13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

За генпланом 1965 року планували збудувати ще дві Полтави

50років тому в серпні в міському Будинку культури Полтави відбулася презентація генплану міста на найближчі 20–25 років. Подивитися на те, яким буде найближче майбутнє Полтави, зібралося чимало людей.

У статті «Завтра нашої Полтави» газети «Зоря Полтавщини» 1965 року читаємо: «У фойє МБК, де відбувалася рада з народом, для полтавців була влаштована виставка творінь наших зодчих. Присутні познайомились із проектами і макетами будинків, вулиць Полтави. Уже через кілька років те, що зображене на ескізах і кресленнях, утілиться в ошатні висотні будинки.

У своєму звіті про перспективи забудови Полтави головний архітектор Л.Вайнгорт сказав, що в змаганні міст України Полтава зайняла друге місце за перший квартал, а потім у другому й третьому кварталі – перше. Якою ж буде Полтава згідно з генеральним планом, затвердженим Радою Міністрів УРСР у серпні 1965 року? Про масштаби будівництва красномовно говорять такі цифри: у місті зараз один мільйон квадратних метрів житлової площі, а до 1980 року стане втричі більше, тобто буде збудовано ще дві Полтави. Це буде зроблено не шляхом безмежного розширення міської території, а шляхом реконструкції, надбудови поверхів до існуючих будинків. Нову частину міста з населенням у 70–80 тисяч чоловік утворить група жилих районів на Юрово-Некрасівці й Пушкарівці навколо фруктового саду радгоспу імені Шевченка. Другий великий житловий район виросте на далеких Павленках, де біля історичного поля Полтавської битви шумить молоде листя дендропарку. У Ленінському районі на території Шпортівки вздовж набережної височітимуть багатоповерхові будинки, а поряд – парк, водна станція і стадіон. По Ворсклі після її поглиблення підуть річкові трамваї та баржі.

Найближчі три-чотири роки поряд зі школою №13 (нині №11 – Авт.) виросте великий житловий мікрорайон на 12 тисяч мешканців (спортзал, стадіон, три дитсадки, культурно-освітні заклади). Багатоповерхові 80-квартирні будинки переважно житлових кооперативів «Райдуга», «Зірка» та інших будуть споруджені на території колишнього Павленківського ринку. Нові мікрорайони виростуть недалеко від промислових підприємств».
Дитяча міська клінічна лікарня – головне будівництво 1970-х на Шпортівці.
У Державному архіві Полтавської області можна більш детально ознайомитися з основними положеннями генплану Полтави 1965 року.

У вступному слові сказано, що Полтава розвивається як промисловий, культурний та обласний адміністративний центр з розрахунковою кількістю населення на кінець проектного періоду (20–25 років) 260 тисяч чоловік. На 1964 рік у місті проживало 170,4 тисячі чоловік. Передумовами дальшого розвитку Полтави стали наявність територій для розміщення промислового і житлового будівництва, розвиненої мережі культурно-побутового і комунального обслуговування, зручні зв’язки міста залізничними та шосейними шляхами, а також достатня енергетична база та забезпеченість водою.

Наведемо інші цікаві моменти з різних розділів: «На першу чергу (1966–1970 роки) в Полтаві намічається значне розширення заводу газорозрядних ламп та будівництво нових заводів «Хіммаш», ремонтно-механічного, авторемзаводу, цеху емальдротів.

Дальший розвиток території міста намічається переважно в південно-західному напрямку, у районі станції Супрунівка. Передбачається створення зрошувальних систем на південний захід від Полтави на землях колгоспів «Перемога», «Дружба», імені газети «Правда» та імені Воровського з використанням стічних вод після біологічної очистки та створення тепличних господарств біля Супрунівського промвузла на площі 15 га та в районі склозаводу на площі 10 га.

Виносяться з селищної зони за санітарно-гігієнічними та містобудівними умовами такі промислові підприємства та інші об’єкти: шкірзавод (Радянська, 25), взуттєва фабрика (Фрунзе, 57), спиртово-горілчаний завод (Зіньківська, 3), млинзавод №27 (Леніна, 69), приладоремонтний завод (Фрунзе, 32), завод «Металоширпотреб» (Фрунзе, 106), навчальний полігон артучилища (в центрі міста) та інші.

Забудова жилих районів міста здійснюється переважно п’ятиповерховими, а також житловими будинками підвищеної поверховості дев’яти та більше поверхів.

Площа Дзержинського вважається головною міською площею, центром міста – Жовтневий парк, площі Червона та Дзержинського зв’язані між собою вулицею Жовтневою.

Для безперебійного сполучення між окремими районами міста споруджуються п’ять шляхопроводів, естакада через балку Тарапунька, мости через Ворсклу та став у балці Бакинських комісарів. Споруджується система ставків із загальною площею водного дзеркала до 50 га. Здійснюється регулювання русла Ворскли на ділянці довжиною 6 км, уздовж правого берега ріки споруджується захисна дамба довжиною 3,8 км. Для розміщення багатоповерхового житлового будівництва понад Ворсклою в районі Шпортівки передбачається підвищення території на 1-1,5 метра шляхом намиву з одночасним проведенням розчистки русла.

Основними видами міського пасажирського транспорту приймається автобус та тролейбус. Намічається розширення існуючого тролейбусного парку до 100 машин та будівництво другого на 150 машин. Передбачається будівництво автобусного парку на 200 машин у південній частині міста. Ліквідується під’їзна залізнична колія, що заважає міському рухові і проходить від станції Полтава-Київська до спецскладів по центральній Жовтневій вулиці через територію міста».

Через 50 років, проаналізувавши прочитане, можна сказати, що генплан значною мірою виконаний. Можливо, і не вдалося зробити, щоб по Ворсклі плавали судна, немає в кожному мікрорайоні стадіону чи спорткомплексу, значно зменшилася кількість заводів та підприємств. Та в цілому, як співається в одній пісні, «…все йде за планом».
Володимир Сулименко, 20.08.2015, 14:441398
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад