13 грудня 2018 • № 50 (1534)
Rss  

Фільму «Операція «И» — 50 років: що залишилося за кадром легендарної комедії Леоніда Гайдая

У 1965 році в радянський кінопрокат вийшла комедія «Операція« И» та інші пригоди Шурика». Фільм відразу став шалено популярним, до кінця року його переглянули близько 70 мільйонів глядачів.

Зйомки історії, яка переглядається на одному диханні, йшли важко. Кіногрупі фатально не щастило. То псувалася плівка, то ламалася техніка, то хворіли режисер чи актори, то скасовували авіарейси. Але найбільше проблем було з... погодою. Дія в новелах «Напарник» та «Наслання» відбувається влітку, а в Москві, як на зло, йшли проливні дощі. У пошуках кращої натури кінематографісти вирушили на південь – до Одеси, Ялти, Сімферополя і Баку (у двох останніх містах так нічого і не зняли). Але й там, за іронією долі, із появою кіногрупи погода псувалася. Знімали в рідкісні години, коли визирало сонце. Роботу над зимовоюї новелою «Операція «И» запланували на грудень, щоб уже напевно був сніг. Але в 1964 році він не поспішав випасти навіть у Ленінграді, і довелося використовувати штучний. У результаті всього цього географія зйомок виявилася досить заплутаною, і все ж у картині є чимало сцен, знятих саме в Москві.

Шурик не був блондином, але окуляри справжні

Режисер Леонід Гайдай зазвичай брав за основу готовий сюжет і робив його смішнішим. Так сталося і зі сценарієм Якова Костюковського і Моріса Слобідського «Несерйозні історії».

– Початковий варіант складався з двох новел із головним героєм – студентом Владиком, – розповів письменник Федір Раззаков. – У першій новелі студент перевиховував нечему, у другій – хлопчика-забіяку. Разом з авторами Гайдай переробив новели. У першій студент на будівництві лікує Федю від хуліганства «працетерапією». Сюжет до другої новели, в якій головний герой готується до іспиту, «запозичений» із польського гумористичного журналу «Шпильки» (який, до речі, був джерелом натхнення і для авторів знаменитого «Кабачка «13 стільців»). Третю історію, про зірване пограбування, режисер запропонував зробити спеціально під трійцю Нікулін – Моргунов – Віцин, яка раніше вдало засвітилася в його «Самогонниках». Образ Шурика приміряли на себе багато акторів. Велися переговори з Андрієм Мироновим. Пробувалися Олег Видов, Всеволод Абдулов, Валерій Носик, а також Євген Петросян, який тоді виступав під прізвищем Петров. Сьогодні Петросян стверджує, що саме він, отримавши відмову, порадив помічникові режисера подивитися артиста з Ленінграда Олександра Дем'яненка. Поглянувши на фотографію Дем'яненка, Гайдай зрозумів, що це саме той, кого він шукає, і поїхав у Ленінград познайомитися з артистом особисто. Навіть зовні актор і режисер виявилися схожі.

– Льоня багато особистого вклав у Шурика, – вважає вдова режисера Ніна Гребешкова. – Свою наївність, байдужість до матеріальних благ. Заради ролі Шурика Дем'яненко погодився стати блондином. Гайдай вирішив, що світловолосий хлопець буде виглядати більш наївним. Коріння волосся відростало, і його доводилося постійно освітлювати пергідролем. Дем'яненко жартував, що з цією роллю ризикує облисіти. До речі, окуляри Шурика не реквізит: актор був короткозорий і знімався у власних окулярах.

«Оголосіть весь список, будь ласка!»

– На роль Ліди пробувалися багато молодих актрис, і я, 18-річна, у тому числі, – згадує Наталія Селезньова. – Коли знову з'явилася в студії, Леонід Іович критично на мене подивився і сказав: «А фігура в тебе ніяка». Я скипіла: «Це у мене-то?!». І на доказ миттю скинула літнє плаття. Гайдай посміхався... Виявилося, це він мене перевіряв». Хороша фігура потрібна була для епізоду, коли Ліда поряд із Шуриком роздягається, не відриваючись від конспекту. Правда, на зйомках з'ясувалося, що Селезньова на десять сантиметрів вище Дем'яненка.

– Гайдай ішов на різні хитрощі: Сашу ставили на табуреточку або викопували ямки для мене, – згадує актриса. – Зйомки почалися, а невтомний Гайдай продовжував по ходу додавати в сценарій смішні фрази і діалоги, – продовжує Раззаков. – Історію зі свого реального армійського життя він адаптував для епізоду, коли міліціонер роздає наряди «громадянам хуліганам, п'яницям, дармоїдам». Леонід Іович проходив військову службу в 1942 році в Монголії, де об'їжджав коней для фронту. Одного разу в частину приїхав воєнком для набору поповнення в діючу армію. На питання офіцера «Хто в артилерію?» Гайдай відповів: «Я!». Те ж він відповідав і на питання: «Хто в кавалерію?», «У флот?», «У розвідку?», чим викликав роздратування воєнкома. «Почекайте ви, Гайдай, – сказав воєнком. – Дайте оголосити весь список». Слова «Оголосіть весь список, будь ласка!» в кіно вимовив сам Гайдай, який зіграв епізодичну роль «п’ятнадцятидобовика».

Головний автомобіль третьої новели «Операція «И» – «інвалідку» виробництва Серпуховського механічного заводу – після виходу фільму прозвали «Моргунівка». У кадрові «Бувалий» руками розвертає машину на місці. Глядачі дивувалися: «Який сильний Моргунов!». Насправді ж авто поставили на слизьку поверхню – лід, присипаний снігом. І Моргунов більше по-акторському «надривався», ніж реально.

Гонорари за фільм:

Л. Гайдай – 2375 рублів плюс 1500 за співавторство у написанні сценарію
А. Дем'яненко – 3376 рублів
М. Пуговкін – 875 рублів
Н. Селезньова – 450 рублів
Г. Віцин – 1620 рублів
Ю. Нікулін – 1620 рублів
Є. Моргунов – 810 рублів

Цензура вгледіла знущання над народами Центральної Африки

Від сценарної заявки до приймання картини в Держкіно Гайдаю довелося пройти дев’ятнадцять інстанцій! У редакційній колегії картину взяли прохолодно, дали другу категорію.

– Цензори говорили, що у сцені з Басовим (зіграв міліціонера) ми висміяли всю радянську міліцію, – згадував сценарист Яків Костюковський. – Нібито ми провели у фільмі ідею: мовляв, з хуліганом ні влада, ні міліція не впоралися, а зміг тільки студент-очкарик. Ну і найбільш безглузде звинувачення – що ми в епізоді, коли перетвореного на «негра» Федю виховує батогом Шурик, знущаємося над... народами Центральної Африки! Насилу вдалося відбитися. Також вимагали вирізати мишу, яка, «надихавшись хлороформом», падає поруч з трійцею Боягуз – Бовдур – Бувалий. Говорили, що це неетично. Тут ми розлютилися. Реальних аргументів, чим не догодила миша, не почули. А для фільму це була знахідка! До речі, цю сіру артистку привів на зйомки дресирувальник Князєв, і хвостата посмішила всіх. Найбільш активним захисником миші був Георгій Віцин. Після виходу комедії трійця Нікулін – Віцин – Моргунов стала неймовірно популярною.
Володимир Сулименко, 14.09.2015, 14:031149
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31
<листопад