10 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Будинок культури залізничників завжди був у стилістиці Привокзальної площі

Уперше відповідь на завдання до ретро-вікторини можна було дати, відвідавши виставку. За принципом це чимось нагадувало збірку кросвордів із відповідями на останній сторінці або дитячу книжечку із загадками, де під кожною загадкою відгадка написана «догори ногами». Хтось із наших читачів відвідав виставку «Полтава: війна та відбудова», що діє у приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.І.П.Котляревського, і, звіривши фотографію, відразу дізнався, що за об'єкт відбудовують і в якому році. Були такі читачі, які навіть згадували, як у дитинстві «лазили на цьому будівництві». Знайшлися навіть ті, які й не відразу впізнали Палац культури залізничників.

Справді, відразу і не скажеш, що за будівля на фото з колекції архітектора Валерія Павленка, перед якою так достатньо місця, щоб розгулятися. Частина фасаду в класицистичному стилі закрита риштуваннями, та ще й кілька дерев не встигли спиляти.

На листівці 1966 року зображений ресторан «Літо». Можливо, знаєте де стояв цей заклад.
Процитуємо підпис до експозиції виставки «Полтава: війна та відбудова»: «Будівля Палацу культури залізничників є рідкісним зразком архітектури українського модерну в його раціоналістичному напрямі. Збудована у 1926 році за проектом архітектора Ф.М. Мазуленка, вона мала всі ознаки стилю: дах із заломами, шестикутні вікна, керамічний декор у вигляді вставок на фасадах між вікнами та обрамлення головного входу. Фронтон будівлі прикрашали декоративні шестикутні ніші із вазами. Загалом будівля цілком відповідала й ансамблю Привокзальної площі, оскільки перегукувалася з будівлею станції Полтава-Південна, вирішеною у цегляній архітектурній стилістиці кінця ХІХ ст. Проект відбудови передбачав зміну архітектурної стилістики будівлі на класицистичну – «сталінський ампір». При повному збереженні стінової системи та характеру планування були внесені кардинальні зміни у вирішення фасадів, у результаті чого будівля клубу залізничників зараз має абсолютно інший вигляд. Так було досягнуто нової ансамблевості площі Слави. Перебудова клубу залізничників у класицистичній стилістиці відобразилася і на проектних рішеннях його інтер'єру. Наведені перспективи демонструють ампірні обрамлення стін, стелі та колон, використання ліпного декору. Проектні рішення були повністю реалізовані. На представленому фото завершення фасадних робіт видно новий портик із багатим ліпним декором фризу та тимпану. Особливості конструктивного рішення входу вимагали нестандартної постановки іонічних колон, крайні з яких стоять попарно».

Палац культури залізничників почали відбудовувати на основі старої будівлі в 1947 році. Архітектор – Г.Мацкевич. Завершили будівництво в 1950 році. Дякуємо всім, хто брав участь у ретро-вікторині. Переможцем 13 етапу став Юрій Черниш, який третю вікторину поспіль серед перших дає вичерпні правильні відповіді.

Завдання до наступного етапу ретро-вікторини «Знаю Полтаву» ми вирішили пов'язати із настанням літа й тепла. На листівці 1966 року зображений ресторан «Літо». На віконному склі (якщо не видно) написано, що тут можна попити кави та какао, поласувати морозивом. Можливо, знаєте, де стояв цей ресторан, допоки існував, чим був цікавий? Також пропонуємо читачам згадати, які в Полтаві були в радянський період літні кафе, чим вони вирізнялися.

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефони: 7-92-11 або 2-57-76, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua.
Володимир Сулименко, 10.06.2015, 15:52984
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад