13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

У цій «каструлі» сфотографувалася ледь не вся Полтава


У центральній частині міста на вулиці 1100-річчя Полтави,3, розташований невеликий одноповерховий будиночок із куполоподібним дахом. Над входом красується вивіс-ка «Фотографія», зроблена ще за радянських часів. Коли з’явилася ця споруда, точно сказати складно, архівних креслень не збереглося, тому довелося звернутися до спогадів наших читачів.

На знімку 1950-х років, що став завданням до вікторини, видно вивіску «Дитяче фотоательє». Перед доріжкою, яка веде до закладу, встановлені рекламні стенди від тресту «Укрфото». З 1960 року вздовж парної сторони вулиці Луначарського біля фотоательє влаштували стоянку таксі. Оскільки на знімку машин із шашечками не видно, тому припускаємо, що це фото зроблене раніше.

– Таксисти тут з’явилися невипадково, адже до війни на цьому місці стояли екіпажі з візниками, – розповів Альфред Вінницький. – Я з 1930 по 1961 роки жив на Луначарського,7, і добре пам’ятаю ці ГАЗ-М-20 «Побєда», потім «Волги» 21-ші. Якось було потрібно терміново на Леваневського, то поїздка обійшлася мені у два карбованці. Коли збудували нинішнє приміщення обласної прокуратури, стоянку таксі прибрали, адже потрібно ж було кудись ставити службові машини. Щодо фотоательє, то з’явилося воно в 1950-х роках, а пізніше там була майстерня по ремонту одягу.

– Мені здається, що це ательє з’явилося в період з 1957 по 1959 роки, тут завжди була черга, бо така контора в місті була одна, – пригадує Людмила Пелипенко. – Праворуч від фотоательє стояло шатро, де продавали морс та інші безалкогольні напої. У самому будиночку праворуч при вході містилася каса, ліворуч – дзеркало. Фотограф був завжди такий уважний, чемний. Неодноразово доводилося тут робити знімки.

На місці будівлі на 1100-річчя Полтави,12, стояли раніше два одноповерхових будиночки. В одному з них з 1947 по 1957 роки жила наша читачка Тетяна Мискіна.

– Спочатку в цьому будинку, що на фото, розташовувалася якась забігайлівка, він був обшарпаний, тут постійно збиралися чоловіки, діти побоювалися туди ходити, – пригадує Тетяна Миколаївна. – А потім будівлю причепурили і відкрили фотоательє, ми спеціально бігали порозглядати фотографії гарних жінок на вітринах. Ліворуч на фото видніється двоповерховий будинок прокуратури, а там у дворі була трикотажна фабрика. На місці будівлі, у якій нині магазин «Шкіра та хутро», жила в невеликому будиночку циганська родина, дуже хороші люди, ми постійно ходили послухати пісні у їхньому виконанні. З парної сторони вулиці Луначарського була стоянка таксі й кілька таксофонів поруч, а ще запам’яталися височенні старі липи, які росли навколо цього місця.

Практично всі читачі, які телефонували на вікторину, розповідали, що мають у своїх сімейних альбомах бодай один знімок із цього фотоательє.

– Так у цій же «каструлі» сфотографувалася половина Полтави! – сказав, поглянувши на знімок у газеті, Петро Яковенко. – Так у народі жартома називали цей будинок незвичної форми, адже він зовні схожий на каструлю. Я в кого зі знайомих дивлюся фото, як тільки бачу той знаменитий стільчик, це відразу викликає посмішку. Адже діти, коли фотографуються, як правило, плачуть, тому в фотографа завжди був напоготові набір іграшок. Цікаво було подивитися, яка цяцька кого заспокоїла.

Який куточок нашого міста зображений на картині 1974 року, автор якої Валерій Мозок? Кого з полтавських художників-пейзажистів, ви знаєте?
«Перші фотографи були теж художниками, і кожне фото мало свого автора. Це вже в нас усе стало «комунальним господарством», і на фотографіях, що у ваших сімейних альбомах, можна знайти хіба що тільки позначку «Держфото №...» – так писав Кім Скалацький у вступі до своєї книги «Полтавські фотографи: ті, що зупинили мить» (фотографи Полтави 1861–1921 рр.).

Кінець ХІХ – початок ХХ століття став періодом розквіту української фотографії. Вагомий внесок у її розвиток зробили й полтавські фотографи. У 1909 році було створене Полтавське фотографічне товариство, а до 1916 року кількість фотомайстерень у Полтаві зросла до 12.

Гортаючи сторінки повоєнних газет, знаходимо в «Зорі Полтавщини» 1945 року оголошення: «При Полтавському відділі «Укрфото» в Полтаві відкрилася «Фотографія» на вул. Жовт-невій, №24, другий поверх, із двору. Прийом з першої до четвертої години дня». З іншого оголошення у «ЗП» 1951 року про Республіканський громадський огляд держфото дізнаємося, що обласний відділ «Укрфото» в Полтаві розташований за адресою вул. Комсомольська, 24/13. З 1957 року його адреса значиться як Фрунзе, 35. В оголошенні 1971 року про те, що полтавські фотоательє стали надавати нову послугу фото на кераміці, дізнаємося, що в Полтаві – дев’ять фотоательє. Заклад на площі Луначарського значиться під №2. А ось в одному з номерів «ЗП» знайшлася і відповідь про рік відкриття нашого фотоательє. Оголошення: «Полтавський облвідділ «Укрфото» з 1 січня 1956 року відкрив на розі вулиць Фрунзе і Луначарського дитяче фотоательє» (дивіться фото).

Переможцями 20 етапу вікторини «Знаю Полтаву» стали Альфред Вінницький та Тетяна Мискіна.

Завдання до 21 етапу буде нестандартним, адже зазвичай ми звикли бачити фото, а тут… картина. Який куточок нашого міста зображений на картині 1974 року, автор якої Валерій Мозок? Кого з полтавських художників-пейзажистів ви знаєте?

Наші реквізити: 36000, м. Полтава, а/с 50, телефони: 7-92-11 або 2-57-76, електронна пошта info_visnik@ukrpost.ua, сайт www.visnyk.poltava.ua.
Володимир Сулименко, 01.09.2015, 10:342163
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад