21 серпня 2019 • № 33 (1569)
Rss  

Наївне малярство може здивувати світ

Від землі, від духовної традиції, колиски, осереддя мудрості й любові – з такого джерела не може пробитися лихе та скороминуче в людських серцях. Мистецтво художника з Полтавщини Михайла Онацька, історика за освітою, бере свій початок від українського наївного (за європейським визначенням) малярства. Це коли полотна схожі на дитячі малюнки. На них усе й одразу: дівчата коло тину, козаки в поході, Вакула верхи на чорті, гуси на ставі, хати й церкви – побут, унікальний і героїчний, де в кожному сюжеті наші одвіч-ні гостинність і веселість, і мудра сила, яка вистояла, вигартувала нас у народ, попри страшні тисячолітні випробування.

Ось саме ці полотна й узяв за основу свого нового фільму столичний режисер, лауреат багатьох кінематографічних премій, заслужений працівник культури України Михайло Лебедєв. Разом зі своєю знімальною групою вони за останній рік створили шедевр – кіно-майстер-клас, де художник розповідає про свою творчість. Та це далеко не весь задум. На 50 з лишком хвилин глядач поринає в культурну атмосферу Полтави й цілого нашого регіону, його видатних постатей-особистостей, які й сформували культурну подію мистецтва Михайла Онацька. Для фільму окремо створювалась музика, задіяні повітряні зйомки, у всій красі показані краєвиди, від яких перехоплює подих. Операторська майстерність і динаміка монтажу захоплюють і не відпускають, змушуючи уяву працювати на повну. А ще унікальність задуму полягає у використанні анімації – мальовані герої Онацька заспівали, затанцювали, зажили на екрані власним життям українського села. Це заворожує. А також те, що фільм кличе нас у часи починаючи від Котляревського, знайомить з постатями Башкирцевої, Короленка, ідеями Вернадського, архітектурним стилем Кричевського і неймовірною майстерністю портретів його брата. Ця чарівлива оповідь вміщує в собі чітку філософську лінію про те, як наш край став осереддям духовності для цілої великої країни. Історію й дух вигартовують люди – ось саме про цих унікальних особистостей та їхню любов, ніжну й палку до рідної землі й співгромадян, і розповів нам режисер у своєму кіно.

Невипадково, що прем'єрний показ фільму відбувся в еко-центрі фірми «Агроекологія», заснованому Героєм України, академіком Семеном Антонцем. Обладнаний за світовими стандартами, цей заклад створений, аби знайомити гостей з унікальними скарбами рідного краю –
духовними, культурними і цілком земними. Тут проходять пленери й семінари, на яких господар розповідає, яке це диво – земля впродовж 40 років вільна від хімікатів! Диво, тому що виростають на цих полях не тільки добірні зерна, а й буйним квітом розвиваються гуманістичні ідеї, спрямовані на збереження й процвітання людей, простих трударів, яким сіється й родиться сторицею за їхню невтомну працю.


На гостину-прем'єру завітало чимало гостей – заслужений винахідник України Віктор Самородов, політолог із Москви Андрій Окара, мистецтвознавець Ольга Курчакова, заслужений діяч мистецтв Юрій Самойленко, професор Віктор Писаренко, представники київського видавництва «Веселка». Уже після показу режисерська група поділилася прокатними планами щодо цього проекту – її вже чекають на фестивалях у Середній Азії, Білорусі, Австрії, Німеччині, а наступного року (обов'язково!) цей фільм буде презентовано в Каннах. Ось так і треба формувати імідж нашої держави у світі – мудрим ілюстрованим словом, глибиною думок, закладених у сюжет, і віковою мудрістю українства. Тоді, хочеться вірити, нам не доведеться проситися до Європи, сильної й заможної, – натомість європейці будуть мати за честь брататися з нами.
Марія Бойко, 30.06.2015, 15:291191
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
<липень