20 січня 2019 • № 3 (1539)
Rss  

Чому в «Діамантовій руці» з’явилася коханка замість… синагоги

Попри всі інші складнощі екранізації «соціалістичного реалізму», радянський кінематограф чи не найбільше страждав і від цензури. Навіть коли фільм уже було змонтовано, режисери не могли бути впевненими, що їхнє дітище потрапить до прокату, адже ще треба було пройти «ідеологічне чистилище». А деякі фільми доводилося буквально перемонтовувати згідно з новою політичною ситуацією. Приміром, після смерті Сталіна було «підрихтовано» більшість класичних радянських кінострічок, де фігурував вождь усіх народів. А у фільмі «Трактористи» довелося навіть переписувати слова саундтрека «Броня крепка, и танки наши быстры…», де теж згадувався Сталін. У кінокомедії «Волга-Волга» вирізали цілу сцену, де головна героїня біжить палубою, бо на борту сусіднього пароплава виднівся напис «Сталін».

Саме творцям комедійних стрічок з огляду на цензуру найбільше й діставалося! Гумор, як відомо, річ дуже тонка, тому його можна розуміти по-різному. Тож і перестраховувалися.

Так, для знаменитої гайдаївської стрічки «Кавказька полонянка» спершу придумали оригінальну заставку: до паркану з написом «Маша дура» підкрадався Боягуз і писав букву «Х», потім Бувалий додавав «у» і нарешті Балбес мав довершити відоме слово, але, забачивши міліціонера, дописував «…дожній фільм». Звісно, заставка на екрани тоді не потрапила.

А у «Діамантовій руці» Леоніду Гайдаю довелося відволікти увагу цензорів за допомогою «пришитого» в кінці фільму… ядерного вибуху. Мовляв, це геніальна режисерська задумка: що завгодно вирізайте, але не це! Вирізали, звісно, саме це, зате інші сцени на кшталт «русо туристо обліко морале» вдалося зберегти. Хоча деякі корективи все ж внесли. Так, слова кербуда (Нонна Мордюкова) звучали в оригіналі так: «Я не здивуюся, якщо завтра раптом з’ясується, що ваш чоловік таємно відвідує синагогу». Але «єврейську тему» довелося прибрати і «синагогу» замінили на «коханку».

У стрічці «Іван Васильович змінює професію» постраждала цілком, здавалося б, безневинна сцена, де Іван Грозний… смажить котлети на кухні Шурика. Цензорам чомусь здалося, що це вже занадто для історичного образу. Не сподобалися їм і сцени, де Милославський краде ікону в царських палатах, вирізали й частину погоні за ним, а також арешт на річному трамвайчику. Мовляв, останні дві свідчать про… непрофесійність наших органів!

Деяку іншу «крамолу» Гайдая змусили переозвучити. Так, відповідь Грозного на допиті: «Де живете?» – «Москва, Кремль» замінили на лояльніше «В палатах». На питання «Хто оплачуватиме цей банкет?» Милославський відповідав: «Народ, батюшка, народ». Але у фільмі ми вже чуємо: «У будь-якому випадку не ми!». А замість фрази «Мир! Дружба!» Бунша каже шведському послу: «Гітлер капут!».

Кінокомедію Георгія Данелія «Міміно» цензорські ножиці різали в кілька етапів. У брежнєвські часи прибрали фразу, коли японці, зустрівши Міміно і Хачикяна в холі готелю «Росія», кажуть: «До чого ж ці росіяни схожі!». При Андропові вирізали одну зі сцен розмови з Тель-Авівом. А за часів Горбачова з його боротьбою за тверезість постраждала сцена банкету в ресторані і згадка про «чачу» (тоді саме посилили заходи і щодо боротьби з самогоноварінням).
Павло Долинський, 23.07.2015, 16:171437
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
<грудень