25 березня 2019 • № 12 (1548)
Rss  

Рух у форматі «благодійник — волонтер — захисник»

Волонтерський рух на Полтавщині, як і по всій Україні, є прикладом формування об’єднаного громадянського суспільства. Жодні перепони не повинні стати на заваді його зміцнення. Рух у форматі «Благодійник – волонтер – захисник» має стати фундаментом для будівництва нової України.

Зустріч активістів громадської спілки «Полтавська громада», що відбулася цими днями, спрямована саме на досягнення такої мети – волонтери ділилися своїми думками, досвідом, мріями.

Віра Маслак, ініціатор зібрання, прозвітувала за період діяльності всієї волонтерської команди з травня 2014 р.: на Схід відправлено сотні тонн продуктів харчування, амуніції, ліків, води, інструментів, десятки автомобілів і запасних частин до них тощо, підкресливши, що все це стало можливим завдяки величезній підтримці небайдужих полтавців.

Але нині люди настільки збідніли, що вже не в змозі, як рік тому, надавати допомогу. Підприємці також працюють із труднощами. Зневірених стає дедалі більше… Ми не живемо, а виживаємо… І це є великою перешкодою!

Корупція, про яку так багато пишуть і говорять усі ЗМІ, процвітає не лише в «мирній Україні», а й у зоні проведення АТО. Багато хто з чиновників сміється над душами Небесної сотні, над душами полеглих на Сході патріотів і продовжує робити чорну справу для свого особистого збагачення.

Поки правоохоронні органи «борються» з корупцією, волонтери не зупиняються. Систематичними є зловживання в зоні проведення АТО, але наші захисники не винні в тому – вони воюють, виживають і мусять повернутися додому в сім’ї, а не лягти в гарячу землю Донбасу.
– Що я можу заперечити людині, яка дивиться мені у вічі й запитує: «Як же вони можуть це робити, вони ж прийшли до влади в крові по кісточки, а зараз стоять у ній уже по коліна?» А далі? – з тремтінням у голосі додала Віра Маслак.

На зустріч прибули представники волонтерських рухів з усієї Полтавської області: ГО «Гадяцька народна влада», Лубни, Чутове, захисники, одна з перших ініціаторів волонтерства у Полтаві Наталя Талипова, Іван Данилевський, Тетяна Донченко, Володимир Супрун, артисти філармонії, студенти. Усі як один наголосили у своїх виступах на тому, що влада змінилася лише обличчями, її суть залишилася.

Політичні сили бояться надмірного розгортання патріотизму та єдності в суспільстві, тому громада повинна багато працювати, щоби сформувати сильне громадянське суспільство та змусити змінити саме суття органів влади.

Припинити неоголошену війну на Донбасі – першочергове завдання для політиків, адже Президент рік тому обіцяв це зробити за два тижні після виборів і не дотримав своєї обіцянки.

І сьогодні потреба в доброчинній допомозі не втратила актуальності – на спад можливостей зважати гріх. Адже навіть мінімальна наша допомога рятує життя солдатів, є великою для них надією та вірою, що вони потрібні своєму народові! Ми всі мусимо турбуватися одне про одного!

Волонтери-артисти, даруючи пісню чи гумореску, є саме тими необхідними ліками від зневіри та депресії, а найпростіший маскхалат, який зробили вправні жіночі руки, – порятунком від снайпера, дитячий малюнок – надією на краще майбутнє.

– Хотіла б подякувати усім благодійникам-підприємцям, які просили не називати прізвищ, котрі тоннами доставляють воду, закуповують спорядження, запчастини, ремонтують автомобілі, лікарям, які виїжджають у зону проведення АТО лікувати військовикам зуби.

Фабрика «Ворскла» з перших днів відгукнулася на наш заклик до допомоги, її працівники пошили сотні масккостюмів. Прапори, які пошили швачки цього підприємства, майорять по всьому Донбасу. Величезну допомогу надавали учні та викладачі ПТУ м. Полтави.

Звичайна полтавка Галина вдома на швейній машині пошила сотні комплектів спіднього, а ще одна патріотка, до речі неходяча, зв’язала понад сто пар шкарпеток. Таких прикладів тисячі.

Як не згадати наших благодійників-школярів. Ми вже розповідали про дівчину, яка продала свою довгу пишну косу, щоб урятувати життя солдатам.

Після цього ми не можемо вважати себе слабкими – ми мусимо перемогти та мусимо бути разом: волонтери – благодійники – захисники.

У далекому дитинстві ми писали твори на тему «В житті завжди є місце подвигу» й не задумувалися при цьому, що наші близькі люди стануть справжніми героями, творцями історії, щоб принести мир у наші домівки.

Зараз у Києві розпочалася підготовка до чергового параду на Хрещатику на День Незалежності. Якщо минулого літа ця показуха з парадом була злочином, то цього року вона стане тяжким злочином.

Із жахом думаємо про майбутні вибори. Оцінюючи бігбордову «картинну галерею», думаєш: скільки ж це коштує і хто за це платить у воєнний час? Надмірну кількість газет засівають по Полтавщині, коли ще навіть виборча кампанія не розпочалася. Чи «герої» цих реклам і газет здатні ще про когось думати крім себе? Брудний піар нервує свідоме суспільство, але цілком прийнятний для тих, хто на шляху до влади.

Час зустрічі швидко сплинув, але додому ніхто не поспішав, настільки поріднилися душі присутніх.
Павло Долинський, 07.08.2015, 14:25840
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
<лютий