11 грудня 2018 • № 49 (1533)
Rss  

Полтавці переймали польський досвід партиципації

У середині липня представники місцевої влади Полтави та громадські активісти разом із делегаціями з Черкас та Чернігова відвідали Республіку Польща, щоб вивчити, як наші сусіди впроваджують у себе партиципаторне бюджетування.

Навчальна поїздка проходила в рамках Проекту Фундації ПАУСІ «Партиципаторний бюджет – можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади». Посадовці та громадські активісти відвідали міста Ґданськ, Ґдиню, Сопот, Торунь, а також Хвашчино (гміна Жуково), де зустрілися з представниками міської влади і громадських організацій та дізналися про досвід запровадження партиципаторного бюджету.

Сьогодні «ПВ» розповість про те, як його втілюють у містах Ґданськ і Ґдиня.

Реалізовані за рахунок партиципаторного бюджету проекти у місті Ґдиня.
Ґданськ: голосування за проекти – лише в електронній формі

– У Ґданську 463 тисячі мешканців, це дуже давнє історичне місто. Там ми побували у міській раді, у раді мікрорайону, – розповідає Тетяна Хруль, начальник відділу організаційної роботи Полтавської міської ради. – Партиципаторний бюджет, або бюджет участі, у них реалізовується з 2013 року. Кошти, які виділяються на його фінансування з міського бюджету, щороку збільшуються. У цьому році, наприклад, виділено 11 млн злотих. У Ґданську спочатку було шість мікрорайонів, та за два роки роботи за побажанням мешканців їх розділили на 34, щоб зменшити територію одного мікрорайону і більше людей мали змогу долучитись до програми.

Спочатку у травні-червні відбуваються консультації з громадськістю, аби люди могли скласти проекти. Далі їх подають на спеціальних формулярах, після цього проекти оцінюють у міській раді спочатку за формальними показниками, як-то правильність заповнення документів, дотримання строків, наявність достатньої кількості підписів людей, що їх підтримують. Проект можна подати, маючи під ним 15 підписів. Другий етап перевірки – верифікація, тобто експертиза проектів. До неї підключаються спеціалісти, що перевіряють, чи є земельна ділянка власністю міста, чи доцільні подані проекти.

– Наприклад, мешканці хочуть збудувати спортивний майданчик у своєму дворі. Якщо поблизу вже є один, то такий проект можуть відхилити, – розповідає Тетяна Хруль. – Проект також має відповідати завданням та повноваженням гміни (об'єднана громада у Польщі). Навіть відхилені проекти мають позитивну та негативну оцінку. Усі вони окремими списками подаються на сайті міської ради, де зазначаються й причини, з яких експертна група відхилила проект. Один з основних критеріїв відбору – публічність, проведення не в закритих приміщеннях, щоб долучатись і користуватись могли всі бажаючі. З проектів виключаються ті будівлі, які є закладами освіти, і будівлі комунальної власності, у яких здійснюється комерційна діяльність. Також виключають проекти, пов'язані тільки з виготовленням технічної документації.
Коли автори проекту отримують 15 або більше підписів, вони можуть проводити промо-кампанію свого проекту.

– Громадян інформують про його наявність, переконують у доцільності. Рекламують абсолютно різними способами, наскільки у кого вистачає фантазії, – говорить Тетяна Хруль. – Дехто просто роздруковує інформаційні листівки, буклети, дехто проводить громадські слухання, іноді рекламують проекти через соціальні мережі. Цей процес міська влада не регулює, хоча може за потреби надавати приміщення для цих цілей. У міському бюджеті спеціально виділяються кошти на реалізацію таких рекламних кампаній.

На сайті міської ради можна ознайомитися з кожним проектом, його межами, суттю, ідеєю, дізнатись авторство та взяти участь у голосуванні, яке проводиться в жовтні.

– Голосування у Ґданську відбувається лише в електронному вигляді. Для тих, хто не має доступу до інтернету вдома, у бібліотеках у день голосування влаштовують спеціальні місця доступу. Голосувати мають право громадяни, що досягли 16 років. Як показує практика, у голосуванні беруть участь 10-13 відсотків мешканців, які мають на це право. За чи проти проектів голосують мешканці не лише мікрорайонів, а й усього міста, – пояснює Тетяна Павлівна. – Кожен громадянин має шість голосів: один він може віддати за загальноміський проект, а п’ять – за локальні (мікрорайонні) проекти. Можна віддати по одному голосу за п’ять проектів або всі п’ять голосів – за один проект. Можна використати лише частину голосів. Голосування відбувається щороку. Ця система відрізняється від загальнодержавної й визнана найкращою. Причому люди не просто обирають якийсь проект, а за десятибальною шкалою оцінюють усі подані. Перемагають ті, що набрали найбільше балів.

До реалізації мешканці подають переважно проекти спортивних майданчиків, облаштування зон відпочинку, місць для вигулу домашніх тварин. Проекти мають бути реалізовані протягом одного календарного року з моменту затвердження, а організацією цього процесу займається міська рада.

Торік у Ґданську було подано 151 заяву на реалізацію різноманітних проектів. З них обрано 21. Їх утілять у життя в цьому році.

Ґдиня: діти можуть голосувати й самі собі «проектують» майданчики

Місто Ґдиня – повна протилежність Ґданська. Воно дуже молоде – цього року відзначить лише 90-річчя. Тут 250 тисяч населення, переважно це люди, старші 50 років.

– У Ґдині партиципаторний бюджет орієнтований більше на наукову діяльність, тож тут нам більше розказували про роботу міського науково-технологічного центру, – розповідає Роман Широких, координатор соціально-економічних проектів Відкритої громадської платформи «Нова Полтава». – Основна відмінність у підходах до голосування у Ґдині і Ґданську в тому, що голосувати можуть громадяни будь-якого віку, від народження. Тобто батьки там можуть подати за дитину проект і проголосувати за нього. Це, мабуть, єдине місто в Польщі з такою практикою. У 2014 році було подано 222 проекти, а цього року – 234. Торік міська рада виділила на партиципаторний бюджет 3 млн злотих, а цього року – 4 млн. На кожен мікрорайон виділяється певна сума, що вираховується у процентному співвідношенні. У 2015 році з 234 поданих проектів відібрали 41. Загальна кількість проектів, що реалізовуватиметься, стане відома восени. У Ґдині в рамках партиципаторного бюджету часто проводять опитування громадян старшого віку, запитують, чи комфортно їм у тій чи тій частині міста. А діти взагалі самі собі «проектують» дитячі майданчики, а потім на основі їхніх побажань і фантазій дорослі їх будують.

Представники української делегації у міській раді Ґданська.

Кошти на реалізацію проектів у Ґдині розподіляють за чотирма напрямами: 10% виділеної суми йде на естетизацію міста, 35% – на відпочинок, 14% – на організацію вуличного руху (це може бути, наприклад, заміна пішохідних переходів тощо), 41% – на інвестиційну діяльність та ремонт публічного простору.

На думку членів полтавської делегації, у Ґдині люди, котрі відповідають за реалізацію партиципаторного бюджету, надзвичайно креативні, у Ґданську ж усе більш вивірено та регламентовано. Проте обидва підходи дають однаково ефективний результат.

– Існує таке собі змагання Ґдині з Ґданськом, – говорить Роман Широких. – Якщо щось нове й цікаве з’являється в Ґданську, це обов'язково має з'явитись і у Ґдині. Здоровий дух змагання працює на поліпшення комфорту мешканців.
Наталія Вісич, 18.08.2015, 13:581198
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад