18 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Олександр Мамай: Перейменування вулиць нині не на часі

Верховна Рада України 9 квітня ухвалила Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (№2558). За це рішення проголосували 254 із 307 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Президент поки що не підписав цього закону.

Ним визнається, що обидва режими проводили політику державного терору. За пропаганду символів режимів установлюється однакове покарання у вигляді ув’язнення до п’яти років. До символів комуністичного режиму зарахували герб, прапор та гімн СРСР, публічне виконання якого в Україні відтепер заборонене.

Протягом півроку від ухвалення закону всі назви вулиць й інша топоніміка, пов’язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади. До таких ідеологів зарахували осіб, які обіймали керівні посади, починаючи з посад секретаря районного комітету партії, і вище. Якщо місцева рада цього не зробить, то її голова зобов’язується зробити це своїм розпорядженням.

Це ж саме стосується і пам’ятників комуністичного і нацистського режимів, які повинні бути демонтовані. Перейменувати також мають міста, райони й області. Разом це може торкнутися тисяч назв вулиць і сотень районів та міст.

Ми запитали в Олександра Мамая, міського голови Полтави, у якій потрібно буде перейменувати щонайменше Октябрський і Ленінський райони та кілька десятків вулиць і провулків, з якими юридично-правовими та фінансовими наслідками може стикнутися місто та його жителі, якщо цей закон набуде чинності.

Олександр Мамай спілкується з полтавцями на вулиці Пролетарській.
– Як міський голова виконую волю громади і хочу почути думки полтавців з цього приводу. До міської влади вже почали звертатися стривожені жителі міста, котрі проживають на вулицях, що підпадуть у цьому разі під перейменування. Насамперед їх непокоїть фінансове питання, а також бюрократична тяганина, з цим пов’язана. Зміна топонімічної назви справді пов’язана зі значними процедурними труднощами. Зміна назви вулиці тягне за собою не лише прикручування нових табличок на будинках, а й корективи всіх документів, карт, а також необхідність нового штампу в паспортах усіх людей, що проживають за тією адресою, і правки паперів установ, які там зареєстровані.

– Чи є якісь підрахунки, скільки місту може коштувати таке перейменування, адже ця тема порушувалася неодноразово за часи незалежності?
– Точної суми назвати поки що не можу, але чітко уявляю, скільки буде потрібно грошей, щоб утілити цей закон у життя – вони вимірюються багатьма нулями. І де їх брати в нинішніх умовах?

Вважаю, що першочергове завдання сьогодні – мир і спокій на нашій землі, який може забезпечити тільки боєздатна, взута, одягнена й нагодована армія. У нас уже рік триває АТО, і військові говорять уже відкрито, що тримається вона в основному на волонтерах, підтримці простих людей і підприємців. Так, може, ці кошти краще спрямувати на те, щоб ми стали справді вільними й незалежними. І тоді так званий «совковий» менталітет сам по собі вивітриться, розвіється.

Водночас у нас нині гостро стоїть питання підвищення вартості харчування в дошкільних та шкільних навчальних закладах. Воно боляче б’є по кишенях батьків, які стали фактично у два-три рази біднішими через інфляцію, і тепер будуть змушені оплачувати комунальні послуги за новими, вищими у рази, тарифами. У вересні може постати дилема – годувати дітей чи на ці кошти перейменувати хоча б одну вулицю.

– Одна з політичних партій звернулася до вас із пропозицією перейменувати дві вулиці із радянськими назвами – Красіна на честь загиблого в зоні АТО бійця батальйону «Азов» Антона Грицая, а Пролетарську назвати іменем бійця батальйону «Донбас» Антона Цедіка.
– Так, таке звернення є. Увічнювати героїв сучасності – наш обов’язок. Я вже дав завдання профільному заступнику, голові комісії з найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій щодо встановлення меморіальних дощок на будинках, де жили новітні герої, на школах і вишах, де вони вчилися. У сквері на площі, де знесли пам’ятник Леніну, ми плануємо зробити Алею героїв. Чим швидше країна оговтається від війни й економічної кризи, чим швидше запрацює економіка, тим швидше ми зможемо будувати нові вулиці й називати їх на честь сучасних героїв. Але перейменовувати існуючі – дуже втратно для людей, які там проживають.

Тому в мене є побажання до цієї політичної партії – не просто піаритися на цій темі, а зібрати громаду тієї ж вулиці Красіна чи Пролетарської, провести громадські слухання, запросити на них мене як міського голову й пояснити людям, де вони візьмуть гроші на цей процес.

Я особисто проводив громадські слухання по вулиці Паризької комуни, яку хотіли перейменувати на Героїв Крут, де громада однозначно сказала «ні». Були слухання й по вулиці Пролетарській, частину якої хотіли перейменувати на честь покійного нині міського голови Полтави Анатолія Кукоби, котрий віддав 18 років свого життя на розвиток міста, був просто унікальною людиною. Перейменування могло торкнутися всього п’яти будинків, і ми були готові стовідсотково відшкодувати з міського бюджету ці витрати. І то люди на це не погодилися. І якщо перейменування частини вулиці з п’яти будинків тоді коштувало б 1 млн 100 тис. грн, важко уявити, у скільки обійдеться виконання цього закону.

