25 серпня 2019 • № 34 (1570)
Rss  

Захистити захисників

До Полтави із зони АТО почали повертатися військово-службовці. І хоч повернення до рідного міста це завжди радість, на тих, хто пройшов крізь горнило бойових дій, удома нерідко чекає нова боротьба – цього разу з бюрократією...

Сьогодні до міста прибули 186 військовослужбовців, і одна з головних проблем для них – оформлення посвідчення учасника бойових дій. Її масштаби нагально демонструє статистика: серед усіх демобілізованих посвідчення отримали восьмеро військових і троє інвалідів війни. Решта документів поки що в Києві на оформленні.

Міський голова Олександр Мамай разом із демобілізованими бійцями та їхніми рідними і близькими.
Така ситуація знайома бойовим побратимам Леоніда Литвина, старшого солдата 16-го батальйону тероборони, який два місяці пробув у зоні АТО.
– Службу я проходив у селі Райгородка Луганської області, – розповідає військовий. – Виконували завдання на блокпостах, охороняли стратегічні об'єкти. Основні зусилля щодо оформлення документів у нас доклав командир батальйону. А от декому буває нелегко отримати посвідчення, якщо не вистачає документів на підтвердження перебування в зоні АТО. Я їхав не по посвідчення, думаю, що кожен українець зробив би так само. Проте хотілося б, щоб люди, які були на передовій чи в інших областях, одержали необхідні документи без затримок.

Своє посвідчення Леонід Литвин отримав 28 травня, його на урочистих зборах вручив полтавський міський голова Олександр Мамай. Також документи передали солдатам цього ж батальйону – Роману Юхимцю і Дмитру Кузнецову.

На зустрічі з бійцями, їхніми дружинами та рідними Олександр Федорович зазначив, що для надання будь-якої необхідної допомоги військовим уже працюють психологи, лікарі, консультанти з працевлаштування та інші спеціалісти. А щоб полегшити до неї доступ, у міськвиконкомі відкрили так зване «єдине вікно».
– Як нам цього не хотілося б, але демобілізованих щодня більшатиме. Додому повернуться військові, а наше головне завдання – бути готовими прийняти їх, – говорить Олександр Мамай. – У «єдиному вікні» надаватимуть консультації та всебічну допомогу. Також сподіваюся, що учасники АТО створять свою громадську організацію, щоб міська влада допомагала їм офіційно – так ми знатимемо про всіх і матимемо більше можливостей для співпраці
з ними.

Знає про такі складнощі й Тетяна Юхимець, дружина учасника АТО Романа Юхимця:
– Призвали чоловіка у квітні 2014-го, тобто у зоні АТО він пробув майже рік. Повернувся наприкінці березня разом із їхньою частиною, на щастя, живий-здоровий. Чоловік подавав документи на посвідчення разом із товаришами – одразу з березня почали, і ось через два місяці отримали. Подавали через Київ. Кілька разів треба було довозити якісь документи, це забирало час, але, будемо сподіватися, що не марно, і це дасть якісь пільги, матеріальну допомогу. Я вважаю, що вони рік служили, тому мають на це право.

Нині вона сподівається на те, що чоловікові дадуть перепочити, адже за ним скучила не лише вона, а й 5-річна донька Романа.

– Психологічно було тяжко, особливо коли не було з ним зв’язку. Проте, коли вдавалося вийти на зв’язок, він мене заспокоював, підтримував. Тепер сподіваємося, що він залишиться з нами, донька дуже скучила за татом.
Сергій Лещенко, 09.06.2015, 15:26615
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень