свята й остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з не-очищеним серцем і устами. Великдень – символ щорічної можливості почати нове життя.

У Пасхальну ніч храми переповнені молільниками: адже йдеться про момент особливого духовного переживання величного Воскресіння! Дуже важливим ритуалом Великодня стало благословення та освячення їжі – Божих земних дарів. Святково одягнені дорослі та діти, з кошиками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити великодню їжу.

Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить свяченою водою великодню їжу, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить урочисто й побожно.

«Христос воскрес!» – лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, крашанки і писанки та все принесене в прикрашених кошиках. Люди христосуються і поспішають додому – до родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось усі умиваються свяченою водою, і лише тоді сідають до святкового сніданку, щоб розговітися яйцем і паскою.

Великодній тиждень – Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у Вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ».
Світлана Тренич, 09.04.2015, 14:04814
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
<травень