13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Золотоніський фестиваль чорнобривців — єдиний у світі

Перлина православ'я на Золотоніщині – Свято-Покровський Красногірський монастир.
«Маленька та хороша моя Золотоноша»

Ці слова з вірша поета Костянтина Думитрашка журналісти з усієї України повторювали як девіз разом із жителями цього невеликого красивого містечка під кінець другого дня прес-туру.

Його нещодавно організували Український журналістський фонд і Національна спілка журналістів України за запрошенням міського голови Золотоноші Віталія Войцехівського. Близько 30 представників національних і регіональних ЗМІ ознайомилися з містечком Золотоноша (Черкащина), побували на кількох підприємствах і відвідали третій Всеукраїнський фестиваль чорнобривців – єдиний в Україні й навіть у світі.

У Золотоноші проживають 29,7 тисячі людей, працюють 19 промислових підприємств, які вагомо поповнюють міський бюджет. Журналістів запросили і показали своє виробництво кілька з них. Так одне з найстаріших підприємств України – лікеро-горілчаний завод «Златогор» – донині зберігає давні традиції виробництва. У зведених понад століття тому цехах нині функціонує сучасне обладнання. Продукція заводу, особливо цілющі бальзами, визнана багатьма європейськими країнами і має безліч престижних міжнародних нагород, експортується у 22 країни світу.

Найпотужніше в Україні підприємство ТОВ «Фес Україна» з виробництва розчинної кави відомих марок «МакКофе» та «Петровська Слобода» за добу виготовляє більш як 2,5 тисячі саше-пакетиків кави, а також розчинний чай і шоколадний напій. Золотоніську каву продають в Україні та експортують до Білорусі, Молдови, Казахстану.

Чотири роки тому в селі Антипівка, неподалік від Золотоноші, запрацював Красногірський олійний завод, який виготовляє олію прямого віджиму (річна потужність цеху з переробки сировини – 11 тисяч тонн олії). Продукція постачається гуртовими партіями на європейський ринок, частково експортується до країн СНД. Коли ми на ньому побували, тут якраз виготовляли ріпакову олію, яку, за словами директора підприємства Ігоря Якимчука, за її якостями прирівнюють до оливкової. Дали скуштувати ріпакової олії і журналістам – на смак досить приємна, має легку капустяну нотку, адже ріпак – «родич» капусти.

Справжня архітектурна і духовна перлина православ'я на Золотоніщині – Свято-Покровський Красногірський монастир, відомий далеко за межами України. Заснована святиня на початку XVII століття. Певний час ієромонахом у Красногірському монастирі служив отець Софроній, який у 1918 році був канонізований православною церквою і зарахований до числа святих. У монастирі зберігається частина святих мощей цього небесного покровителя. На території храму є унікальне місце, куди з'їжджаються прочани з усього світу, – цілюще джерело святителя Софронія. Щорічно біля нього здійснюються водосвятні молебні. Численні зцілення святою водою зміцнюють віру нужденних і приваблюють до нього ще більше вірян.

Другий день прес-туру був присвячений фестивалю чорнобривців. І справді, у цьому місті є квіти різних відтінків – від світло-жовтого до майже коричневого. Їх можна побачити скрізь: на центральних вулицях міста, на маленьких вуличках і майже біля кожного двору. Урочистості цього дня розпочалися відкриттям оновленої центральної площі Героїв Майдану, парадом вишиванок, далі був власне фестиваль, на якому золотонісці демонстрували свої творчі здобутки. На запитання журналістів, скільки золота є у Золотоноші, мер міста Віталій Войцехівський відповів, не задумуючись: «Золотий фонд Золотоноші – її люди!». І з цим важко не погодитися.
Фольклорно-етнографічний колектив «Діброва» с. Богдани. Свого часу це село входило до території Полтавської області.
Золотоноша знаходиться у Черкаській області на лівому березі Дніпра. Про походження назви точних даних немає. Є тільки припущення, здогадки та легенди. Їх об'єднує одне — місто дістало назву від річки Золотоношка, на якій розташоване. Романтична легенда розказує, що колись на дніпровських островах біля Черкас знаходилася Козацька Січ. Козаки своє військове добро, тобто скарбницю, золото й трофеї зберігали на малодоступних острівцях, які розташовані в місці впадання невеликої річки в Дніпро. Від цього вона дістала назву Золотоношка.

За іншим переказом, Золотоноша була укріпленим замком князя Вишневського і місцем збору данини з його володінь. Данина сплачувалася золотою монетою і водним шляхом перевозилася на правий берег Дніпра в місто Мошни. Від цього і назва – Золотоноша.

Найвірогідніша наступна версія. Берег і дно річки мають мінеральні вкраплення, що дають золотий блиск. Отже Золотоноша зобов'язана своєю назвою не скарбам через замок у скарбницю князя, а золотистим розмивам скромної річки. Вони ще до зведення замка стали основою для назви річки, а потім і міста.
Наталія Вісич, 03.09.2015, 12:38761
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад