18 липня 2019 • № 29 (1565)
Rss  

Юрій Левченко: Відповідальність за розвиток міста лежить на кожному його жителі

На найближчій, липневій, сесії депутати Полтавської міської ради розглядатимуть питання створення нового комунального підприємства «Інститут розвитку міста». Про мету діяльності й завдання підприємства, а також участь Полтави у проекті «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні» розповів заступник міського голови, керуючий справами виконкому Юрій Левченко.

– Юрію Анатолійовичу, у чому полягатиме основна мета діяльності підприємства і чи справді є необхідність у його створенні саме зараз?
– Насправді ідея створення в Полтаві такого структурного підрозділу витає в повітрі вже досить давно. І, щоб надати їй конкретної форми, протягом 2014–2015 років ми уважно вивчали досвід Львова, Вінниці, Чернівців – тих українських міст, які за останній час зробили у своєму розвит-ку значні кроки до того, щоб називатися справді європейськими. Ці міста мають окремі підрозділи або підприємства в структурі органів місцевого самоврядування, які займаються саме питанням розвитку міста: створенням його бренду, розробкою та запровадженням інструментів формування позитивної інвестиційної привабливості міста, залученням зовнішнього досвіду і фінансів для реалізації в місті різноманітних проектів. Останнє – надзвичайно важливе, бо саме завдяки залученим «ззовні» коштам той же Львів практично за три роки збільшив кількість туристів з 400 тисяч до 1700 тисяч на рік (і не просто збільшив, але й навчився гідно їх приймати, «підтягнувши» сферу обслуговування). Вінниця має найкращу в Україні транспортну інфраструктуру, у якій 95% громадського транспорту – комунальний, велика частина якого надана Швейцарією, і таких прикладів можна назвати чимало.

– Тобто можна сказати, що основним завданням фахівців цього підприємства буде залучення інвестицій для розвитку інфраструктури міста?
– Аби перестати бути містом радянського зразка і стати сучасним, інноваційним і комфортним європейським містом, нам потрібні значні зміни не лише в інфраструктурі, але і в нашому світогляді, у нашому ставленні до міста і своєї ролі в його розвитку. Мало відновити щось старе чи встановити нове, необхідно ще донести до людей, чому важливо його зберегти і як ним користуватися так, щоб воно послугувало якнайдовше! Як на перше, так і на друге потрібні кошти, яких із міського бюджету нині виділити якщо не неможливо, то вкрай важко. Утім цей фінансовий ресурс можна отримати від міжнародних інституцій, але над цим треба фахово і серйозно працювати. Бо в Європі, як у принципі і всюди, не люблять, коли до них приходять з простягнутою рукою. Вони воліють бачити конкретні дослідження й аналітику, на основі яких розроблено проект, обґрунтовані прогнози і, що не менш важливо, нашу готовність працювати! І саме тому нам потрібна структура, професійні люди, які писатимуть проекти, готуватимуть відповідні пропозиції, братимуть участь у конкурсах і грантах, відслідковуватимуть пропозиції національних і міжнародних інституцій. Бо поки що така робота в Полтаві проводиться лише на рівні громадських організацій. І в цьому плані місто дуже втрачає!

– Прикладами для наслідування в роботі таких структур ви називаєте Львів і Вінницю. Що саме вас вразило в їхній роботі і як їм вдалося досягти таких результатів?
– Львів як самобутнє історичне місто цікавив мене ще задовго до роботи в органах місцевого самоврядування. Вінниця стала відкриттям, коли завітав туди минулого року. Це два різних приклади, але вартих наслідування.

Так, Львів за кілька років дуже наблизився до того рівня, який ми бачимо в європейських містах, завдяки співпраці з Німецьким бюро міжнародного співробітництва GIZ (федеральна установа, що підтримується й утримується урядом Німеччини – Авт.). Спочатку німецькі колеги навчали представників органів місцевого самоврядування, громадськість, бізнесові структури та об’єднання громадян, на які моменти в історії й сьогоденні зробити акцент, щоб місто стало цікавим для туристів. Водночас навчали, як «підтягти» сферу обслуговування. Починали зі, здавалося б, незначного: щоб зробити історичний центр міста більш привабливим і автентичним, було вирішено замінити двері, вікна, балкони всіх будинків центральної частини міста на дерев’яні. При цьому, коли влада спільно з GIZ почала роботи, результат настільки сподобався мешканцям, що вони почали самі долучатися до цього процесу. GIZ, побачивши, що львів’яни готові працювати в запропонованому напрямку, надали ще більше можливостей і коштів. Відтак нині у Львові реалізується не один такий проект, починаючи зі збереження дерев і створення пішохідних зон із сучасними вуличними меблями, підсвіткою, велопарковками і закінчуючи створенням індустріального парку. Щодо останнього – надпотужний і дуже сучасний проект. Його суть полягає в тому, що місто виділяє 25 гектарів землі і проводить туди всі комунікації, а іноземна керуюча компанія зобов’язується «привести» туди 10–12 іноземних компаній, які розмістять там своє виробництво (до речі, п’ять компаній уже дали свою згоду). Так буде створено близько 17 тисяч робочих місць. Більше того, ті компанії, які вже працюють у Львові та області, можуть перенести туди свої потужності. На цій базі також можна створити гідні умови для розвитку малого і середнього підприємництва, це чудова можливість для тих, хто лише розпочинає займатися бізнесом! Вважаю, що це великий крок не лише для Львова, але й для України загалом.

Не менше своїми досягненнями вражає і Він-ниця. Це справді місто, з якого треба брати приклад. Його ЦНАП – те, до чого треба рости. Там розв’язуються всі питання – соціального захисту, пенсійного забезпечення, земельні, житлові і т.д. І при цьому немає проблем із чергами, бо більша частина процесу комп’ютеризована. Коли вінничанин заходить до повністю прозорої (в прямому й переносному значенні цього слова) будівлі, його зустрічають привітні люди у білих сорочках і всі питання розв’язуються максимально швидко, то він справді відчуває себе повноправним громадянином і розуміє, куди йдуть його податки. Чи не такого обслуговування ми всі хочемо?!

Окрема розмова – транспортна система цього міста. Вінницький інститут розвитку міста досяг того, що Швейцарська Конфедерація надала місту понад сто трамваїв, а також автобуси і тролейбуси, дала кошти на налагодження інфраструктури. І сьогодні, як на мене, це єдине місто в країні, де транспортна система справді існує. Ось що ми ставимо собі за мету, і тому співпраця з тим же GIZ для нас така перспективна і важлива.

– У Полтави є шанси стати одним із тих міст, у яке, образно кажучи, міжнародні інституції повірять?
– Сьогодні вже можна говорити, і не образно, а цілком конкретно, що в Полтаву повірили, бо ми вже де-факто стали учасниками проекту «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні», який реалізовує GIZ. Разом з начальником управління містобудування та архітектури, головним архітектором Полтави Вадимом Вадімовим (який, до речі, протягом кількох останніх років як експерт бере участь у реалізації відповідного проекту у Львові) ми здійснили не одну робочу поїздку і переговори з представниками компанії та колегами з інших міст. У березні цього року Полтаву відвідала відповідна комісія, відтак наш обласний центр – одне з трьох міст, які беруть участь у реалізації проекту (також Чернівці й Вінниця – Авт.). Асоційованими містами стали Львів і Харків. Розрахований проект на три роки. Його бюджет – чотири мільйони євро. Суть його дуже стисло: підхід інтегрованого розвитку частин міста, який, до слова, стає стандартом роботи в сфері урбаністики в усіх країнах – членах ЄС та кандидатах до вступу. Тобто акцент робиться на розвиток відсталих районів міста, соціальне вирівнювання та інтеграцію, архітектуру та культурну спадщину, розвиток інфраструктури, сталу транспортну систему, мобільність, місцевий економічний розвиток, підвищення кваліфікації та зайнятість, енергетичну модернізацію, захист навколишнього середовища.

Та щоб гідно представити Полтаву, узяти від проекту можливий максимум і зацікавити іноземних партнерів у співпраці, маємо добре попрацювати. Створення «Інституту розвитку міста» – перший конкретний крок на цьому шляху.

Ольга Оліна
Іван Мольченко, 02.07.2015, 13:122905
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31
<червень