Володимир, пенсіонер.
Усі закони, які приймає Верховна Рада, повинні бути на користь громадян, держави. Потрібно чути думку і молодого покоління, і тих, хто зараз активно працює на розбудову та захист держави, і тих, хто все своє життя поклав на те, щоб захистити мирне небо і створювати матеріальні блага для своїх нащадків.

Сергій, доброволець, мобілізований.
Політики раніше як суспільний подразник експлуатували мовне питання, тепер осідлали нового «коника», щоб збурювати і розколювати суспільство. Думаю, що зараз, коли народ прагне об’єднання, коли в Харківській та Одеській областях і так неспокійно, подібні перейменування не на часі.
– Як міський голова ви мусите виконувати закон і, зрозуміло, волю громади. З цим усе ясно. Але хотілося б почути вашу особисту думку як людини, котра народилася, виросла і все життя прожила в Полтаві, стосовно перейменування вулиць.

– Особисто я категорично проти перейменування будь-якої вулиці в цей непростий час.

Тетяна Костенко

P.S. Якщо ви хочете висловити свою думку з приводу цього питання, надсилайте листи на адресу: 36000, м. Полтава, а/с 50, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua. Телефони 7-92-11 або 2-57-76.

Велике перейменування: як полтавці ставляться до нього?

Кореспонденти «ПВ» вирішили запитати у жителів міста про їхнє ставлення до нової ініціативи, а також вислухати пропозиції.

Михайло, студент.
Володимир, пенсіонер:

– Ставлюся до перейменування негативно. Це треба було робити раніше, принаймні зараз це вже не на часі. Нині й без того обстановка напружена, до того ж це величезні витрати. Я не бачу нічого особливого у старих назвах. Ну, проходив я раніше біля пам’ятника Леніну: стоїть то й стоїть, це історія. Ту ж таки гробницю Тамерлана не руйнували! Займатися такими справами у наш час – провокативно. Нагальних проблем у нас нині й без перейменування вистачає. Цим варто було б зайнятись одразу в 90-ті роки, хоча тоді було більше людей, які цього не зрозуміли б.

Сергій, доброволець, мобілізований:
Олена, юрист.

– На часі це зараз чи ні, але я вважаю, що перейменовувати потрібно. Хоча на нові таблички гроші йдуть із бюджету величезні, і старшим людям незрозуміло, вони часто плутають старі й нові назви. Вважаю, треба перейменувати такі вулиці, як Леніна і Жовт-
неву. Варто називати на честь українських героїв. Це Україна, вона повинна бути Україною. А от щодо конкретних назв… Складне питання, думаю, краще відходити від політичних постатей, давати красиві, нейтральні назви, людям буде приємно жити на таких вулицях.

Михайло, студент:

– Вважаю, для перейменування якогось конкретного підходящого часу немає. Якщо більшість згодна – чому б і ні? Моє ставлення до цього нейтральніше, з тієї причини, що воно мене великою мірою не стосується. Справді, звикли, що так вулиці звуться, але якогось негативу від того, що вони носять імена комуністичних діячів, у мене не виникає. Перейменовувати, думаю, варто на честь українських діячів минулого і сьогодення, треба враховувати всі спірні моменти на тому рівні, де це питання розв'язуватиметься, серйозно ставитися до думки людей.

Лілія, журналіст.
Олена, юрист:

– Ставлюся позитивно. Якщо підходити з позиції часу, то тепер не час, проте, якщо подивитися глобально, – колись це необхідно зробити. Звичайно, нині фінанси з того ж таки бюджету варто було б витрачати на інші потреби. Як ці вулиці потрібно було б називати – не знаю, тут необхідно проводити широке громадське обговорення. Персонально я прихильник або людей творчих, які зробили внесок у культуру, або ж давати такі назви, як Сонячна, Затишна. У громадських обговореннях я сама узяла б участь, проаналізувала б пропозиції, визначивши кращу.

Лілія, журналіст:
Людмила Володимирівна, пенсіонер.

– Як на мене, це дуже неоднозначне питання. Думаю, що комуністичний аспект – це частина нашої історії, повністю його не позбутися. Займатися перейменуванням повинні компетентні люди, які мають необхідний багаж знань. Але думка людей теж важлива, їм там врешті-решт жити. Хоча цілком виносити це питання на їхній розсуд – навряд чи варто, оскільки справді не всі можуть адекватно розв'язати таке питання. Та думка їхня важлива, такі опитування потрібні. Нові назви – наприклад на честь героїв Небесної сотні. Хоча я багато про це думала, однозначно відповісти на це питання дуже важко.

Людмила Володимирівна, пенсіонерка:

– Я вважаю, як були – хай так і будуть. Нащо нам перейменовувати? Та й на кого? Ні, я взагалі проти, як є, так хай і будуть. Змінювати нічого не варто, люди багато років живуть на цій вулиці, їх щонайменше треба спитати, що вони про це думають, як до цього ставляться. А то буде як із вулицею Раїси Кириченко: два будинки перейменували, а інша частина вулиці так і лишилася, люди не захотіли. У нас Лідова, ми звикли, хай буде Лідова, Пушкіна – хай буде Пушкіна.
Павєл Москалюк, 17.04.2015, 13:342724
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень